Справа № 2-283/2007 рік

РІШЕННЯ

ИМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 грудня 2007 року                                  Криворізький районний суд

                                                                       Дніпропетровської області

в складі:        судді                                                 - Савіної Г.О.

                        при секретарі                                   - Дзиговській Т.Б.

                                               .

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України  в м. Кривому Розі Дніпропетровської області,  Державного підприємства РУ ім. Кірова, 3-ї особи ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про перерахунок щомісячних страхових виплат в зв»язку із професійним захворюванням, -

ВСТАНОВИВ:

            Позивач ОСОБА_1 звернувся 05.03.2007 року до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Державного підприємства РУ ім. Кірова, 3-ї особи ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про перерахунок щомісячних страхових виплат в зв»язку із професійним захворюванням, 18.11.2007 року позовні вимоги було доповнено та змінено.

            В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він працював в РУ ім. Кірова, шахта Північна, підземним машиністом електровозу 4-го розряду дільниці № 26.

            27.10.1992 року  висновком МСЕК йому було визначено професійне захворювання та втрату 35% професійної працездатності з 18.08.1992 року  безстроково. До цього часу відсоток втрати працездатності не змінювався.

            Наказом № 932 від 28.10.1992 року РУ ім. Кірова призначило та виплачувало йому відшкодування шкоди.

            Для розрахунку його середнього заробітку ДП РУ ім. Кірова взяло відповідно до постанови КМУ № 276 від 26.05.1992 року середній заробіток по відповідній професії за 1-4 місяць 1992 року (8056 крб.) та коригувало його на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів.

            До 01.12.1995 року претензій по виплатах до ДП РУ ім. Кірова у нього не має.

            На 01.12.1995 року його середній заробіток згідно рахунку - перерахунку ДП РУ  імені Кірова склав 1534 0000 крб. ( 153 грн. 40 коп.).

            Згідно п. 28. «Правил відшкодування шкоди...» - перерахунок сум відшкодування  шкоди провадиться при збільшенні тарифних ставок та посадових окладів на величину їх фактичного підвищення.

            З 01.12.1995 року у відповідності до постанови дирекції та профкому РУ ім. Кірова від 26.12.1995 року в дію введено коефіцієнт збільшення тарифних ставок та посадових окладів  «2.5», а РУ ім. Кірова необґрунтовано був застосований коефіцієнт «1.25», чим були порушені його права та вимоги п. 28 «Правил відшкодування шкоди...».

            Таким чином, йому повинні були платити відшкодування шкоди у розмірі 134 грн. 23 коп. з розрахунку середнього заробітку 383 грн. 50 коп. Платили ж йому  по 67 грн. 11 коп. на місяць з розрахунку середнього заробітку 191 грн. 75 коп., тобто не доплачували по 67 грн. 12 коп. на місяць За період з 01.12.1995 року по 01.01.1998 року йому було недоплачено 1678,00 грн. (67 грн. 12 коп. х 25 місяців).

            З 01.01.1998 року відповідно до спільної постанови профкому та адміністрації ДП РУ ім. Кірова № 1615 від 30.12.1997 року тарифні ставки та посадові оклади були збільшені на коефіцієнт «1.97», але РУ ім. Кірова неправомірно застосувало коефіцієнт «1.178». Заробітна плата відповідного працівника (згідно даних підприємств) в січні 1998 року становила 241 грн., що менше його середнього заробітку на момент підвищення тарифів на підприємстві. Таким чином, йому повинні були сплачувати відшкодування шкоди відповідно до п. 9 Правил в сумі 134 грн. 23 грн. з розрахунку середнього заробітку 383 грн. 50 коп. Платили ж йому по 79 грн. 05 коп. з розрахунку середнього заробітку  225 грн. 88 коп., тобто не доплачували по 55 грн. 18 коп. на місяць. За період з 01.01.1998 року по 01.07.2000 року йому було недоплачено 1655 грн. 40 коп. (55 грн. 18 коп. х 30 місяців). 

