ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" березня 2011 р. справа № 2a-425/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.
прокурора –Гоголя В.В.
представника позивача, в інтересах якого подано позов: Держаної податкової інспекції в Снятинському районі Івано-Франківської області –Пожоджука В.В.
відповідача: приватного підприємця ОСОБА_2 –не з’явилася
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Снятинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Держаної податкової інспекції в Снятинському районі Івано-Франківської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 2 895,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Снятинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Снятинському районі Івано-Франківської області (далі –позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі –відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 2 895,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що прокуратурою Снятинського району Івано-Франківської області 30.01.2010 року та 15.03.2010 року порушено кримінальні справи за №321701 та за №321708 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених статтею 172 частиною 2, статтею 366 частиною 1 Кримінального кодексу України та статтею 172 частиною 1, статтею 366 частиною 1 Кримінального кодексу України. Підставою для порушення вказаних кримінальних справ був факт грубого порушення законодавства про працю та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей про найманих працівників. А саме, відповідач, будучи приватним підприємцем, не уклала з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 трудових угод, не зареєструвала їх в Снятинському міськрайонному центрі зайнятості, не внесла відповідні записи в трудові книжки працівників, без документального підтвердження виплачувала заробітну плату і протягом жовтня 2006 року-жовтня 2008 року та серпня-грудня 2009 року не подавала відповідні дані в державні контролюючі органи. Крім того, відповідач при подачі звітності до Державної податкової інспекції в Снятинському районі Івано-Франківської області, умисно, діючи в особистих інтересах та з корисливих мотивів, не відображала у звітних даних, фактичну чисельність штатних працівників. В результаті цього призвела до перекручування державної статистичної звітності і не сплатила до державного бюджету податок з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 2 895,00 грн. Зазначив, що в ході судового розгляду кримінальні справи за №321701 та за №321708 були об’єднані. 21.05.2010 року Снятинським районним судом Івано-Франківської області прийнято постанову, якою звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за статтею 172 частиною 1, статтею 366 частиною 1 Кримінального кодексу України по епізоду із використання найманої праці громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_4, а провадження по справі в цій частині закрито згідно із статтею 1 пункту "г" Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року. Вироком Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17.12.2010 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених статтею 172 частиною 2, статтею 366 частиною 1 Кримінального кодексу України та призначено покарання у вигляді штрафу розміром 2 150,00 грн. Крім того, прокурор, який заявив позов в інтересах Державної податкової інспекції в Снятинському районі Івано-Франківської області, посилаючись на статтю 168.4.8 Податкового кодексу України, вказав, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе фізична особа. В даному випадку нарахування сум податку доходів фізичних осіб, що підлягають стягненню з відповідача з нарахованої заробітної плати працівникам, здійснювалося б органами Державної податкової інспекції в Снятинському районі Івано-Франківської області. Просив позовні вимоги задовольнити –стягнути з відповідача кошти в сумі 2 895,00 грн. на користь Державної податкової інспекції в Снятинському районі Івано-Франківської області.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача, в інтересах якого подано адміністративний позов, позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві. Крім того, представник позивача пояснив суду, що перевірка своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків і зборів позивачем не проводилася, податкові повідомлення-рішення не приймалися та податкові вимоги щодо сплати податкового боргу відповідачу не надсилалися.
Відповідач в судове засідання не з’явилася. Направила на адресу суду заперечення, в якому вказала, що стягнення з неї коштів до Державної податкової інспекції в Снятинському районі Івано-Франківської області в сумі 2 895,00 грн. є незаконним. Зазначила, що згідно частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов’язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Так, як відповідач вже понесла покарання у вигляді штрафу, то дані позовні вимоги є безпідставними та незаконними. Просила в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких мотивів.
Судом встановлено, що прокуратурою Снятинського району Івано-Франківської області відносно відповідача 30.01.2010 року та 15.03.2010 року порушено кримінальні справи за №321701 та за №321708 за ознаками злочинів, передбачених статтею 172 частиною 2, статтею 366 частиною 1 Кримінального кодексу України та статтею 172 частиною 1, статтею 366 частиною 1 Кримінального кодексу України (а.с. 9, 10).
