ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" лютого 2011 р. cправа № 2a-117/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.
представника позивача: Долинської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області –Урядка Р.Я.
відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 –не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Долинської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 1 320,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
11.01.2011 року Долинська об’єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області (далі –позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (далі –відповідач) про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 1 320,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за 2010 рік протиправно, в порушення пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України ‘‘Про систему оподаткування’’, частини 5 статті 2 Указу Президента України ‘‘Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва’’не сплачено в повному обсязі єдиний податок за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності в розмірі 1 320,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві та пояснив, що заборгованість відповідача по сплаті єдиного податку підлягає стягненню в дохід бюджету.
Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Повістки про виклик у судове засідання вручені відповідачу відповідно до вимог частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову відповідач не скористався. Судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.
Судом встановлено, що відповідач 08.07.1994 року зареєстрований Долинською районною державною адміністрацією в Івано-Франківській області, як фізична особа –підприємець, якому видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця НОМЕР_2 від 09.06.2008 року (а.с. 12), та 08.07.1994 року взятий на облік Долинською об’єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області.
16.12.2009 року відповідач подав до Долинської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік (а.с. 9), у відповідності до якої застосовано до відповідача в 2010 році спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, про що останньому видано свідоцтво про сплату єдиного податку (а.с. 11). Ставка єдиного податку на один місяць у відповідності до обраного відповідачем виду діяльності, згідно рішення Долинської районної ради Івано-Франківської області ‘‘Про встановлення ставок єдиного податку для платників –фізичних осіб’’за № 420-22/2008 від 23.10.2008 року, становить 120 грн. (а.с. 30). За 2010 рік відповідачем сплата єдиного податку в повному обсязі не здійснена. Заборгованість відповідача по сплаті єдиного податку за період з січня по листопад 2010 року становить 1 320,00 грн. (а.с. 10, 32-33).
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України ‘‘Про систему оподаткування’’, ‘‘Про державну податкову службу в Україні’’та ‘‘Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’в редакції чинній на час їх дії.
Закон України ‘‘Про систему оподаткування’’визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Відповідно до статті 4 Закону України ‘‘Про систему оподаткування’’платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Пункт 1 статті 20 Закону України ‘‘Про систему оподаткування’’передбачає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Згідно Указу Президента України ‘‘Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва’’за № 727/98 від 07.07.1998 року встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема в статті 2 зазначено, що суб'єкти малого підприємництва –фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва –фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідно частини 2 статті 5 Указу Президента України ‘‘Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва’’суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Як встановлено судом, відповідач допустив заборгованість зі сплати єдиного податку за період з січня по листопад 2010 року в розмірі 1 320,00 грн.
Згідно частини 5 статті 2 вказаного Указу Президента України ‘‘Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва’’суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно статті 2 Указу Президента України ‘‘Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва’’відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету –43 відсотки; до Пенсійного фонду України –42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування –15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення – 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.
Абзацом 1 пункту 1 статті 8 Закону України ‘‘Про державну податкову службу в Україні’’на Державну податкову адміністрацію України покладено повноваження по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сплата єдиного податку є обов’язком відповідача, що передбачений частиною 5 статті 2 вказаного Указу Президента України ‘‘Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва’’.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити заборгованість зі сплати єдиного податку за період з січня по листопад 2010 року в розмірі 1 320,00 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України ‘‘Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами’’встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в дохід бюджету заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 1 320 (одна тисяча триста двадцять) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Чуприна О.В.
Постанова в повному обсязі складена 18.02.2011 року.