   З 01.07.2000 року відповідно до спільної постанови профкому та адміністрації ДП РУ ім. Кірова №583а/160 від 15.06.2000р. введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок та посадових окладів «1.27». Таким чином йому були повинні сплачувати відшкодування шкоди у сумі 157грн. 75 коп., з розрахунку середнього заробітку  відповідного працівника 450 грн. 70коп., платили ж позивачу по 100 грн.40 коп., з розрахунку середнього заробітку 286 грн.87 коп. тобто не доплачували по 57 грн. 35 коп.

  За період з 01.07.2000 року по 01.04.2001 році йому було недоплачено 516  грн.15 коп.(57 грн. 35 коп. х  9 місяців).

Всього за період з 01.12.1995 року по 01.04.2001 року ДП РУ ім. Кірова недоплатило йому  3849 грн. 55 коп.

З 01.04.2001 року його особову справу було передано у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, котре продовжило йому виплати відшкодування шкоди  (ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі) у заниженому розмірі з заниженого середнього заробітку.

З 01.04.2001 року страхові виплати повинні були становити 157грн. 75 коп. з розрахунку середнього заробітку 450 грн.70 коп. Сплачували ж йому по 100 грн. 40 коп. з розрахунку середнього заробітку  286 грн. 87 коп. на місяць. За період з 01.04.2001 року по 01.03.2002 року йому було недоплачено 630 грн. 85 коп. (57 грн. 35 коп. х 11 місяців).

З 01.03.2002 року ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт «1.193». Таким чином, страхові виплати повинні були становити 188 грн. 20 коп.(157грн.75 коп. х 1.193). Сплачували йому по 119 грн. 78коп., тобто недоплачували йому по 68 грн. 42 коп. на місяць. За період з 01.03.2002 року по 01.03.2003 року йому було недоплачено 821 грн. 04 коп. (68 грн. 42 коп. х 12 місяців).

З 01.03.2003 року ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі збільшило страхові виплати на коефіцієнт «1.182». Таким чином, страхові виплати повинні були становити 222 грн. 45 коп.(188 грн. 20 коп. х 1.182). Платили ж йому по 141 грн. 58 коп. на місяць, тобто не доплачували по 80 грн. 87 коп. За період з 01.03.2003 року по 01.03.2004 року йому було недоплачено 970 грн. 44 коп.(80 грн. 87 коп. х 12 місяців).

З 01.03.2004 року ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі збільшило страхові виплати на коефіцієнт «1.152». Таким чином, страхові виплати повинні були становити 256 грн. 26 коп. (222 грн. 45 коп. х 1.152). Платили ж йому по 163 грн. 10 коп., тобто не доплачували по 93 грн. 16 коп. на місяць. За період з 01.03.2004 року по 01.03.2005 року ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі йому було недоплачено 1117 грн. 92 коп.(93 грн. 16 коп. х 12 місяців).

З 01.03.2005 року ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі збільшило страхові виплати на коефіцієнт «1.238». Таким чином, страхові виплати повинні були складати 317 грн. 25 коп. (256 грн. 26 коп. х 1.238). Платили ж йому по 201 грн 92 коп., тобто не доплачували по 115 грн. 33 коп. на місць. Всього за період з 01.03.2005 року по 01.03.2006 року. ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі йому було недоплачено 1383 грн. 96 коп.(115 грн. 33 коп. х 12 міс.).

З 01.03.2006 року ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі збільшило страхові виплати на коефіцієнт «1.203». Таким чином, повинні були сплачувати страхові виплати в розмірі 381 грн. 65 коп. (317 грн. 25 коп. х 1.203). Платили ж йому по 242 грн. 91 коп, тобто недоплачували по 138 грн.74 коп. на місяць. За період з 01.03.2006 року по 01.03.2007 року йому було недоплачено 1664 грн. 88 коп.(138 грн. 74 коп. х 12 місяців).

