Справа № 33-137 Головуючий у І інстанції Хрипун С. В.
Категорія 132 Доповідач у 2 інстанції Матюшко
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 березня 2011 р. м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Матюшко М.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову суді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.02.2010 року,
В с т а н о в и в :
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.02.2010 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця Чернігівської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на два роки. Як зазначено в постанові, водій ОСОБА_2 о 22 годині 30 хвилин 09.02.2011 року на вул.Перемоги в с. Малютенка Київо-Святошинського району Київської області керував транспортним засобом Чері Амулет, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, нечітка мова), від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.130 КУпАП
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, застосувавши стягнення не пов’язане з позбавленням права керуванням транспортним засобом.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 зазначає, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння. Під час перевірки працівниками ДАІ документів та бесіди з апелянтом, свідки і поняті не були присутні. ОСОБА_2 посилається на ряд пом’якшуючих обставин, а саме на свій стаж водія понад 10 років за який він не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, також апелянт вказує на те, що має на утриманні дружину та малолітню дитину, виплачує кошти по кредиту, за місцем роботи характеризується позитивно, не маючи посвідчення водія, втратить роботу, тобто єдине джерело доходів сім’ї.
Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно вимог ст.245, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судом забезпечується всебічне, повне та об’єктивне дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Зазначені вимоги закону судом були дотримані.
Як вбачається зі справи, суддя розглянув справу на підставі зібраних матеріалів та пояснення правопорушника, який вину визнав, з’ясував фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь вини, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
З врахуванням зазначених обставин, суд прийняв законне і обґрунтоване рішення у справі.
Посилання апелянта на наявність підстав для скасування постанови суду в частині накладеного стягнення, не ґрунтується на фактичних обставинах справи, а наведені доводи, не дають підстав для скасування чи зміни постанови судді.
Тому суд вважає, що підстав для задоволення апеляції немає.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –залишити без задоволення, а
постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.02.2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП –без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Київської області Матюшко М.П.