АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 квітня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:
головуючої Перепелюк І.Б.
суддів : Галичанського А.Д., Яремка В.В.
секретар Варгоцька Н.С.
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, її представника, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на частку нерухомого майна, за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 лютого 2011 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на частку нерухомого майна.
Просила визнати за нею права власності на 11/20 частки житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 та визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане на ім»я ОСОБА_2
Посилалася на те, що вона, відповідач ОСОБА_2 треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_3 є рідними сестрами а третя особа ОСОБА_5 донька їх померлого брата ОСОБА_6 Їх мати - ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, після її смерті відкрилася спадщина за законом, яку своєчасно прийняли тільки двоє із шести спадкоємців першої черги: їх батько - ОСОБА_8 та вона, оскільки на день смерті матері проживали в зазначеному домоволодінні та фактично вступили в управління спадковим майном.
На час відкриття спадщини їх матері належало право на 1/3 частину житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1. Вказане нерухоме майно було побудовано батьками і перебувало у власності всіх членів колишнього колгоспного двору, оскільки до березня 1973 року їх господарство відносилось до категорії колгоспних дворів і перебувало у власності 7 членів, оскільки їх сім»я складалася із батьків та 5 дітей. 16 березня 1973 року колгосп ім. Калініна був реорганізований і двір став робітничим.
Після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_1 стало відомо, що він залишив заповіт на ім»я відповідача ОСОБА_2, яка і оформила на себе право власності на спірне домоволодіння.
Позивач вважає, що їй належить частка спадкового майна, що залишилася після смерті матері, а також обов»язкова частка спадкового майна, після смерті батька, оскільки вона є інвалідом.
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано право власності за ОСОБА_1 на 11/60частин нерухомого майна, яке знаходиться по АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б», сараїв літ. «Г», «Д», «Ж», убиральні літ. «И», огорожі №1-4 колодязя №5.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії ВКМ №719876 від 19 липня 2008 року видане після смерті ОСОБА_8, який помер 21 лютого 2006 року, на ім’я ОСОБА_2 в частині 11/60 часток.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Глибоцького районного суду від 04 лютого 2011 року, скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на те, що батько залишив на її ім»я заповіт, і вона після його смерті вчасно прийняла спадщину та оформила право власності на спадкове майно. Крім того, зазначила, що позивач не має права на обов»язкову частку спадкового майна, оскільки не відноситься до категорії осіб, що мають право на таку частку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Глибоцького районного суду від 04 лютого 2011 року, скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені в позові.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.303 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.
При розгляді справи суд першої інстанції дослідив всі представлені сторонами докази та дав їм належну оцінку.
Судом першої інстанції були вірно встановлені обставини по данній справі. Зокрема було встановлено, що господарство по АДРЕСА_1 до березня 1973 року відносилось до категорії колгоспних дворів. Сім»я складалася із батьків та 5 дітей. 16 березня 1973 року колгосп ім. Калініна був реорганізований і двір став робітничим.
Після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1, всі шестеро спадкоємців вступили в управління спадковим майном. Ці обставини не оспорюються і не заперечувалися сторонами при розгляді справи.
Посилання суду першої інстанції при розгляді справи на ст.ст.120, 123 ЦК в редакції 1963р., які діяли на час виникнення спірних правовідносин, є вірним. Оскільки майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена колгоспного двору встановлюється виходячи із рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Отже кожному належало право на 1/7 частину домоволодіння.
Висновок суду про те, що після смерті матері, кожному із сім»ї належало права на 1/6 ( 1/7 + 1/7 : 6) частину домоволодіння є правильним. Отже доводи ОСОБА_1 про те, що після смерті матері їй та батьку стало належати право по 1/2 частини домоволодіння є безпідставними.
Після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_1 стало відомо, що він залишив заповіт на ім»я ОСОБА_2 Однак враховуючи, що ОСОБА_1 є інвалідом дитинства третьої групи, їй належить обов»язкова частка, спадкового майна після смерті батька, яку суд першої інстанції вірно визначив в розмірі 1/60 частка ( 1/6 : 5 : 2 ), відповідно до положень ст.1241 ЦК України.
Посилання апелянта ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_1 є працездатною і не відноситься до кола осіб, яким належить обов»язкова частка, є безпідставним, оскільки судом першої інстанції при вирішенні цього питання було вірно зроблено посилання на п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», яким передбачено, що до непрацездатних відносяться і інваліди третьої групи, якою є позивач.
Враховуючи зазначені обставини, висновок суду про те, що частка ОСОБА_1 становить 11/60 ( 1/6 +1/60 ) частин домоволодіння є вірним.
Інші доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження належними та допустими доказами та спростовуються матеріалами справи та дослідженими судом першої інстанції доказами по справі.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 04 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий /підпис/
Судді : /підписи/
З оригіналом згідно: