ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2006 Справа № 25/108
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Павловського П.П.
при секретарі судового засідання Мацекос І.М.
з участю представника відповідача Шульгат В.В.
розглянувши апеляційну скаргу організації орендарів орендного підприємства “Завод “Луч” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2005р. у справі
за позовом Організації орендарів орендного підприємства “Завод “Луч”, м. Павлоград Дніпропетровської області
до відповідача Колективного підприємства “Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації”, м. Павлоград
про стягнення 9677,41гр.
В С Т А Н О В И В :
12.04.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов організації орендарів орендного підприємства “Завод “Луч” (далі Завод) про стягнення з колективного підприємства “Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації” (далі БТІ) 9677,41гр. Свої вимоги позивач мотивував тим, що на рішенням господарського суду БТІ було зобов’язано зареєструвати право власності заводу на частину майнового комплексу, який розташовано за адресою : м. Павлоград, вул. Інтернаціональна,28, але вказане рішення відповідачем не виконано. У березні 2004р. Завод уклав 15.03.2004р. з ТОВ “Скай-сервіс” договір оренди вказаних приміщень, одним із умов якого було те, що строк оренди розпочинається з моменту реєстрації БТІ права власності. Через невиконання відповідачем рішення суду завод не отримав від оренди свого приміщення 9677,41гр. орендної плати. Крім вказаних збитків, позивач просив стягнути з БТІ судові витрати.
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги (а.с.24-25), зазначивши, що спірна сума є упущеною вигодою –не отриманої орендної плати за договором від 1.11.2005р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2006р. (суддя Чередко А.Є.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням Завод звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт зазначив що в рішенні суду відсутні посилання на норми права, якими керувався суд при прийнятті рішення. Судом не враховано, що позивачу завдано збитків внаслідок невиконання відповідачем рішення господарського суду.
У своєму відзиві відповідач зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Представник позивача в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги неодноразово не з’являвся, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність позивача, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини справи, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено позов про відшкодування збитків, завданих невиконанням постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3.02.2004р. по справі №Н10/77 (Н12/13), яким БТІ було зобов’язано зареєструвати право власності на частину майнового комплексу, що знаходиться за адресою : м. Павлоград, вул. Інтернаціональна,28 за Заводом (а.с.4-6). Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що через невиконання БТІ вказаної постанови, він не зміг отримати від орендаря орендну плату, тому що відповідно до п.4.2 договору оренди (а.с.26) начало дії договору пов’язано із моментом реєстрації права власності на орендоване майно. Таким чином, позивач вважає, що йому було завдано збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок невиконання відповідачем судового рішення.
Відповідно до ст.115 ГПК України виконання постанови господарського суду, що набрала законної сили, здійснюється у порядку, встановленому законом України “Про виконавче провадження”.
З матеріалів справи вбачається, що наказ господарського суду по справі №Н10/77 (Н12/13), яким БТІ зобов’язано здійснити певні дії по реєстрації права власності, з лютого 2004р. знаходиться в провадженні державного виконавця (а.с.20,33,36-37,84,87-89). При цьому станом на 7.03.2006р. виконання наказу державним виконавцем не здійснено і виконавцем попереджено Завод, що виконання наказу неможливо через те, що самому стягувачу необхідно виконати певні дії. За таких обставин немає підстав вважати, що рішення господарського суду не виконано з вини БТІ та через неправомірні дії останнього, що в свою чергу, у відповідності до ст.1166 ЦК України унеможливлює задоволення позову.
Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить передбачених статтею 104 ГПК України для скасування чи зміни рішення суду.
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу організації орендарів орендного підприємства “Завод “Луч” залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2006р. –без змін.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя Л.В. Чоха
Суддя О.М. Лисенко