Справа № 22ц-290/07                                   Головуючий у 1 інстанції Крупінська С.С.

Категорія: 16                                                  Доповідач                       Мудренко Л.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 травня 2007 року                                                                  місто Луцьк

Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого     -     судді Завидовської О.Г.

суддів                  -     Сівчука Є.І., Мудренко Л.І.

при секретарі     -    Губарик К.А.

з участю позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення сум завдатку та моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 29 січня 2007 року,

встановила:

6 березня 2006 року ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до відповідача. Вимоги обґрунтовувала тим, що 10.02.2006 р. нею була укладена попередня угода з агентством нерухомості ПП «Вікторія» в особі ОСОБА_2на придбання квартири в АДРЕСА_1 в житловому комплексі «Колізей» площею 71,3 кв.м. Відповідач зобов'язувався надати всі необхідні документи на право власності на квартиру до 15 лютого 2006 року. За умовами договору нею було сплачено 4000 грн. завдатку. Пізніше їй стало відомо, що площа квартири була неправильно вказана в договорі, агентство не було власником квартири, а ОСОБА_2 не вправі була заключат попередню угоду. 20 лютого 2006 року вона звернулась до відповідача про повернення сплаченого завдатку, однак остання добровільно повертати гроші не бажає. Вважає, що діями відповідача їй завдана моральна шкода, яку оцінила в 2000 грн. Просила стягнути з відповідача 4000 грн. завдатку та моральну шкоду.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 29 січня 2007 року в позові ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, покликаючись на незаконність рішення, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Позивач зазначає, що судом не взято до уваги попередню угоду між нею та відповідачем, укладену 10 лютого 2006 року на придбання квартири що в АДРЕСА_1 в житловому комплексі „Колізей" і за якою у момент підписання зазначеної угоди вона зобов'язувалась передати відповідачу завдаток в сумі 4000 грн., який входить до остаточної вартості квартири. Дане зобов'язання вона виконала. Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції -скасуванню з ухваленням нового рішення в зв'язку неправильним застосуванням норм матеріального права з наступних підстав.

Відповідно до ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку укласти договір в майбутньому.

Судом першої інстанції з досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у матеріалах справи, встановлено, що між сторонами 10 лютого 2006 року була укладена попередня угода, відповідно до якої в майбутньому мав бути укладений договір про дольову участь в будівництві житла в житловому комплексі „Колізей" в АДРЕСА_1. По даному договору позивач зобов'язувалась придбати квартиру не пізніше 15 лютого 2006 року, сплативши її повну вартість, а продавець - надати всі необхідні документи на переоформлення квартири. По даній угоді сторони визначили суму завдатку в розмірі 4000 грн.

Встановлено, що договір про придбання житла сторони не укладали.

Суд дійшов вірного висновку, що в даному випадку грошова сума визначена сторонами в розмірі 4000 грн. є авансом, і сторона, яка видала аванс вправі вимагати його повернення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела, що передавала кошти в сумі 4000 грн. відповідачу.

Однак, з такими висновками суду погодитись не можна.

Як вбачається зі змісту укладеної в письмовій формі попередньої угоди від 10 лютого 2006 року (а.с.30) вбачається, що під час підписання даної угоди позивач передає відповідачу кошти в сумі 4000 грн. Угода підписана сторонами, скріплена печаткою відповідача та вручена позивачу ОСОБА_1 Як пояснила в даному судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 отримання нею коштів від клієнтів оформляється видачею їм на руки такої угоди.

За таких обставин вимоги позивача про повернення сплачених коштів в сумі 4000 грн. є підставні та підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів приходить до висновку, що такі вимоги до задоволення не підлягають, оскільки позивачем не доведено заподіяння їй відповідачем такої шкоди.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, на підставі ст.ст. 23,570, 571, 635 ЦК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 29 січня 2007 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення. 

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) гривень сплаченого авансу, 30 (тридцять) гривень витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційній інстанції та на користь держави 51 (п'ятдесят одну) гривню судового збору.

В позові ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.