ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 р. Справа № 2а/0470/894/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горбалінського В.В.
при секретаріКошлі А.О.
за участю:
представника позивача
представника відповідача Вікулової І.С.
ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до ОСОБА_5 про стягнення штрафу та конфіскацію майна, -
ВСТАНОВИВ:
10 січня 2011 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_5 про:
- застосування до фізичної особи – підприємця ОСОБА_5 та стягнути фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а саме: системні блоки «RUBIN» у кількості 17 шт.; системні блоки «GARANT» у кількості 17 шт.; монітори «BANQ» у кількості 34 шт.; клавіатури у кількості 34 шт.; мишки у кількості 34 шт.; набори колонок у кількості 34 шт.;
- стягнення з фізичної особи – підприємця ОСОБА_5 грошові кошти, отримані від проведення азартної гри у розмірі 140,00 грн. (сто сорок гривень) у вигляді ставки в азартній грі до державного бюджету на розрахунковий рахунок 31112115700022, код платежу 24060300, отримувач ВДК у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, МФО 805012.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач допустив порушення вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», а саме: здійснював в інтернет клубі «Арізона» за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Мелешкіна, 36-а діяльність з організації та проведення азартних ігор з метою отримання прибутку. Зазначене порушення фізичної особи – підприємця ОСОБА_5 вимог діючого законодавства підтверджене актом перевірки № 004303 від 18.01.2010 року, та постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18.05.2010 року у справі № 3-769/10, якою ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбаченого ст.. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Представник позивача в судове засідання з’явилась, надала пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просила задовольнити позов в повному обсязі. Також, в судовому засіданні представником позивача було надано до суду копію пояснення громадянина ОСОБА_6 від 02.2010 року, в якому зазначено, що 10.12.2009 року він зайшов до інтернет-клубу «Монигейт» по пр. Металургів, 15 та грав в гру «Рулетка» на комп’ютері. В подальшому представником позивача було зазначено, що пояснення було надано до суду помилково та не стосується зазначеної справи.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5 не було допущено порушення вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», оскільки діяльність з організації та проведення азартних ігор нею не здійснювалася, відповідно, прибуток від такої діяльності не одержувався. В акті перевірки № 004303 від 18.01.2010 року податковим органом не зафіксовано факт здійснення ставки та отримання виграшу за результатами випадковості, що є складовим азартної гри, а відповідальність передбачена законом лише за таку діяльність. Крім того, відповідач у письмових поясненнях пояснила, що в день перевірки у комп’ютерному клубі «Арізона» проводилась акція, із наданням безкоштовних послуг інтернету, тому плата за послуги не здійснювалась.
Суд, заслухавши пояснення сторін та вивчивши письмові докази у справі, встановив.
ОСОБА_5 зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 19.10.2009 року та знаходиться на обліку як платник податків в Північній міжрайонній державній податковій інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
18.01.2010 року співробітниками Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області проведено перевірку комп’ютерного клубу «Арізона» за дотриманням суб’єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки працівниками податкового органу складено акт №004303 від 18.01.2010 року, в якому зазначено, що під час перевірки встановлені порушення:
- п. 1.2 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг »;
- ст. 2 ЗУ «Про заборону грального бізнесу в Україні»;
- п. 4.6 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614.
Фізична особа – підприємець ОСОБА_5, під час проведенні перевірки була присутня та надала письмові пояснення щодо виявлених порушень, зазначивши, що в день перевірки у комп’ютерному клубі «Арізона» проводилась акція, із наданням безкоштовних послуг інтернету, тому плата за послуги не здійснювалась. В акті перевірки №004303 від 18.01.2010 року підписати відмовилась, про що складено акт №004303 від 18.02.2010 року.
18.05.2010 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу у справі № 3-769/10 ухвалено постанову, відповідно до якої в діях ОСОБА_5 встановлено склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КпАП України, та на неї накладено штраф у розмірі 85 грн.
Обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству запроваджені Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні».
Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
Статтею 1 цього Закону визначено, що гральний бізнес – діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку; а азартна гра – це будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.
Відповідальність за порушення Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» передбачена ст. 3, в якій зазначено, що до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Таким чином, для застосування фінансових санкцій до суб’єкта господарювання суду необхідно встановити, чи організовував він будь-яку гру, для участі в якій гравець повинен зробити ставку, чи отримає у випадку виграшу в цій грі гравець виграш (приз), та чи організовано зазначену гру з метою отримання прибутку.
Судом встановлено, що в матеріалах справи єдиним джерелом інформації, яка свідчить про проведення фізичною особою – підприємцем ОСОБА_5, є акт перевірки від 18.02.2010 року № 004303, в якому зазначено, що в клубі здійснюється надання послуг в сфері грального бізнесу (азартних ігор) під час дії Закону про заборону грального бізнесу (азартних ігор) в Україні, а саме: приймання готівкових коштів у відвідувачів для надання послуг грального бізнесу (азартних ігор) за допомогою комп’ютерів. При цьому в акті жодним чином не зазначено ким, коли, від кого приймалися грошові кошти за надання послуг грального бізнесу, або інша інформація, яка б свідчила про здійснення забороненої діяльності.
Факт проведення забороненої діяльності, також не підтверджується постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18.05.2010 року, винесеною у справі № 3-769/10, в якій встановлено лише, що в діях ОСОБА_5 міститься склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КпАП України, яка встановлює відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Отже, посилання позивача на зазначену постанову є безпідставною, оскільки факт проведення забороненої діяльності в ній не встановлена, а зазначена інформація міститься в описовій частині постанови з посиланням на акт перевірки.
Статтею 203 Кримінального кодексу України встановлена відповідальність за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу.
Відповідно до письмових пояснень позивача від 04.04.2011 року судом встановлено, що матеріали відносно ФОП ОСОБА_5 до органів внутрішніх справ для прийняття рішення не направлялися. Також, представником відповідача до суду надано повідомлення Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, в якому зазначено, що в період часу з 01.01.2010 року по 05.04.2011 року заяв, повідомлень про злочини за ст. 203 КК України у відношенні громадянки ОСОБА_5 не надходили.
Крім того, представником відповідача до суду надано правила комп’ютерного (інтернет) клубу, затверджені 01.12.2009 року ФОП ОСОБА_5, в яких в пункті 14 зазначено, що адміністрація комп’ютерного (інтернет) клубу «Арізона» виступає проти використання комп’ютерів з метою відвідування наступних Інтернет ресурсів: порносайти, сайти еротичного змісту, сайти, що містять сцени насилля (в тому числі над дітьми), сайти, на яких проводяться азартні ігри.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, як вилучення прибутку (доходу) та адміністративно-господарський штраф.
Частиною 2 статті 241 ГК України визначено, що перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Зазначеною правовою нормою встановлено перелік засобів доказування, які можуть застосовуватися у адміністративному процесі, за допомогою яких суд може встановити наявність чи відсутність певних обставин.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з’ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Оскільки, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували внесення ставок гравцем, та отримання підприємцем доходу від проведення азартних ігор, у судовому засіданні представником позивача не зазначалось, щодо існування таких доказів, та враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, суд вважає, що вимоги позивача про застосування штрафних санкцій та конфіскація грального обладнання є безпідставними, а, отже, у задоволені позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені адміністративного позову Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_5 про стягнення штрафу з конфіскацією майна – відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Текст постанови в повному обсязі виготовлений 10.04.2011 року.
Суддя
В.В. Горбалінський