КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2010 № 20/108
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондратової І.Д.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Кваша О.О.- пред. за дов. № б/н від 06.04.2010р.,
від відповідача -Сівач І.А.- пред. за дов. № 01/01/10Сі від 01.01.2010 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група"
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.08.2010
у справі № 20/108 ( )
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група"
до Закритого акціонерного товариства "Міжнародний Медіа-центр СТБ"(телевізійний канал "СТБ")
про виплата компенсації за порушення віконавчих майнових авторських прав у розмірі 66 550,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Міжнародний Медіа-центр СТБ"(телевізійний канал "СТБ") про стягнення 66 550,00грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, визнання дій відповідача незаконними в частині порушення виключних майнових авторських прав. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач допустив публічне сповіщення музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_2", "ІНФОРМАЦІЯ_3", виключні майнові авторські права на використання яких належать позивачу, до іншого аудіовізуального твору (програми "Суперстар-2008") без виплати авторської винагороди.
До прийняття рішення у справі представник позивача надав суду письмові уточнення позовних вимог в частині предмета позову, а саме, позивач зазначив, що відповідачем здійснено публічне сповіщення двох літературних письмових творів та трьох музичних творів (музики) без виплати авторської винагороди, чим порушено майнові авторські права позивача та чинне законодавство України, а також подав суду першої інстанції заяву про збільшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача 186 000,00 грн. компенсації за публічне сповіщення творів без виплати авторської винагороди позивачу. Уточнені та збільшені позовні вимоги були прийняті судом першої інстанції до розгляду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2010 р. у справі № 20/108 в позові відмовлено повністю. Судове рішення мотивоване тим, що наданий відеозапис, який зафіксований на DVD-R-диску та на жорсткому диску не є належним та допустимим доказом у справі № 20/108, оскільки експертом встановлені ознаки монтажу досліджуваного відеозапису, виконаного до фіксації файлу "1222191003Суперстар 2008 22.12 (19 15) .mpg" на досліджуваному жорсткому диску, а також за відсутності можливості встановити, чи є відеозапис, зафіксований у файлі "1222191003Суперстар 2008 22.12 (19 15) .mpg", що міститься на жорсткому диску, записом передачі "Суперстар 2008", зробленим безпосередньо з ефіру телеканалу "СТБ". Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів публічного сповіщення відповідачем літературних письмових творів з пісень "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор тексту –ОСОБА_1), "ІНФОРМАЦІЯ_2"(автор тексту ОСОБА_2), та музики з пісень "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор музики ОСОБА_3), "ІНФОРМАЦІЯ_2" (автор музики ОСОБА_3,), "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автор музики ОСОБА_3) під час демонстрації в ефірі на телеканалі "СТБ" програми "Суперстар-2008", суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача компенсації за порушення майнових авторських прав позивача та визнання дій відповідача неправомірними.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2010 р. у справі № 20/108 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2010 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.10.2010 р.
У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався, в зв’язку з витребуванням нових доказів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2010 року по справі № 20/108 на п'ятнадцять днів.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 р. № 01-23/1/8 внесено зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 20/108 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя – Кондратова І.Д., судді: Калатай Н.Ф., Попікова О.В.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 30.11.2010 р. підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2010 р. у справі № 20/108 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 30.11.2010 р. просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 18.08.2010 р. № 20/108 як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Представник відповідача відзначив, що позивачем не доведений факт трансляції випуску програми "Суперстар – 2008", до якого входили спірні музичні твори, при цьому, відповідач не зберіг запис програми "Суперстар – 2008" за 22.12.2008 р., в зв'язку зі збоєм в системі автоматичної фіксації ефірного мовлення та припинення автоматичної фіксації ефірного мовлення телеканалу.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги господарського судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вищезазначеним вимогам, а апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі авторських договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю "Первое музыкальное издательство" (Росія) № 61/07 від 19.07.2007 р., № 62/07 від 27.07.2007 р. та № 128/07 відповідно передали названому Товариству виключні майнові права на використання творів цих авторів, які визначені у додатку № 1 до договорів, на території Російської Федерації та держав СНД (ОСОБА_3, ОСОБА_2) та на території всього світу (ОСОБА_1) строком на 3 роки.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 19.07.2007 р. та додаткової угоди № 5 від 25.07.2007 р. до договору № 61/07 від 19.07.2007 р., укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Первое музыкальное издательство" (Росія), були передані майнові права на твір "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автор музики ОСОБА_3, автор слів ОСОБА_3, ОСОБА_4), "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор музики ОСОБА_3, автор слів ОСОБА_1), "ІНФОРМАЦІЯ_2" (автор музики ОСОБА_3, автор слів ОСОБА_2).