Із змісту обвинувальних висновків від 27.02.2010 року та 25.03.2010 року, якими обвинувачено відповідача у вчиненні наведених злочинів, вбачається, що остання, будучи приватним підприємцем, не уклала з ОСОБА_3, яка має на утриманні неповнолітню дитину, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 трудових угод, не зареєструвала їх в Снятинському міськрайонному центрі зайнятості, не внесла відповідні записи в трудові книжки працівників, без документального підтвердження виплачувала заробітну плату і протягом жовтня 2006 року-жовтня 2008 року та серпня-грудня 2009 року не подавала відповідні дані в державні контролюючі органи. Крім того, відповідач при подачі звітності до Державної податкової інспекції в Снятинському районі Івано-Франківської області, умисно, діючи в особистих інтересах та з корисливих мотивів, не відображала у звітних даних, фактичну чисельність штатних працівників. В результаті цього призвела до перекручування державної статистичної звітності і не сплатила до державного бюджету податок з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 2 895,00 грн. (а.с. 12-17).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 21.05.2010 року Снятинським районним судом Івано-Франківської області прийнято постанову, якою звільнено відповідача від кримінальної відповідальності за статтею 172 частиною 1, статтею 366 частиною 1 Кримінального кодексу України по епізоду з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, а провадження по справі в цій частині закрито згідно із статтею 1 пункту "г" Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року.
17.12.2010 року вироком Снятинського районного суду Івано-Франківської області відповідача визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених статтею 172 частиною 2, статтею 366 частиною 1 Кримінального кодексу України та призначено покарання у вигляді штрафу розміром 2 150,00 грн.
Із позовної заяви та пояснень прокурора вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість (податковий борг) по сплаті податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2 895,00 грн.
Відповідно до частин 1 і 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрали законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
В даному випадку суд вважає за необхідне зазначити, що висновки щодо інших питань, викладені у вироку суду, не є обов’язковим для суду, який розглядає адміністративну справу, а обставини, які не встановлювались судовим рішенням з будь-яких причин підлягають встановленню адміністративним судом, з посиланням на докази, що не дослідженні у іншому рішенні.
Із змісту описової частини вироку від 17.12.2010 року та постанови суду від 21.05.2010 року вбачається, що місцевим загальним судом здійснено судовий розгляд кримінальних справи, не надаючи правової оцінки наявності податкового боргу та його стягненню до бюджету, які є преюдиційними (обов’язковим для врахування) в розгляді даної адміністративної справи. А тому, для розгляду і вирішення даної справи підлягають дослідженню і встановленню обставини щодо нарахування відповідачу органами державної податкової служби у встановленому законом порядку суми податкового боргу зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2 895,00 грн. та наявності правових підстав для його стягнення.
Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмета адміністративного позову між позивачем та відповідачем, що виникли і тривали протягом 2008-2010 років, були врегульовані положеннями Законів України ‘‘Про систему оподаткування’’, ‘‘Про податок з доходів фізичних осіб’’, ‘‘Про державну податкову службу в Україні’’, ‘‘Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’, в редакції чинній на час їх дії.
Суд при вирішенні даної справи керується виключно вказаними вище Законами та іншими нормативно-правовими актами прийнятими на їх виконання.
З урахуванням вказаного безпідставним є посилання прокуратора Снятинського району Івано-Франківської області у адміністративному позові про те, що питання нарахування, сплати і стягнення у примусовому порядку із відповідача податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, повинно здійснюватися за положеннями і правилами Податкового кодексу України, норми якого набрали чинності з 01.01.2011 року.
Закон України ‘‘Про систему оподаткування’’визначав принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України ‘‘Про систему оподаткування’’платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Стаття 4 цього ж Закону визначає, що платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).
Частиною 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" податок з доходів фізичних осіб віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно пункту 1.2 статті 1 ‘‘Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’податкове зобов’язання –це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до пункту 1.3 статті 1 вказаного Закону податковий борг (недоїмка) –податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
У відповідності до підпунктів 4.1.1., 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, крім передбачених законом випадків.
Пунктом 5.1, підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 та підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Якщо платником податків податкове зобов'язання самостійне не визначено і відповідно не сплачено у відповідності до вимог підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Право щодо донарахування податковим органом податкових зобов’язань передбачено положеннями підпункту 1, 2 та 11 частини 1 статті 11 Закону України ‘‘Про державну податкову службу в Україні’’, відповідно до вимог яких податкові органи вправі:
1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) (далі - платники податків);
1 1) при отриманні органом податкової міліції інформації про ухилення платника податку або найманої особи від оподаткування при нарахуванні (виплаті, отриманні) заробітної плати, інших виплат та відшкодувань, які підлягають оподаткуванню, у тому числі у вигляді додаткових благ, збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі внаслідок неукладення такою особою трудових договорів з найманою особою згідно із Кодексом законів про працю України, провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації, а також пасивних доходів, керівник відповідного податкового органу має право прийняти рішення про проведення позачергової податкової перевірки такого платника без його попереднього попередження;
11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством і у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Вищевказані норми Закону кореспондовані в положення єдиного на території України Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України за №326 від 11.06.2004 року (надалі - Порядок).
