Судове рішення #14606875

Справа № 11-243                                                                                                  Головуючий у І інстанції  Кічинська

Категорія  64                                                                                                           Доповідач у 2 інстанції  Літвінов

УХВАЛА

Іменем України

02 березня 2011 року                                                                            м. Київ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого – судді Літвінова Є.В.,

суддів –Семенцова Ю.В., Говорухи В.І.

за участю:  

прокурора –Скрипка І.М.

засудженого –ОСОБА_2

захисника –ОСОБА_3

                  

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду      в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції –Ільїна Ю.А. на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2010 року, –

  В С Т А Н О В И Л А :

Згідно вироку суду

ОСОБА_2,    ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Бориспіль Київської області, українець, громадянин України, одружений, має неповнолітню дитину, освіта вища, працюючий начальником Київського територіального відділу матеріально-технічного забезпечення

ДТГО "Південно-Західна залізниця", зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

засуджений за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу в розмірі 12750 (дванадцять тисяч сімсот п’ятдесят) гривень, із застосуванням ст.69 КК України, без позбавлення права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-розпорядчою діяльністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області судові витрати у сумі 4376 (чотири тисячі триста сімдесят шість) гривень 40 копійок.

Цим же вироком вирішено питання про речові докази.

Як визнав суд, ОСОБА_2, працюючи відповідно до наказу начальника Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" № 454/ос від 25.06.2010 року на посаді начальника Київського територіального відділу матеріально-технічного забезпечення ДТГО  "Південно-Західна залізниця", будучи службовою особою, яка постійно обіймає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків та використовуючи надане йому службове становище, одержав від ОСОБА_5 хабар у розмірі 8000 гривень за укладення з останнім договору зберігання, за наступних обставин.

02.08.2010 року до ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_5 з питання надання в оренду складського приміщення. Приблизно 04.08.2010 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5 про можливість укладення лише договору зберігання, в ході наступних зустрічей попередив про необхідність сплати йому за це грошової винагороди в розмірі 8000 гривень, на що останній погодився.

03.09.2010 року, близько 16 години, ОСОБА_2, реалізовуючи злочинний умисел, направлений на отримання хабара, перебуваючи у власному службовому кабінеті на території Київського територіального відділу матеріально-технічного забезпечення ДТГО "Південно-Західна залізниця", розташованого по вул. Польовій, 5 в с. Шевченкове Броварського району Київської області, за виконання в інтересах ОСОБА_5 дій з використанням наданого службового становища, а саме укладення договору зберігання, згідно якого Поклажодавець ПП "Мельдер" передає, а Зберігач –ДТГО "Південно-Західна залізниця" в особі ОСОБА_2 –приймає на зберігання в закрите складське приміщення підприємства площею 480,5 м2 металеву конструкцію та харчові продукти, отримав від нього хабар у розмірі 8000 гривень.

    

На даний вирок прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію в якій не оскаржується доведеність вини засудженого та кваліфікація його дій, але вважає, що вирок суду є несправедливим внаслідок м"якості, призначене покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, судом не застосовано позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 2 роки, пов"язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов"язками. Тому просить вирок скасувати та постановити новий вирок із застосування більш суворого покарання щодо ОСОБА_2 за вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст.368 КК України відповідно до поданої апеляції.

Заслухавши доповідача –суддю апеляційного суду; прокурора, який підтримав подану апеляцію та просив постановити новий вирок, яким посилити покарання засудженому відповідно до апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції; засудженого та його захисника, які заперечували проти поданої апеляції, та просили вирок суду залишити без зміни; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України та кваліфікація його дій за даною нормою Закону ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні та детально наведених у вироку доказах в їх сукупності та взаємозв`язку, не оспорюються учасниками процесу і такий висновок, на думку апеляційного суду, відповідає дійсності і є правильним.

Призначаючи покарання, суд врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який уперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи та має неінформативну характеристику з місця реєстрації, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є єдиним сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, що страждає на церебральний арахноїдит і ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7, який з 2002 року є інвалідом 2-ї групи, його дружина –ОСОБА_8 з 2006 року страждає онко захворюванням легенів та не працює, має на утриманні доньку –ІНФОРМАЦІЯ_8.

Як пом"якшуючи обставини суд взяв до уваги щире каяття та скоєння злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, що несприятливо склалися для засудженого і які викладені вище, а також те, що він надавав матеріальну допомогу хворим батькам-пенсіонерам, які потребували систематичних витрат на лікування.

Таким чином, суд прийшов до висновку про доцільність виправлення та перевиховання ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства та призначив йому покарання у виді штрафу.

Окрім того, суд першої інстанції, з урахуванням наведених обставин в їх сукупності, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, прийшов до висновку не призначати  ОСОБА_2 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов"язані з адміністративно-розпорядчою діяльністю, відповідно до ст. 69 КК України.

Покарання засудженому  призначене  у  відповідності  з  вимогами ст. 65 КК та положеннями загальної частини Кримінального кодексу України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, які  пом’якшують покарання і підстав  для  його жорстокості  колегія  суддів  не знаходить, а тому апеляція прокурора  задоволенню не підлягає.

Суттєвих  порушень  вимог КПК, які б  тягли  за  собою  скасування або зміни вироку, колегія  суддів  не  вбачає, а тому вважає, що вирок суду є законним.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, –

                                           У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції –залишити без задоволення.

Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 грудня 2010 року щодо ОСОБА_2 –залишити без зміни.

Судді:

                             

_____________        _____________          _____________

                (Літвінов Є.В.)                   (Семенцов Ю.В. )                     (Говоруха В.І.)

З оригіналом згідно:

Суддя                  Є.В. Літвінов


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація