УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 липня 2006 року Колегія суддів Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого                                               Шаліної Т.О.

суддів                                                          Меленчука В.С., Козлова О.М.

з участю прокурора                                   Галані І.В.

засудженого                                               ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу за апе­ляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Тельманівського районного суду Донецької об­ласті від 18 квітня 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Тельманівського районного суду Донецької області від 18 квітня 2006 року

ОСОБА_1, уродженець міста Павлодара Республіки Казахстан, громадянин України, не працюючий, судимий 6 лютого 1997 року Тельманів-ським районним судом Донецької області за статтями 140 части­ною 3,206 ч 2,42 КК України до 5 років позбавлення волі,11 лип­ня 2005 року Київським районним судом міста Донецька за ста-тею 186 частиною 2 КК України

засуджений за статтею 395 КК України до 6 місяців арешту.

На підставі частини 4 статті 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом повного складання покарань приєднане покарання за вироком Київського районного суду міста До­нецька від 11 липня 2005 року у вигляді 5 років і остаточно призначене покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Вироком суду засуджений ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що знаходячись під адміністративним наглядом, який встановлений строком 1 рік постановою Тельманівсь­кого районного суду Донецької області від 28 травня 2004 року з обмеженнями: заборона ви­ходити з дому за місцем мешкання з 20 до 4 години за виключенням виходу на роботу, забо­рона виїзду за межі Тельманівського району Донецької області, реєструватися у Тельманів-ському РВ УМВС України у Донецькій області у другу і четверту суботи кожного місяця, однак 13 липня 2004 року у другій половині дня самовільно залишив місце мешкання, виїхав

за межі району без дозволу органу міліції з метою ухилення від адміністративного нагляду.

Засуджений ОСОБА_1 з вироком суду не погодився і подав апеляцію, в який ста­вить питання про скасування вироку, посилаючись на те, що досудове слідство проведено з порушенням вимог процесуального закону, тобто неповно і не об'єктивно, вина його не до­ведена, а судом розглянута сфальсифікована проти нього справа.

Від інших учасників судового процесу у суді першої інстанції апеляції на вирок суду не надійшли.

Справа №11-369/2006                                                                                                             Головуючий у 1 інстанції ЧичьоновО.В.

Категорія 395 КК України                                                                                                     Доповідач Меленчук В.С.

.                                          

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку суду першої інстанції без зміни, а апеляцію засудженого без задоволення, пояснення і останнє слово засу­дженого, який наполягає на своїх апеляційних твердженнях, перевіривши матеріали справи і, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що доводи апеляції підлягають задово­ленню з таких підстав.

Відповідно до вимог статей 22,257 КПК України як орган досудового слідства, так і суд повинні прийняти усі передбачені законом заходи для повного, об'єктивного та всебіч­ного розгляду справи по суті.

Між тим, як вбачається з матеріалів кримінальної справи відносно засудженого ОСОБА_1, суд першої інстанції не витримав вимог вказаних норм процесуального закону.

Розглядаючи і, приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції не перевірив за­конність притягнення засудженого ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та за­конність і обгрунтованість встановлення адміністративного нагляду відносно нього, що є обов'язковим для правильного розгляду справи по суті. В матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані, які б підтверджували ці обставини.

При таких обставинах, на думку колегії суддів, судове рішення не може залишатися у такому вигляді і підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи по суті суду першої інстанції необхідно врахувати вка­зане і по результатах встановлення обставин по справі прийняти рішення відповідно до ви­мог закону.

Керуючись статтями 362,365,366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Тельманівського районного суду Донецької області від 18 квітня 2006 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу надіслати у той же суд на но­вий судовий розгляд в іншому складі суду.

СУДДІ: