Справа №11-656\2006р. Б.М.

Категорія: ст. 187 ч. 2 КК

Головуючий у 1 інстанції : Клочко Доповідач: Моїсеєнко Т.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року серпня 22 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

Головуючого Безверхого О.М. Суддів Моїсеєнко Т.М., Гончарова М.В. З участю прокурора Паливода Л.В. Засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2. на вирок Сумського районного суду Сумської області від 1 червня 2006 року яким

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, раніше судимий :

1.        5.09.2001 р. за ст.ст. 185 ч. 1,

229-5 ч. 2

КК   України   до   позбавлення   волі строком

на 5 років.

Звільнений 24.09.2004 р. умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 12 днів.

2.        28.02.2006 р. за ст. 395, 71

КК України

до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.

Покарання не відбув.

засуджений за ст. 187 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 7 років, з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.

Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України, за сукупністю злочинів по даному вироку та за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 28.02.2006 р. остаточно призначено ОСОБА_1. покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, раніше судимий :

1.      29.10.2003р. за ст. 309 ч. 2, 69 КК

України до   120 часів громадських робіт.

 

 

2.       10.11.2004 р. за ст.ст. 389 ч.

2,71 КК

України до арешту на строк 5місяців 7 днів.

Звільнився 28.03.2005 р. по відбуттю строку покарання.

3.                 6.07.2005 р. за ст. 263 ч. 1

КК України

до позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі п.6 ст. 1 Закону України « Про Амністію »   від 31.05.2005 р. від

покарання звільнений, засуджений за ст.  187 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 7 років, з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.

- за ст. 309 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, остаточно визначити ОСОБА_2. покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, з конфіскацією всього майна, що є його власністю, крім житла.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3 суму 1500 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди

Відповідно до вироку суду ОСОБА_1. та ОСОБА_2. засуджені за скоєння злочинів, за слідуючих обставин :

В вересні 2005 року ОСОБА_2. на покинутих ділянках біля свого домогосподарства по вул. АДРЕСА_1 Сумського району, знайшов дикоростучі рослини коноплі, зірвав їх, тим самим незаконно придбав без мети збуту. Придбані рослини коноплі, ОСОБА_2. переніс до свого помешкання, по вул. АДРЕСА_1, Сумського району, де їх висушив, подрібнив та незаконно зберігав у кількості 65 г. особливо-небезпечний наркотичний засіб «канабіс » (маріхуану), без мети збуту.

13.01.2006 року ОСОБА_2. та ОСОБА_1., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння грошима, прийшли до потерпілого ОСОБА_3 по вул. АДРЕСА_2 Сумського району, де скоїли на потерпілого розбійний напад, при цьому ОСОБА_1. наніс ОСОБА_3. декілька ударів руками та ногами по тулубу, 4 удари дерев'яною палицею по голові, а ОСОБА_2. приставив до шиї потерпілого викрутку гострою частиною, вимагав гроші під погрозою заподіяти тілесні ушкодження небезпечні для життя та здоров'я потерпілого, заволодівши під час нападу грошима потерпілого в сумі 1500 грн.

На вирок надійшли апеляції :

- засуджений ОСОБА_1. просить вирок скасувати, оскільки його дії невірно

кваліфіковані за ст. 187 ч. 2 КК України и пом'якшити призначене йому покарання.

- засуджений ОСОБА_2. просить вирок скасувати , вважає кваліфікацію його дій за ст. 187 ч. 2 КК України невірною та пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши ст. 69 КК України, врахувавши наявність на його утриманні малолітню дитину, мати, інваліда 2 групи, його чистосердечне каяття та сприяння розкриттю злочину.

Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2., які підтримали свої апеляції, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.

 

з

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2.    у скоєнні злочинів за обставин, зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.

Зокрема самі засуджені підтвердили, що 13.01.2006 року, після вживання спиртних напоїв , з метою заволодіння грошима ОСОБА_3 прийшли до його будинку, де побили його, приставляли до шиї потерпілого викрутку гострою частиною, погрожували заподіяти тілесні ушкодження небезпечні для життя та здоров'я, вимагали віддати гроші и заволоділи грошима ОСОБА_3 в сумі 1500 грн., які поділили між собою та витратили на власні потреби.

