Судове рішення #1457479

     

                                                                                                                                                            Справа № 1-172

                                                                                                                                                                                  2007 р.  

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

“ 02 “ листопада 2007 року        Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі:

            головуючого - судді Поліщук В.В.,

            при секретарі  Зеленко О.І.,

            з  участю  прокурора  Медвідь В.А.,

            захисника - адвоката ОСОБА_1

            представника цивільного позивача - адвоката ОСОБА_2

            потерпілого ОСОБА_3

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гайвороні справу про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гайворон Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одружений, працює робітником БМП-634 Одеської залізниці, проживає в АДРЕСА_1, не судимий

 

            у вчиненні злочину, передбаченого  ст. 286 ч. 2 КК України, 

           

В С Т А Н О В И В :

 

            ОСОБА_4 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху керуючи мотоциклом, що спричинило потерпілому ОСОБА_5. тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

            Злочин скоєно за слідуючих обставин.

            26 серпня 2007 року о 21 годині 20 хвилин в м. Гайвороні по вул. Маяковського навпроти будинку № 5 ОСОБА_4 не маючи посвідчення водія і знаходячись в стані алкогольного сп”яніння, керував мотоциклом ІЖ-6, д/н НОМЕР_1. На задньому сидінні мотоцикла перевозив пасажира ОСОБА_5 Мотоцикл рухався в напрямку до вул. Кірова. ОСОБА_4 керуючи мотоциклом в темну пору доби порушив пункт 12.2 Правил дорожнього руху України не обрав безпечну швидкість руху, таку щоб мати технічну змогу зупинити керований транспортний засіб в межах видимості дороги та в порушення вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху у разі виникнення небезпеки для руху, яку водій об”єктивно спроможний виявити він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об”їзду перешкоди, ОСОБА_4 не зменшив своєчасно швидкість руху керованого ним мотоцикла, виявивши попереду себе перешкоду для руху - пішоходів, не вжив заходів до зменшення швидкості руху аж до зупинки, а розпочав маневр об”їзду їх при цьому виїхав на правий тротуар де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3. та допустив зіткнення з бетонною опорою лінії електропередач. Внаслідок дорожньої пригоди пасажир ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння, а пішоход ОСОБА_3 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

            Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 визнав себе винним і пояснив, що в зазначений день і час рухався по вул. Маяковського до вул. Кірова в м. Гайвороні. Їхав на мотоциклі ІЖ-Юпітер 6 зі швидкістю 50-60 км. на годину з включеним світлом фар. ОСОБА_5 сидів позад нього. Біля перехрестя з вулицею Гоголя побачив двох хлопців, які йшли по дорозі назустріч. Посигналив їм, але вони йшли далі. Коли до них залишилось  6-7 метрів почав об”їзжати їх з правої сторони. Пішоходи вискочили на тротуар. Одного з них він збив мотоциклом. Мотоцикл впав і об щось ударився. Пішоходом виявився ОСОБА_3, який скаржився на біль в нозі. ОСОБА_5 отримав травму голови.

            Матеріальну шкоду згоден сплатити всю, за виключенням 320 гривень добровільних внесків. Моральну - в сумі 3 000 гривень, оскільки потерпілий ОСОБА_3 також винен в скоєному ДТП, оскільки йшов не по тротуару.    

         Згідно вимог ч. 3 ст. 299 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в оцінку інших доказів, досліджених органами досудового слідства не входив, а дослідив докази стосовно розміру цивільного позову.

            Виходячи з викладеного дії підсудного слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він керуючи мотоциклом порушив п. 12.2, п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що спричинило отримання потерпілим ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, а потерпілим ОСОБА_3 середнього ступеню тяжкості.

            Призначаючи покарання суд враховує, що підсудний скоїв тяжкий злочин.

            Вперше притягується до кримінальної відповідальності.

            Характеризується позитивно.

            Розкаявся в скоєному, що суд визнає за обставину, що пом”якшує покарання.

            Обставиною, що обтяжує покарання є скоєння злочину в стані алкогольного сп”яніння.

            Покарання повинно бути у вигляді позбавлення волі, але враховуючи особу підсудного, обставини справи та що скоєний злочин не є умисним, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

            Суд не застосовує додаткову міру покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки у ОСОБА_4 немає посвідчення водія.

            Матеріальний позов підлягає частковому задоволенню на суму 2 216 гривень 77 копійок. Суд не враховує у витрати на лікування 320 гривень благодійних внесків (а.с. 85), оскільки вони сплачуються добровільно і не пішли на лікування потерпілого.

            З врахуванням моральних страждань, яких зазнав потерпілий в зв”язку з заподіянням йому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, глибини фізичних та душевних страждань, а також виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості розмір моральної шкоди  суд визначає у сумі 6 000 гривень.

           

            Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-   

 

З А С У Д И В :

 

            Визнати винним і призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 3 (трьох) років шести місяців позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

            На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі і встановити йому іспитовий строк два роки.

            На підставі ст. 76 ч. 1 КК України покласти на засудженого такі обов'язки:

1. Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу 

    кримінально-виконавчої системи.

2. Періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

3. Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, 

    роботи або навчання.

 

            Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

            Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 2 216 гривень 77 копійок матеріального збитку та 6 000 гривень за завдану моральну шкоду, 500 гривень за надання юридичної допомоги адвокатом.

            Стягнути з ОСОБА_4 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Кіровоградській області 94 гривні 15 копійок судових витрат за проведення автотехнічної експертизи (а.с. 68).

            На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Гайворонський районний суд.

 

 

      Суддя                                                                                                       В.В. Поліщук

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація