Справа № 2-1006/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

07 квітня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Ісаєвська О.  В. ,

при секретарі –                    Шалапуда Н. П.,

Чорній Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

 У січні 2011 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачка ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості в розмірі 582 623,99 грн., з яких сума основного боргу 197 327,45 грн. 00 коп., пеня в розмірі 365 055,69 грн. 00 коп., суму втрати від інфляції 14 240 грн. 00 коп., суму трьох процентів річних 6000 грн. 000 коп., а також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 1820  грн. 00 коп.

Позивачка обгрунтовує свій позов тим, що 02.06.2009 року було укладено договір позики, відповідно до яких відповідач зобов’язувався повернути позичені нею кошти в розмірі 197 327,40 грн. в строк до 02.12.2009 року, а на підтвердження даних договорів сторони уклали договір позики від 02.06.2009 року. Однак відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання та не повернув грошові кошти позивачу. З огляду на те, що відповідач вчасно не повернув кошти за виконання зобов’язань, просить суд стягнути  з відповідача суму основного боргу в розмірі 197 327,45 грн., пеню в розмірі 365 055,69 грн., суму індексу інфляції у розмірі 14 240,00 грн., 3% річних у розмірі 6000,00 коп., а всього 582 623, 14 коп.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, в судове засідання не з’явився, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином (а.с. 19), про що свідчить телеграма з якої вбачається, що відповідачу ОСОБА_3 04.04.2011 року о 19 год. 00 хв. було вручено телеграму особисто,  та про причини своєї неявки суду не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. ст.  224, 225 ЦПК України, оскільки позивачка не заперечувала проти заочного розгляду справи.  

Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи приходить до  наступних висновків.   

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона  (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.   

Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 1 ст. 1047 ЦК).

Частина 2 ст. 1047 ЦК допускає пред'явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей або кількості речей.

З матеріалів справи вбачається (а.с. 6), що 02.06.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики про те, що відповідач ОСОБА_3 отримав у позивачки ОСОБА_2 у борг грошові кошти в сумі 160 000,00 грн. та 4 700 дол. США, та зобов’язувався не пізніше 02 грудня 2009 року повернути вказану суму.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач в судове засідання не з'явився, своїх пояснень щодо суті позовних вимог та доказів, які б спростовували доводи позивача не надав, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу на підставі укладеного договору позики  є обґрунтованими.

В той же час, згідно з ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто, належним виконанням зобов’язання з боку відповідача є повернення заборгованості у валюті, визначеною сторонами у договорі позики.

А отже, відповідач зобов’язаний повернути позивачці відповідно до договору позики від 02.06.2009 року грошові кошти у розмірі 160 000 грн., та у розмірі 4 700 дол. США.

При цьому, відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, сума яка стягується з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у розмірі 4 700 дол. США має бути конвертована в гривню  за курсом Національного банку України на день фактичного виконання рішення суду.

 Окрім цього, на підставі ст. 625 ЦК України відповідач несе відповідальність за порушення грошового зобов’язання з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних  від простроченої суми, оскільки інший розмір відсотків не встановлений договором.

Враховуючи вищезазначене, у зв’язку із простроченням виконання грошового зобов’язання, з відповідача на користь позивача  підлягає стягненню сума основного боргу, зазначеного ним у розписках, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення  в розмірі 14 240 грн. 00 коп., три відсотки річних від простроченої суми, що складає 6 000 грн. 00 коп.

Що стосується вимог про стягнення пені в розмірі 365 055,69 грн., то вона підлягає частковому задоволенню.

Так, відповідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, виходячи із принципу справедливості та розумності, закріпленому у ст. 3 ЦК України, з огляду на те, що сума нарахованої пені є значною у порівнянні із наявною у відповідача заборгованості, а тому, керуючись вимогами ч. 3 ст. 551 ЦК України суд зменшує розмір пені з 365 055 грн. 69 коп. на 5 000 грн. 00 коп.

 Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні  на  користь якої  ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 1700 грн. 00 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 88, 169, 212, 213,  214, 224-226  ЦПК України, ст.ст. 16, 526, 551, 625, 1046, 1047 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

   Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, на користь ОСОБА_2 суму основного боргу у розмірі 160 000 (сто шістдесят тисяч) грн. 00 коп. та 4 700 (чотири тисячі сімсот) дол. США., суму індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобов’язання у розмірі 14 240 (чотирнадцять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп., пені за прострочення виконання зобов’язання у розмірі 5 000 (п’ять тисяч) грн. 00 коп.,  а всього стягнути 185 240 (сто вісімдесят п’ять  тисячч двісті сорок) грн. 00 коп. та 4 700 (чотири тисячі сімсот) дол. США.

Сума, що стягується з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у розмірі 4 700 (чотири тисячі сімсот) дол. США повинна бути конвертована в гривню за курсом Національного банку України на день фактичного виконання рішення суду.

Стягнути з ОСОБА_3, на користь ОСОБА_2 сплачені та документально підтверджені судові витрати, пов’язані із розглядом цивільної справи, а саме витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 (сто двадцять) грн., державне мито у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення  може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.   

Суддя                                                                                           О. В. Ісаєвська