ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" березня 2011 р. cправа № 2a-71/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.
представника позивача: управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області –Іванишин Л.М.
представника відповідача: приватного підприємства "Газбудсервіс" –Бас Х.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до приватного підприємства "Газбудсервіс" про стягнення заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 3 151,67 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (далі –позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства "Газбудсервіс" (далі –відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 3 151,67 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку №2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплаченої позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України у жовтні-листопаді 2010 року в загальному розмірі 3 151,67 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та пояснила суду, що 16.02.2011 року працівниками Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області проведено на приватному підприємстві "Газбудсервіс" перевірку документів про стаж роботи та заробітної плати, що дають право на пенсію на пільгових умовах за вислугу років по громадянах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які відпрацювали відповідний стаж роботи у відповідача із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, яким призначено і виплачується пенсія на пільгових умовах по списку №2 відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Перевіркою первинних документів підтверджено право зазначених громадян на пенсію на пільгових умовах за вислугу років. Вказала, що при призначенні пільгових пенсій органи державного пенсійного фонду використовували довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, які видані за підписом уповноважених осіб приватного підприємства ‘‘Газбудсервіс’’, та які безпосередньо визначають, що працівники відповідача були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці відповідно до займаних ними посад.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, подавши суду письмове заперечення, в якому зазначили, що сума боргу є безпідставною, так як працівники які претендують на пенсію на пільгових умовах передбачених списком №2 не працювали 30 відсотків робочого часу по спеціальності, або працювали не за спеціальністю якою передбачено призначення пенсії на пільгових умовах. Вказала, що якщо використовувати розрахунки актів виконаних підрядних робіт на один кілометр прокладення трубопроводу, що здійснювалось підприємством за час роботи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, буде встановлено, що останні не могли відпрацьовувати за спеціальністю повний робочий день.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів.
Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою Тисменицькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області 03.02.1997 року, як суб'єкт підприємницької діяльності –юридична особа, та є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування (а.с. 10).
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які відпрацювали відповідний стаж роботи на приватному підприємстві "Газбудсервіс" із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, призначено і виплачується пенсія на пільгових умовах по списку №2 відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі –Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами зазначеного Закону, інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.
Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування".
Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" об’єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзацу 7 пункту 2 Прикінцевих положень вказаного Закону виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (далі –Інструкція), встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що працівникам, які отримали право на пільгову пенсію за відпрацьований у відповідача стаж і досягли відповідного віку - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата та доставка якої здійснена позивачем у листопаді 2010 року ОСОБА_3 в розмірі 593,37 грн., ОСОБА_4 –144,42 грн., ОСОБА_5 –1 125,78 грн., в жовтні-листопаді 2010 року ОСОБА_6 в розмірі 1 288,10 грн.
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку у жовтні-листопаді 2010 року пільгових пенсій за списком №2 в розмірі 3 151,67 грн.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про безпідставність призначення і виплати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пільгових пенсій, за умови фактичного не виконували ними протягом робочого дня обов’язків із важкими і шкідливими умовами праці, виходячи із наступних правових позицій.
В судовому засіданні встановлено, що 15.08.2009 року, 16.06.2009 року, 25.09.2007 року, 11.03.2011 року громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 12, 13, 15, 17).
Виходячи із системного аналізу абзацу 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та вимог пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, суд зазначає, що необхідними умовами для призначення пільгових пенсій є відпрацювання громадянином відповідного стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та відповідної атестації робочого місця (посади), зайняття якої дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо відпрацювання відповідного стажу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судом встановлено наступне.
Частиною 1 статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
В судовому засіданні встановлено, що пільгові пенсії призначені працівникам у відповідності до довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також довідки, що уточнює особливий характер роботи чи умови праці необхідні для призначення пільгової пенсії, видані відповідачем, як підстава призначення пільгових пенсій. З довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27.08.2009 року, 06.09.2007 року, 13.05.2008 року вбачається, що громадянин ОСОБА_6 за період роботи у відповідача з 01.03.2004 року по час видачі довідки працював на посаді електрозварника (ручного електродугового зварювання), громадяни ОСОБА_5 і ОСОБА_3 за період роботи з 01.07.1997 року по час видачі довідки та за період роботи з 04.05.1998 року по 12.03.2008 року відповідно працювали на посаді газорізальника (а.с. 55, 56, 62). Згідно довідки відповідача, що уточнює особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 26.04.2007 року та характеристики виконуваної роботи громадянином ОСОБА_4, як додатку до вказаної довідки, останній за період роботи з 04.07.2005 року по 06.11.2006 року працював на посаді газоелектрозварника, в обов’язки якого входило електрозварювання на зовнішніх роботах, тобто виконання обов’язків електрозварника (ручного електродугового зварювання) (а.с. 58, 59). Зазначені вище довідки складені і підписані уповноваженими особами приватного підприємства ‘‘Газбудсервіс’’, що не заперечувалось у судовому засіданні представником відповідача.
