Справа № 33-128 Головуючий у І інстанції Лисенко В.В.
Категорія 132 Доповідач у 2 інстанції Літвінов Є.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2011 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Літвінов Є.В.
за участю правопорушника –ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 лютого 2011 року, –
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 лютого 2011 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Житомирської області, українець, громадянин України, працюючий приватним підприємцем, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.
Відповідно до зазначеної постанови, 20 січня 2011 року о 17 годині 40 хвилин в м. Вишневе по вул. Промисловій, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 з напівпричепом д/н НОМЕР_2, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення напівпричепом з автомобілем НОМЕР_3, який стояв припаркованим. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій вважає дану постанову упередженою, оскільки суд не з’ясував усі обставини справи. В судове засідання, 02.02.2011р., він з’явитися не зміг у зв’язку з непередбачуваним відрядженням 26.01.2011р., а також не мав можливості повідомити про це суд. При прийнятті даної постанови суд керувався лише наявними у справі матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, його поясненнями та поясненнями водія ОСОБА_4 Суд помилково призначив адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. При цьому не було враховано особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом’якшують відповідальність. При призначенні даного виду покарання, суд позбавив його засобів до існування, оскільки транспортний засіб є єдиним джерелом доходу його та його сім’ї.
Тому просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову.
Заслухавши апелянта ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, фактично визнавши свою вину у засіданні апеляційного суду та просить призначити йому покарання у виді штрафу, адвоката, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, потерпілого, який також не заперечував проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що суд порушив вимоги Закону розглянувши адміністративний протокол щодо нього, без його присутності не відповідає дійсності. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АІ1 № 216092 ОСОБА_2 був викликаний до суду на 11 год. 02.02.2011 року, про що мається особистий підпис правопорушника.
Справа була розглянута судом 02.02. 2011 року без участі правопорушника, який був повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, і від якого не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Таким чином, у суду першої інстанції були усі підстави для розгляду справи саме в день її призначення до розгляду, тобто 02.02.2011 року.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим та фактично скаржником не оскаржується.
Проте при обранні стягнення ОСОБА_2 суд не врахував, що він раніше адміністративних правопорушень не вчиняв, а також не в повній мірі врахував положення ст. ст. 245, 280 КУпАП.
Крім того, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, що загрожує їх життю та здоров"ю.
Такий висновок не знайшов свого підтвердження в засіданні апеляційного суду.
Згідно ст. 30 КУпАП позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, вчинене ним правопорушення не є грубим. Також з матеріалів справи не убачається, що правопорушення вчинене ним –є систематичним.
Таким чином, на думку апеляційного суду, при обранні виду адміністративного стягнення, суд помилково призначив ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а тому постанову суду, в частині призначеного покарання, треба змінити.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 лютого 2011 року щодо ОСОБА_2 змінити.
Частину п"яту мотивувальної частини постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 лютого 2011 року викласти у такій редакції: "Враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, відповідно до положень ст. 33 КУпАП, вважаю за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу."
Частину першу резолютивної частини постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 лютого 2011 року викласти у такій редакції: "ОСОБА_2 визнати винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400(чотириста) грн."
В іншій частині постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 лютого 2011 року залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Є.В. Літвінов