З 01.03.2007 року ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт «1.183 ».  Таким чином, йому повинні були сплачувати страхові виплати в розмірі 451 грн. 49 коп.(381 грн. 65 коп. х 1.183). Платили ж йому по 287 грн. 36 коп., тобто не доплачували по 164 грн.13 коп. на місяць. За період з 01.03.2007 року по 01.11.2007 року йому було недоплачено 1313 грн. 04 коп.(164 грн. 13 коп. х 8міс.).

Всього за період з 01.04.2001року по 01.11.2007 року ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі йому  недоплачено 7902 грн.13 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача ДП РУ ім. Кірова. з 01.12.1995 року по 01.04.2001 року заборгованість по страхових виплатах у розмірі 3 849 грн. 55 коп. А з ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі за період з 01.04.2001 року по 01.11.2007 року  7 902 грн. 13 коп. і починаючи з 01.11.2007 року стягувати щомісячні страхові виплати у розмірі 451 грн. 49 коп. в місяць до обставин, які  тягнуть за собою перерахунок або зміну виплат відповідно  ст. 29 Закону України № 1105 від 23.09.1999 року.

В судовому засіданні позивач та його представник  не були присутні, останній подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі, який належним чином був  повідомлений про час розгляду справи у судове засідання не з»явився.

Представник Державного підприємства  РУ ім. Кірова та 3-ї особи  в судове засідання не з»явилися, перший просив розглянути справу  у його відсутності.

Суд, вислухавши доводи і заперечення представників сторін в перших судових засіданнях, дослідивши письмові докази, давши їм оцінку, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в РУ ім. Кірова, шахта Північна, підземним машиністом електровозу 4-го розряду дільниці № 26 (а.с. 3-4).

Згідно висновку ВТЕК від 27.10.1992 року ОСОБА_1 було встановлено 35% втрати професійної працездатності  безстроково.

Як видно з матеріалів справи, наказом № 932 від 28.10.1992 року РУ ім. Кірова призначило та виплачувало позивачеві відшкодування шкоди. При цьому для розрахунку його середнього заробітку ДП РУ ім. Кірова взяло відповідно до постанови КМУ № 276 від  26.05.1992 року середній заробіток по відповідній професії за 1-4 місяці 1992 року (8056 крб.) та коригувало його на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів (а.с. 5).

До 01.12.1995 року претензій по виплатах до ДП РУ ім. Кірова у позивача не має.

На 01.12.1995 року його середній заробіток згідно рахунку-перерахунку ДП РУ ім. Кірова склав  1534000 крб. ( 153 грн.40 коп.)

Згідно п. 28 «Правил відшкодування шкоди...» - перерахунок сум відшкодування шкоди провадиться при збільшенні тарифних ставок та посадових окладів на величину іх фактичного підвищення.

На підприємстві Спільною постановою дирекції та профспілкового комітету від 26.12.1995 року (відповідно до Листа Мінпрома України від 15.11.19995 року № 17/165) тарифні ставки та посадові оклади були збільшені у 2,5 рази з 01.12.1995 року, отже середній заробіток підземного машиніста електровозу 4-го розряду  з 01.12.1995 року складав 383 грн. 50 коп.(153 грн. 40 коп. х  2.5 р.).

Спільною постановою адміністрації та профспілкового комітету РУ ім. Кірова  № 1615 від 30.12.1997 року тарифні ставки та посадові оклади були підвищені на коефіцієнт 1,97  з 01.01.1998 року.

Середній заробіток підземного машиніста електровозу 4-го розряду з січня  1998 року складала 241 грн., що менше, аніж середній заробіток позивача, який становив 383 грн. 50 коп. на момент підвищення тарифів на підприємстві.

Таким чином, з 01.12.1995 року  у відповідності до постанови дирекції та профкому РУ ім. Кірова від 26.12.1995 року в дію введено коефіцієнт збільшення тарифних ставок та посадових окладів “2.5”, а РУ ім. Кірова  необґрунтовано був застосований коефіцієнт “1.25”, чим були порушені права позивача та вимоги  п. 28 “Правил відшкодування шкоди...”