Згідно вимог пункту 6.2. статті 6 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 вказаного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Виходячи із системного аналізу норм вказаних законів, суд зазначає, що у випадку якщо платник податків ухилився самостійно визначити і сплатити власне податкове зобов’язання шляхом подання відповідної податкової декларації та сплати податків відповідно до неї, ухилився від сплати податку у визначений термін, чи у зв’язку із настанням певної події, інших обставин, обов’язок щодо сплати яких прямо визначений законами України, органи державної податкової служби України відповідно до вимог Законів України ‘‘Про державну податкову службу в Україні’’, ‘‘Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’нараховують такому платнику податків відповідні податкові зобов’язання.
Нарахування таких зобов’язань передує проведення планової, позапланової, виїзної чи не виїзної перевірки платника податків (в тому числі за постановою слідчого при розслідуванні кримінальної справи), із оформленням відповідного акта, та за потреби виставленням податкових повідомлень-рішень із застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахуванням пені, за несвоєчасну сплату яких боржнику направляються податкові вимоги щодо сплату податкового зобов’язання. Не виконання таких податкових вимог, в свою чергу, надає право податковим органам стягувати із боржника заборгованості як податковий борг.
Ухвалою суду про відкриття провадження та витребування доказів від 04.02.2011 року зобов’язано було прокурора Снятинського району Івано-Франківської області надати в судове засідання завірену Снятинським районним судом копію оригіналу вироку суду від 17.12.2010 року та відомості, що даний вирок суду вступив в законну сили, а також належним чином завірені копії всіх матеріалів перевірки Державної податкової інспекції в Снятинському районі Івано-Франківської області про нарахування відповідачу 2 895,00 грн. податку з доходів фізичних осіб (акти перевірок, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги).
Однак дана ухвала суду не була виконана позивачем, і на час розгляду адміністративної справи ним не представлені вказані докази.
Беручи до уваги той факт, що прокурором Снятинського району Івано-Франківської області не дано доказів про те, що вирок Снятинського районного суду Івано-Франківської області вступив в законну сили, у суду відсутні правові підстави для застосування положень частини 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
У зв’язку із ненаданням прокурором інших витребовуваних доказів суд застосував положення частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до вимог якої якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
В той же час, державною податковою інспекцію в Снятинському районі Івано-Франківської області, на підтвердження позовних вимог, надано у судовому засіданні тільки один лист-відповідь за №51/9117 від 30.01.2010 року адресований на запит прокурора Снятинського району Івано-Франківської області, в якому повідомлено, що ‘‘при виплаті доходів найманому працівнику ОСОБА_3 з 01.08.2009 року по 31.12.2009 року з розрахунку 800,00 грн. в місяць приватному підприємцю ОСОБА_2 необхідно було б сплатити податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 600,00 грн. (без врахування соціальної пільги)’’(а.с. 51). Лист такого ж змісту щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в судовому засіданні не представлено.
Досліджуючи форму і зміст даного листа суд прийшов до висновку, що такий письмовий документ не є належним та допустимим доказом при вирішенні адміністративними судами категорії справ про стягнення із платника податків заборгованості зі сплати податків і зборів, оскільки такий документ, в тому числі його зміст, форма, порядок складання і оформлення, ознайомлення із суб’єктом перевірки не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, Законам України ‘‘Про державну податкову службу в Україні’’та ‘‘Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’.
В даному випадку суд зазначає, що ні прокурором Снятинського району Івано-Франківської області, а ні Державною податковою інспекцією у Снятинському районі Івано-Франківської області під час розгляду справи не надано будь-яких письмових документів про проведення органами державної податкової служби перевірки про донарахування і визначення відповідачу податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2 895,00 грн., в тому числі акти перевірок, податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги, складені і оформленні відповідно до вимог вказаного Порядку, Законів України ‘‘Про державну податкову службу в Україні’’та ‘‘Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’.
В судовому засіданні із пояснень представника Державною податковою інспекцією у Снятинському районі Івано-Франківської області встановлено, що перевірка щодо своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків і зборів по відповідачу, Державною податковою інспекцією у Снятинському районі не проводилася, податкові повідомлення-рішення не приймалися та податкові вимоги щодо сплати податкового боргу відповідачу не надсилалися.
Представник Державною податковою інспекцією у Снятинському районі в судовому засіданні також вказав, що кошти зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2 895,00 грн. в обліковій картці платника податків фізичної особи-підприємці ОСОБА_2 у встановленому порядку як податковий борг не внесений та відповідно не числиться як такий.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що кошти в сумі 2 895,00 грн. Державною податковою інспекцією у Снятинському районі відповідачу, як платнику податку з доходів фізичних осіб, не нараховані та не визначені в установленому законом порядку як податковий борг. А за таких умов, у суда відсутні правові підстави для застосування норм Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’для вирішення питання про стягнення в дохід бюджету із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 таких коштів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, та такими, що не підлягають до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову прокурора Снятинського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Держаної податкової інспекції в Снятинському районі Івано-Франківської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 2 895,00 грн. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.
Постанова в повному обсязі складена 30.03.2011 року.