Посади, які обіймали ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за час роботи на приватному підприємстві ‘‘Газбудсервіс’’входили (відносяться) до списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №36 від 16.01.2003 року, що підтверджується висновком Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Івано-Франківської обласної державної адміністрації за №1393 від 17.06.2004 року (а.с. 60-61). Дані про те, що зазначені вище громадяни обіймали посади саме за списком №2 згідно постанови Кабінету Міністрів України за №36 від 16.01.2003 року визначено безпосередньо відповідачем у власних довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, які містяться у матеріалах справи (а.с. 55, 56, 58, 59, 62).
Крім того, стаж роботи вище вказаних працівників на зазначених у довідках посадах підтверджується актами зустрічної перевірки документів про стаж роботи та заробітну плату від 16.02.2011 року та 17.02.2011 року, складених за результатами перевірки, проведеної управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області під час розгляду даної адміністративної справи (а.с. 45-52).
Допитані в судовому засіданні в якості свідка спеціалісти відділу з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області Гладун Роман Орестович та Андрійчук Олександра Михайлівна показали, що під час перевірки ними оглянуто і вивчено на підприємстві по ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 журнали реєстрації наказів про прийняття на роботу і звільнення, відомості про нарахування і виплату заробітної плати, відомості про надання відпусток, картки форми Т-2, накази про проведення атестації робочих місць та інші документи. В ході перевірки підтверджено, що особи, яким призначені пільгові пенсії, обіймали посади електрозварника (ручного електродугового зварювання), газорізальника та газоелектрозварника, в обов’язки якого входило електрозварювання на зовнішніх роботах, тобто виконання обов’язків електрозварника (ручного електродугового зварювання), тобто посади які проатестовані відповідно до висновку Державної експертизи умов за №1393 від 17.06.2004 року. Свідки також показали, що зазначеним громадянам надавалася пільгова відпустка за шкідливі умови праці в кількості 4 календарних дня. Наказів підприємства про перевід ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на неповний робочий день, табелі відпрацювання неповного робочого дня чи інші документи, які б стверджували про виплату заробітної плати за не повний робочий день перевіряючим службовими особами приватного підприємства ‘‘Газбудсервіс’’не представлено.
З приводу вчинених дописок у коментовані акти перевірки посадовими особами приватного підприємства ‘‘Газбудсервіс’’щодо не відпрацювання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повного робочого дня за спеціальністю до зайнятої посади, суд зазначає, що на підтвердження вказаних відомостей у акті звірки не наведено (не зазначено) будь-яких письмових чи інших фактичних доказів.
Такі ж документи не надано представником відповідача і в судовому засіданні. А тому, із врахуванням вказаного суд відхиляє доводи відповідача про те, що розрахунками актів виконаних підрядних робіт на один кілометр прокладення трубопроводу, що здійснювалось підприємством за час роботи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, не підтверджується відпрацювання останніми за спеціальністю на займаних посадах повний робочий день.
Таким чином, суд прийшов до переконливого висновку, що громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, маючи необхідний стаж роботи із шкідливими умовами праці на підприємстві, та які на час призначення такої пенсії досягли відповідного віку.
Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно пункту 6.8 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунок цих витрат, який надсилається відповідачу.
Позивач на адресу відповідача надсилав розрахунки фактичних витрат на виплату до доставку пенсій, призначених згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за №1423/02 від 09.03.2010 року, за №470 від 05.03.2010 року, за №7393/02 від 18.10.2010 року та за №5339/04 від 19.10.2010 року (а.с. 11-17), згідно яких відповідач зобов'язаний сплатити позивачу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, здійснених у жовтні-листопаді 2010 року, по списку №2 в загальному розмірі 3 151,67 грн.
Однак, відповідачем у передбачені строки не проведено відшкодування сум понесених позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З огляду на вказане, суд дійшов до переконання про правомірність здійснення позивачем розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та про наявність у відповідача обов'язку проводити відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку таких пенсій, призначених на пільгових умовах і виплачених вказаним громадянам.
Наявність заборгованості приватного підприємства "Газбудсервіс" перед управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, здійснених у жовтні-листопаді 2010 року (а.с. 12, 13, 15, 17).
Суд приходить до висновку, що несплата приватним підприємством "Газбудсервіс" заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в сумі 3 151,67 грн. вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до пункту 2.2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за № 11-2 від 27.06.2002 року, Управління відповідно до покладених на них завдань забезпечують додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших коштів, що надходять до бюджету Фонду відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум страхових внесків та інших платежів.
Змістовний аналіз положень коментованих нормативно-правових актів про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, дає підстави вважати, що Пенсійний Фонд України та його структурні підрозділи на місцях, у випадку невиконання підприємствами законодавства та вимог про відшкодування понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, у наведеному вище порядку, вправі звертатися до суду із позовом про їх примусове стягнення.
Таке право Пенсійного Фонду України та його структурних підрозділів на місцях випливає з покладених на них завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про пенсійне забезпечення і є невід’ємною частиною передбаченого законом права забезпечувати збирання та акумулювання страхових внесків із підприємств, на яких законом покладений обов’язок їх сплачувати.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "Газбудсервіс" (ідентифікаційний код 24681683, вул. Галицька, 91, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400) на користь управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області заборгованість з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 3 151 (три тисячі сто п’ятдесят одну) гривню 67 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.
Постанова в повному обсязі складена 28.03.2011 року.