Таким чином, ОСОБА_1 повинні були платити відшкодування шкоди у розмірі 134 грн. 23 коп. з розрахунку середнього заробітку 383 грн. 50 коп. Платили ж йому по 67 грн. 11 коп. на місяць  з розрахунку середнього заробітку 191 грн. 75 коп. За період з 01.12.1995 року по 01.01.1998 року йому було недоплачено 1678 грн. (67 грн. 12 коп. х 25 місяців).

            З 01.01.1998 року відповідно до спільної постанови профкому та адміністрації ДП РУ ім. Кірова № 1615 від 30.12.1997 року тарифні ставки та посадові оклади були збільшені на коефіцієнт «1.97», але РУ ім. Кірова неправомірно застосувало коефіцієнт «1.178». Заробітна плата відповідного працівника (згідно даних підприємств) в січні 1998 року становила 241 грн..  Таким чином, ОСОБА_1 повинні були сплачувати відшкодування шкоди в сумі 134 грн. 23 грн. з розрахунку середнього заробітку 383 грн. 50 коп. Платили ж йому по 79 грн. 05 коп. з розрахунку середнього заробітку  225 грн. 88 коп., тобто не доплачували по 55 грн. 18 коп. на місяць. За період з 01.01.1998 року по 01.07.2000 року йому було недоплачено 1655 грн. 40 коп. (55 грн. 18 коп. х 30 місяців). 

   З 01.07.2000 року відповідно до спільної постанови профкому та адміністрації ДП РУ ім. Кірова № 583а/160 від 15.06.2000р. введено в дію коефіцієнт підвищення тарифних ставок та посадових окладів «1.27». Таким чином йому були повинні сплачувати відшкодування шкоди у сумі 157 грн. 75 коп., з розрахунку середнього заробітку відповідного працівника 450 грн. 70 коп., платили ж йому по 100 грн.40 коп., з розрахунку середнього заробітку 286 грн.87 коп. тобто не доплачували по 57 грн. 35 коп.

  За період з 01.07.2000 року по 01.04.2001 році позивачу було недоплачено 516  грн.15 коп.(57 грн. 35 коп. х  9 місяців).

Всього за період з 01.12.1995 року по 01.04.2001 року ДП РУ ім. Кірова недоплатило ОСОБА_1  3849 грн. 55 коп.

З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, у відповідності до якого особову справу позивача було передано у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, котре продовжило йому виплати відшкодування шкоди  (ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі) у заниженому розмірі з заниженого середнього заробітку.

З 01.04.2001 року страхові виплати ОСОБА_1 повинні були становити 157грн. 75 коп. з розрахунку середнього заробітку 450 грн.70 коп. Сплачували ж йому по 100 грн. 40 коп. з розрахунку середнього заробітку  286 грн. 87 коп. на місяць. За період з 01.04.2001 року по 01.03.2002 року йому було недоплачено 630 грн. 85 коп. (57 грн. 35 коп. х 11 місяців).

З 01.03.2002 року ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт «1.193». Таким чином, страхові виплати повинні були становити 188 грн. 20 коп.(157грн.75 коп. х 1.193). Сплачували йому по 119 грн. 78коп., тобто не доплачували йому по 68 грн. 42 коп. на місяць. За період з 01.03.2002 року по 01.03.2003 року йому було недоплачено 821 грн. 04 коп. (68 грн. 42 коп. х 12 місяців).

З 01.03.2003 року ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі збільшило страхові виплати на коефіцієнт «1.182». Таким чином, страхові виплати повинні були становити 222 грн. 45 коп.(188 грн. 20 коп. х 1.182). Платили ж йому по 141 грн. 58 коп. на місяць, тобто не доплачували по 80 грн. 87 коп. За період з 01.03.2003 року по 01.03.2004 року йому було недоплачено 970 грн. 44 коп.(80 грн. 87 коп. х 12 місяців).

