Справа № 11-17/11Головуючий у 1-й інстанції Білосевич Г.С.
Категорія - ч.ч.2,3 ст.296 КК УкраїниДоповідач - Кунець І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" лютого 2011 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого –Кунця І.М.
Суддів –Іващенка О.Ю., Крукевича М.Н.
прокурора- Сеник Н.В.
засуджених- ОСОБА_2., ОСОБА_1
захисника- ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі 23 березня 2011 року кримінальну справу за апеляцією заступника прокурора Кременецького району на вирок Кременецького районного суду від 27 квітня 2010 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком засуджено:
-ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого Кременецьким районним судом 11 лютого 2009 року за ч.І ст.296 КК України до покарання у вигляді штрафу, який ним сплачено 20.08.2009 р.,
за ч.З ст.296 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до 230 ( двісті тридцять) годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1-підписку про невиїзд з постійного місця проживання-залишено попередньою до вступу вироку в законну силу .
-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньо- спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого,-
за ч.2 ст.296 КК, із застосуванням ст.69 КК України, до 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2-підписку про невиїзд з постійного місця проживання-залишено попередньою до вступу вироку в законну силу .
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ч.І ст.296 КК України, 23 листопада 2009 року біля 01 години ночі разом із ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходились на вулиці с. Новий Кокорів Кременецького району Тернопільської області. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний намір, направлений на грубе порушення громадського порядку, з метою реалізації якого останній зайшов на подвір'я належного ОСОБА_3, що знаходиться в с. Новий Кокорів Кременецького району, де безпричинно, з хуліганських спонукань, пошкодив один скляний фрагмент у вікні літньої кухні та зірвав кабель електромережі, тим самим спричинивши останній матеріальну шкоду на суму 30 грн. 16 коп..
Після чого ОСОБА_2, залишивши місце вчиненого злочину, разом з ОСОБА_1 вирушили в напрямку господарства ОСОБА_4, що розташоване в с. Новий Кокорів, Кременецького району .Перебуваючи у вказаному місці приблизно о 03 годині ночі ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, попросили останню та її співмешканця ОСОБА_5 продати їм алкогольні напої. Отримавши від них пояснення, що вони не мають спиртного, і не здійснюють його продажу, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, почали висловлюватись в адресу ОСОБА_4 та її співмешканця нецензурними словам та погрожувати фізичною розправою.
Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підійшовши до ОСОБА_5, взяли його за верхній одяг та вивели на подвір'я, де останньому нанесли декілька ударів руками та ногами по його тілу, а після цього поклали потерпілому ОСОБА_5 на спину шлакоблоки в кількості три штуки, тим самим спричинивши йому фізичну біль. Побачивши дані події, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зробили їм усні зауваження, і попросили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинити протиправні дії відносно ОСОБА_5, залишивши господарство ОСОБА_5 .Однак, на дані зауваження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не реагували, а навпаки продовжували наносити удари по тілу потерпілого впродовж 5-ти хвилин. Надалі ОСОБА_2, залишаючи господарство ОСОБА_4, підійшов до антени супутникового телебачення та умисно, з хуліганських спонукань, рукою відломив дві головки, тим самим пошкодивши її, та спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальні збитки на суму 80 грн.
Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 близько 04 години ранку, вирушили в напрямку будинку культури, що в с. Попівці Кременецької району. Перебуваючи неподалік даного приміщення, ОСОБА_2 безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, умисно пошкодив скло у восьми вікнах даного приміщення, чим спричинив сільській раді с. Попівці матеріальні збитки на суму 283 грн. 04 коп.. В результаті хуліганських дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було пошкоджено майно ОСОБА_3, сільської ради та ОСОБА_5, а також нанесено останньому побої.
В апеляції заступник прокурора Кременецького району, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеність винності та кваліфікацію вчинених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 злочинів, вважає, що суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не дав належної правової оцінки ступеню тяжкості, характеру суспільної небезпеки та обставинам вчиненого ним злочину, в зв'язку з чим безпідставно застосував ст.69 КК України і обрав їм надмірно м'яке покарання. Просить вирок Кременецького районного суду від 27 квітня 2010 року скасувати та постановити новий вирок, згідно якого призначити покарання засудженому ОСОБА_1 за ч.З ст.296 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі та ОСОБА_2 за ч.2 ст.296 КК України у вигляді 3 років обмеження волі і на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання встановленням іспитового строку 2 роки та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.2-4 ст.76 КК України.
Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 тА захисника ОСОБА_7 які вважають вирок суду законним та обгрунтованим і тому просять залишити його без зміни; перевіривши матеріали кримінальної справи та дослідивши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирок суду в частині кваліфікації дій засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2.і щодо їх вини в вчиненні злочинів, за які їх засуджено, в апеляції не оскаржується.
Що стосується застосування до засуджених ст. 69 КК України та призначення їм виду покарання, то суд першої інстанції зробив це правильно, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65, 69 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, даних щодо особи винних, обставин що помякшують та обтяжують відповідальність.
У відповідності до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням особи винного суд, вмотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції, частини статті) особливої частини цього кодексу або перейти до іншого більш мякого основного покарання, не зазначеної в санкції статті ( санкції, частини статті) особливої частини цього кодексу за цей злочин.
Як видно із вироку і матеріалів справи стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 маються по дві обставини, які пом’якшують покарання, це їх щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.
Згідно вироку суд врахував особу засуджених, що по місцю проживання вони характеризуються позитивно, ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягається вперше і мотивував доцільність призначення їм більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, з застосуванням ст 69 КК України. При цьому вимог закону порушено не було.
Підтримуючи позицію суду першої інстанції колегія суддів також бере до уваги конкретні обставини справи, незначну роль ОСОБА_1 в вчиненні вказаного злочину, що має бути враховано відповідно до ч.2 ст.68 КК України, молодий вік засуджених, відсутність претензій до них з боку потерпілих, а також той факт, що з моменту вчинення ними злочину і їх засудження пройшов тривалий час протягом якого вони не вчинили нового злочину, що свідчить про те, що вони перестали бути суспільно небезпечними і призначене судом покарання буде достатнім для їх виправлення і перевиховання.
Залишення судом поза увагою в вироку факту знаходження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в стані алкогольного сп’яніння, на що наголошується в апеляції, то це не може бути підставою для не застосування до них ст.69 КК України, оскільки в даному випадку ця обставина не може бути покладена в основу посилення покарання.
В апеляції прокурором не наведено обставин чому до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можна було застосовувати ст.69 КК України і не засуджувати їх до міри покарання в виді громадських робіт.
Підстав скасовувати вирок суду і посилювати міру покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як про це просить апелянт, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України колегія судів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію заступника прокурора Кременецького району залишити без задоволення, а вирок Кременецького районного суду від 27 квітня 2010 року стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.М. Кунець