ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" березня 2011 р. Справа № 2a-715/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кишинського М.І.
при секретарі Дякун М.М.
за участю представника позивача: Гандзюк О.О.
відповідач: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Івано-Франківського міського центру зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення коштів в сумі 541,04 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
28.02.2011 року Івано-Франківський міський центр зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі–позивач) звернувся в суд з позовом до фізичної особи–підприємця ОСОБА_2 (надалі–відповідач) про стягнення коштів в сумі 541,04 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач по справі перебував на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості як безробітній та одночасно був зареєстрований як фізична особа–підприємець. При цьому позивач зазначає, що відповідач незаконно отримував допомогу по безробіттю в Івано-Франківському міському центрі зайнятості, а тому вважає, що відповідач зобов’язаний повернути Івано-Франківському міському центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 541,04 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та пояснила суду, що відповідач по справі перебував на обліку в Івано-Франківському міському центрі зайнятості як безробітній та одночасно був зареєстрований як фізична особа–підприємець. Зазначила, що відповідач приховуючи даний факт незаконно отримував допомогу по безробіттю за період з 14.01.2008 року по 06.02.2008 року в сумі 541,04 грн. Також зазначила, що в зв’язку з незаконним отриманням відповідачем даних коштів останній зобов’язаний повернути їх Івано-Франківському міському центру зайнятості, проте на даний момент кошти в сумі 541,04 грн. відповідачем не повернуто. Просила позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Поштове відправлення із відміткою поштового зв’язку “за зазначеною адресою не проживає” 17.03.2011 року повернулося на адресу суду разом із повісткою про виклик до суду. Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.09.2010 року місце проживання відповідача значиться: АДРЕСА_1 тобто адреса, за якою відправлено повістку про виклик до суду. Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям–за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. З огляду на вказане відповідача належним чином повідомлялося про дату, час та місце судового засідання даної адміністративної справи.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач 05.02.2007 року зареєструвався в Івано-Франківському міському центрі зайнятості та 12.02.2007 року відповідачу надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
03.12.2010 року позивачем проведено перевірку розслідування страхових випадків та обґрунтованості матеріального забезпечення якою встановлено, що відповідач з 14.01.2008 року є суб’єктом підприємницької діяльності перебуваючи на обліку Івано–Франківському міському центрі зайнятості як безробітній з 12.02.2007 року по 20.02.2008 року. При цьому, відповідач в порушення статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» незаконно отримував допомогу по безробіттю в період з 14.01.2008 року по 06.02.2008 року.
Змістом пункту «б» частини 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою включаючи підприємців.
Згідно частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Частиною 3 вищезазначеної статті Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 43 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Як вже встановлено в судовому засіданні, відповідач з 12.02.2007 року по 20.02.2008 року був зареєстрований в Івано–Франківському міському центрі зайнятості в статусі безробітного отримуючи допомогу по безробіттю та одночасно зареєстрований 14.01.2008 року виконавчим комітетом Івано–Франківської міської ради.
Як вбачається з матеріалів справи сума коштів, яка підлягає поверненню відповідачем Івано–Франківському міському центру зайнятості за період з 14.08.2008 року по 06.02.2008 року становить 541,04 грн. та підтверджується розрахунком.
Також, відповідачу 10.12.2010 року надсилалось копію наказу щодо відшкодування безпідставно виплачених йому коштів в сумі 541,04 грн. за період з 14.01.2008 року по 06.02.2008 року, однак даний наказ відповідачем не виконаний та безпідставно виплачені кошти Івано–Франківському міському центру зайнятості відповідачем не повернуто.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем на момент розгляду справи не подано доказів сплати вищезазначеної заборгованості та не спростовано дану заборгованість, суд приходить до висновку про те, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, іден.код НОМЕР_1 на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості (р/р 37173300901002, код одержувача 19390067, банк УДКУ в м.Івано-Франківську, МФО 836014) кошти в сумі 541 (п'ятсот сорок одну) гривню, 04 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Кишинський М.І.
Постанова складена в повному обсязі 28.03.2011 року.