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 17.12.2007 р. до договору № 128/07 від 17.12.2007 р., укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Первое музыкальное издательство" (Росія), були передані майнові права на твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор музики ОСОБА_3, автор слів ОСОБА_1).
Відповідно додаткової угоди № 1 від 27.07.2007 р. до договору № 62/07 від 27.07.2007 р., укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Первое музыкальное издательство" (Росія), були передані майнові права на твір "ІНФОРМАЦІЯ_2" (автор музики ОСОБА_3, автор слів ОСОБА_2).
22.12.2006 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Первое музыкальное издательство" було укладено договір про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір) № 4001/07, згідно з пунктом 2.1 якого ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" набуло виключне майнове право на використання творів з каталогу шляхом відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічного виконання, публічного сповіщення та ін., а також право здійснювати будь-які юридичні дії, пов'язані з неправомірним використанням творів, строком з 01.01.2007р. по 31.12.2008р.
Додатковою угодою від 31.12.2008р. до договору про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір) № 4001/07 сторони домовились продовжити строк дії передачі прав до 31.12.2009р.
Відповідно до додаткових угод від 03.12.2007 р. та 17.12.2007 р. до договору про передачу виключних авторських прав (субвидавничий договір) № 4001/07 сторони підтвердили, що каталог видавця містить наступні твори: "ІНФОРМАЦІЯ_3" (автор музики ОСОБА_3., автор слів ОСОБА_3, ОСОБА_4), "ІНФОРМАЦІЯ_2" (автор музики ОСОБА_3, автор слів ОСОБА_2), "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор музики ОСОБА_3, автор слів ОСОБА_1).
01.03.2006 компанією "S&E Media Project Limited" та Закритим акціонерним товариством "Міжнародний Медіа-центр СТБ"(телевізійний канал "СТБ") укладено ліцензійну угоду та додаткову угоду № вс/20 від 26.09.2008 р. до неї, відповідно до яких компанія "S&E Media Project Limited" надала відповідачеві виключне право на сповіщення телепрограми "Ты суперстар".
Причиною спору у справі стало питання про наявність чи відсутність порушення відповідачем прав позивача під час демонстрації аудіовізуального твору - телепрограми "Суперстар - 2008", у складі якого здійснено публічне сповіщення спірних музичних творів, та у зв’язку з цим намагання ТОВ "Українська Музична Видавнича Група" отримати компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав.
Відповідно до статі 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди. Частиною першою статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено виключне право автора та іншої особи, яка має авторське право, надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.
Частинами першою-третьою статті 440 Цивільного кодексу України та частиною першою статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що автору чи іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Згідно з частиною третьою статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключне право особи, яка має авторське право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, дає їй право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне сповіщення творів.
Відповідно до статті 441 Цивільного кодексу України використанням твору є зокрема, його публічне сповіщення.
Статтею 1 "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
Колегією суддів встановлено, що відповідачем заперечується факт публічного сповіщання спірних музичних творів. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, виходив з того, що наданий позивачем DVD-R диск із записом концерту не є безспірним доказом порушення відповідачем виключних майнових авторських прав позивача шляхом публічного сповіщення спірних музичних творів. Зазначений висновок суд першої інстанції підтвердив з посиланням на висновок судової експертизи відеозвукозапису Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (у частині того, що експертом встановлені ознаки монтажу досліджуваного відеозапису, а також відсутності можливості встановити, чи є відеозапис, зафіксований у файлі "1222191003Суперстар 2008 22.12 (19 15) .mpg", що міститься на жорсткому диску, записом передачі "Суперстар 2008", зробленим безпосередньо з ефіру телеканалу "СТБ").
Разом з тим, колегія суддів вважає даний висновок суду першої інстанції таким, що не відповідає обставинам справи, а також таким, що здійснений при неповному дослідженні та з'ясуванні обставин справи.
Суд апеляційної інстанції відзначає, що у відповідності до частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Зокрема, колегія суддів відзначає, що наявність у досліджуваного відеозапису ознак монтажу, виконаного до фіксації файлу на досліджуваному жорсткому диску, не свідчить про фальсифікацію диску. Відповідно до висновку експерт відзначив, що проміжок часу (12 сек) є замалим для здійснення монтажу і свідчить про неможливість його здійснення після запису файлу на жорсткий диск. Експерт дійшов висновку, що ймовірно 12 секунд були використані для збереження файлу даних. Суд першої інстанції безпідставно зазначені обставини не врахував та дійшов помилкового висновку щодо неналежності доказу - DVD-R-диску, на якому зафіксовано публічне сповіщання спірних творів у скаладі програми "Суперстар – 2008".