З 01.03.2004 року ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі збільшило страхові виплати на коефіцієнт «1.152». Таким чином, страхові виплати повинні були становити 256 грн. 26 коп. (222 грн. 45 коп. х 1.152). Платили ж йому по 163 грн. 10 коп., тобто не доплачували по 93 грн. 16 коп. на місяць. За період з 01.03.2004 року по 01.03.2005 року ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі йому було недоплачено 1117 грн. 92 коп.(93 грн. 16 коп. х 12 місяців).

З 01.03.2005 року ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі збільшило страхові виплати на коефіцієнт «1.238». Таким чином, страхові виплати повинні були складати 317 грн. 25 коп. (256 грн. 26 коп. х 1.238). Платили ж йому по 201 грн 92 коп., тобто не доплачували по 115 грн. 33 коп. на місць. Всього за період з 01.03.2005 року по 01.03.2006 року ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі йому було недоплачено 1383 грн. 96 коп.(115 грн. 33 коп. х 12 міс.).

З 01.03.2006 року ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт «1.203». Таким чином, повинні були сплачувати страхові виплати в розмірі 381 грн. 65 коп. (317 грн. 25 коп. х 1.203). Платили ж йому по 242 грн. 91 коп, тобто не доплачували по 138 грн.74 коп. на місяць. За період з 01.03.2006 року по 01.03.2007 року йому було недоплачено 1664 грн. 88 коп.(138 грн. 74 коп. х 12 місяців).

З 01.03.2007 року ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі збільшило його страхові виплати на коефіцієнт «1.183».  Таким чином, йому повинні були сплачувати страхові виплати в розмірі 451 грн. 49 коп.(381 грн. 65 коп. х 1.183). Платили ж йому по 287 грн. 36 коп., тобто не доплачували по 164 грн.13 коп. на місяць. За період з 01.03.2007 року по 01.11.2007 року йому було недоплачено 1313 грн. 04 коп.(164 грн. 13 коп. х 8міс.).

Всього за період з 01.04.2001 року по 01.11.2007 року ВВДФССНВУ в м. Кривому Розі  йому недоплачено 7 902 грн. 13 коп.

Однак, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років на момент звернення до суду. Так, згідно Постанови Пленуму № 6 від 27.03.1992 року “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” - виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок (наприклад, за відсотком втрати працездатності) сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Таким чином, заборгованість Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків  на виробництві та професіональних захворювань України в м. Кривому Розі по виплатах за період з 05.03.2004 року по 01.11.2007 року позивачеві складає 5139 грн. 38 коп.(93 грн. 16 коп. : 30 дн. х 25 дн. + 93 грн. 16 коп. х 10 міс. + 1383 грн. 96 коп. + 1664 грн. 88 коп. + 1313 грн. 04 коп. Вказана сума, на думку суду, підлягає стягненню з Фонду.

Також відповідач повинен виплачувати позивачеві щомісячно, починаючи з 01.11.2007 року страхові виплати у розмірі 451 грн. 49 коп. до зміни обставин, які потребують перерахунок або припинення страхових виплат.

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” сторони у справі звільнено від державного мита.

            Керуючись Законом України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, “Правилами відшкодування шкоди”, Постановою Пленуму № 6 від 27.03.1992 року “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”,  ст. ст. 10, 11, 6, 213 - 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

            Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити частково.

            Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606)  на користь Фустіченко Митрофана Сергійовича заборгованість по страхових виплатах за період з 05.03.2004 року по 01.11.2007 року у розмірі 5 139 (п”ять тисяч сто тридцять дев”ять) грн. 38 коп., а також грошові суми в розмірі по 451 (чотириста п”ятдесят одна) грн. 49 коп. в місяць з 01.11.2007 року до зміни обставин, які потребують перерахунок або припинення страхових виплат.

            В останній частині позову - відмовити.

            Судові витрати покласти за рахунок держави.

            Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606)  на користь Територіального управління державної судової  адміністрації Дніпропетровської області витрати на інформаційне технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 1 (одна) грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, яке подається сторонами протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом десяти днів без подачі заяви на апеляційне оскарження рішення суду з дня його проголошення.

            Суддя