Ці їх покази об'єктивно підтверджуються и показами потерпілого ОСОБА_3, якій пояснив, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2., знаючи, що він продав коня и має гроші в сумі 1500 грн. , прийшли 13.01.2006 року до нього в будинок, почали ці гроші вимагати, при цьому ОСОБА_1. бив його руками та ногами по тулубу та дерев'яною палицею по голові, а ОСОБА_2. приставив до шиї викрутку гострою частиною, погрожував заподіяти тілесні ушкодження, а потім забрали зі шафи 1500 грн.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що 13.01.2006 року її син, ОСОБА_1. повернувся дуже п'яний від ОСОБА_2. та сказав, що вони з ОСОБА_2. відібрали гроші у якогось чоловіка.

Свідок ОСОБА_5. пояснила, що її брат ОСОБА_2. їй розповів, що 13.01.2006 року він разом зі ОСОБА_1. побили ОСОБА_3 та відібрали у нього гроші.

Із висновків судово- медичної експертизи вбачається, що ОСОБА_3. заподіяні легкі тілесні ушкодження.

Дослідивши й проаналізувавши ці та інші докази в їх сукупності, суд дав їм належну оцінку і обгрунтовано визнав ОСОБА_1 та ОСОБА_2. винними в скоєнні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_3 і вірно кваліфікував їх злочинні дії за ст. 187 ч. 2 КК України.

Доводи апеляції засудженого ОСОБА_2. про те, що під час судового слідства було порушено його право на захист, колегія суддів вважає безпідставними.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи ( а.с. 186 ) підсудному ОСОБА_2. були роз'яснені його права в процесі, передбачені ст. 263 КПК України та ст. 63 Конституції України.

ОСОБА_2. заявив клопотання про розгляд справи без участі адвоката і суд його клопотання задовольнив.

Також колегія суддів вважає безпідставними вимоги апеляції засудженого ОСОБА_1 про проведення відносно нього стаціонарної судово-психіатричної експертизи.

Під час досудового слідства відносно ОСОБА_1 була проведена амбулаторная судово- психіатрична експертиза ( а.с. 75 - 77 ), згідно якої він визнаний осудним, а під час скоєння злочину знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння. Судові медики - психіатри, під час проведення зазначеної експертизи не ставили питання про необхідність тривалого спостереження за обвинуваченим, тому підстав для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизі відносно ОСОБА_1 не вбачається. Висновки амбулаторної судово-психіатричної експертизі сумнівів у суду не викликали і як вбачається із протоколу судового засідання, ОСОБА_1. з висновками даної експертизи був також згодний.

Враховуючи вищевикладене, колегія судців також, не знаходить підстав для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, оскільки суд повно, всебічно і об'єктивно розглянув кримінальну справу, тому доводи апеляції ОСОБА_1 в цієї частині задоволенню не підлягають.

Що стосується покарання, яке суд призначив засудженим ОСОБА_1. та ОСОБА_2., то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Як вбачається з вироку, при призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, даних про особу засуджених, а також враховані обставини, які пом'якшують їх покарання.

Крім того, при призначенні покарання, суд призначив засудженим мінімальне покарання, передбачене санкцією закону, по якому вони засуджені, тому на думку колегії суддів таке покарання не може вважатися надто суворим, воно є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів і підстав для його пом'якшення не вбачається.

 

Разом з тим,  колегія  суддів  вважає за необхідне уточнити  вирок суду в частині призначеного покарання засудженому ОСОБА_1 за сукупністю злочинів відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України.

Як вбачається із вироку, суд, до призначеного покарання за даним вироком, частково приєднав не відбуте покарання у виді позбавлення волі строком 6 місяців, за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 28.02.2006 року.

Однак за правилами ст. 70 КК України покарання за сукупністю злочинів може бути визначене шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 1 червня 2006 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2. - без задоволення.

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 1 червня 2006 року в частині призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів засудженому ОСОБА_1. -уточнити.

Визначити, що остаточне покарання засудженому ОСОБА_1. за ч. 4 ст. 70 КК України призначити шляхом часткового складання покарань, а не шляхом часткового приєднання не відбутого покарання.

Головуючий Судді