Крім того, колегією суддів враховано, що чинне законодавство України не забороняє самостійної фіксації наявного порушення та не встановлює певних вимог до такої фіксації. Позивач, звернувшись з даним позовом до суду, в підтвердження факту використання відповідачем спірного твору надав не лише згаданий DVD-R диск (із відеозаписом телепрограми, в складі якого прозвучали спірні музичні твори), але й акт від 23.12.2008 р., яким також зафіксований факт публічного сповіщення спірних музичних творів.
Крім того, на запит Київського апеляційного господарського суду Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення наддала копію відеозапису "Суперстар-2008" за 22.12.2008 р. (час трансляції з 19:13 до 22:00 на телеканалі "СТБ"). Запис ефіру супроводжується нанесенням коду, який складається з логотипу Національної ради "Rada", дати та часу трансляції. Нанесення цього коду відбувається в атоматичному режимі, а можливість суб’єктивного втручання у процес запису чи внесення змін до вже існуючого запису виключається. Точність вимірювальної системи офіційного моніторингу Національної ради для визначення часу мовлення та тривалості телерадіопередач підтверджується свідоцтвом про державну метрологічну атестацію С8.961:2008 від 29.01.2008 р., виданим Державним підприємством "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем".
У судовому засіданні 30.11.2010 р. було продемонстровано представникам сторін вищевказаний відеозапис телепрограми "Суперстар-2008". Факт публічного сповіщення спірних музичних творів під час демонстрації аудіовізуального твору - телепрограми "Суперстар - 2008" підтвердився. За таких обставин, доводи відповідача та висновки суду першої інстанції про те, що відсутні належні та допустимі докам публічного сповіщення відповідачем спірних творів, колегією суддів визнаються безпідставними та такими, що не грунтуються на матеріалах справи.
Частиною другою статті 17 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що, якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору , не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору .
Як встановлено судом апеляційної інстанції, у даній справі відсутні відомості про те, що спірні музичні твори були правомірно включені до складу аудіовізуального твору - телепрограми "Суперстар - 2008", публічне сповіщення яких здійснило ЗАТ "Міжнародний Медіа-центр СТБ"(телевізійний канал "СТБ"). Отже, зазначене сповіщення за своєю суттю є позадоговірним використанням авторського твору і порушує права позивача як особи, що має виключні майнові авторські права.
У статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" зазначено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є , зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону , з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
У пункті "г" частини другої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" зазначено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При цьому, частиною третьою названої статті Закону передбачено, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Відповідно до пункту 42 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" при вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні.
Враховуючи вищенаведені роз'яснення Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" від 4 червня 2010 року № 5, норми чинного законодавства та встановлені обставини, Київський апеляційний господарський суд вважає за необхідне прийняти нове рішення про часткове задоволення позову, виходячи з того, що відповідачем вчинено одноразове порушення майнових авторських прав позивача – неправомірно використано 3 музичних твору з текстом (в розумінні підпункту 5 п. 1 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" 3 об’єкта авторського права), при цьому, ЗАТ "Міжнародний Медіа-центр СТБ"(телевізійний канал "СТБ") не мало наміру здійснювати порушення авторських прав позивача, оскільки отримало право на публічне сповіщення аудіовізуального твору "Ты суперстар" за укладеною з компанією "S&E Media Project Limited" ліцензійною угодою, а тому помилялося щодо правомірності такого сповіщення; розмір мінімальної заробітної плати на дату фіксації порушення становив 605,00 грн. (Закон України "про Державний бюджет на 2008 рік" від 28.12.2007 р. № 107-VI). За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що загальний розмір компенсації, яка підлягає стягненню з відповідача, має становити 10 мінімальних заробітних плат (виходячи з приписів статті 52 Закону), що дорівнює 18150,00 грн. (3х605х10).
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також зроблені при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та неправильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення про відмову в задоволенні позову, та є підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2010 року у справі № 20/108 з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2010 р. у справі № 20/108 скасувати та прийняти нове рішення.
3. Позов задовольнити частково.
4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Міжнародний Медіа-центр СТБ"(телевізійний канал "СТБ") (03113, м. Київ, вул. І. Шевцова, 1, код 20044726) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Музична Видавнича Група" (03124, м. Київ, вул. М. Василенка, 7-А, код 30673676) 18150,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача.
5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Міжнародний Медіа-центр СТБ"(телевізійний канал "СТБ") 03113, м. Київ, вул. І. Шевцова, 1, код 20044726) в доход Державного бюджету України 181,50 грн. державного мита, 23,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. У решті позовних вимог відмовити.
7. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Міжнародний Медіа-центр СТБ"(телевізійний канал "СТБ") 03113, м. Київ, вул. І. Шевцова, 1, код 20044726) в доход Державного бюджету України 90,75 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
8. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання зазначеної постанови суду.
9. Матеріали справи № 20/108 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя
Судді
06.12.10 (відправлено)