Справа № 2-3601/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 травня 2009 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді ДрішлюкаА.1.,

при секретарі судового засідання - Шер - Алієвій В.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси (головуючий - суддя Дрішлюк А.І.) знаходиться цивільна справа № 2-907/09 за позовами ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, Другої ДВС Малиновського району м. Одеси, Першої ДВС Малиновського району м. Одеси, ОФСДП «Укрспец'юст», ОСОБА_8, Кароліно-Бугазької сільської ради народних депутатів, Овідіопольського районного відділу земельних ресурсів, Овідіопольського БТІ та РОН, ОСОБА_9, третя особа - ОСОБА_3, про звільнення майна з під арешту, поділ майна в натурі, визнання прилюдних торгів, акту про проведення прилюдних торгів з реалізацією нерухомого майна, державного акту на право власності на земельну ділянку, свідоцтва про права власності та технічних паспортів -недійсними; ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, Другої ДВС Малиновського району м. Одеси, ОФСДП «Укрспец'юст", ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_10, про визнання недійсним акту, визнання права власності, зобов'язання скасування арешту.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 січня 2009 року по справі № 2-907/09 заявлені ОСОБА_11 позовні вимоги про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та з останнього особисто на користь ОСОБА_11 пов'язані з діяльністю СУПП «Польський будинок», як такі, що грунтуються на іншій правовій підставі, ніж заявлені позовні вимоги про виключення майна з опису, визнання недійним, визнання права власності на спірне майно були виділені в самостійне провадження, якому було присвоєно номер № 3601/09 (а.с. 1-2).

Позивачем було подано уточнений позов щодо частини виділених позовних вимог (а.с. 3-4).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_11 подав заяву про залишення без розгляду частини його позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_3 на корить ОСОБА_11 30 тис долл. США (п.2 позову від 21.01.09), які ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 5.05.2009 року були залишені без розгляду.

В судовому засіданні позивач інші позовні вимоги підтримав. Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав. Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з'явились, позов не визнали, подали письмові заперечення на нього.

Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, допитавши свідків вважає, що в задоволенні позову повинно бути відмовлено з наступних підстав.

Позовні вимоги заявлені та уточненні ОСОБА_11 щодо стягнення на свою користь грошових коштів пов'язані з господарською діяльністю СП «Польський будинок», в якому він працював директором (а.с. 31-32).

При цьому позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 вартості підприємства «СУПП «Польський будинок», з правовстановлюючими документами, заявлені безпідставно, тобто будь-яких правових підстав для такого стягнення законом не передбачено, а позивачем не наведено.

Так, як вбачається з матеріалів справи № 2 - 907/09 з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_2 була стягнута сума грошових коштів по рішенню Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 2-825/03, яке набрало законної сили та видано виконавчий лист (т.1 справи № 2-907/09, а.с. 159-162). В процесі виконання рішення суду виник спір щодо виключення майна з опису та визнання права власності, який розглядається в межах цивільної справи № 2-907/09.

За запитом суду до матеріалів справи було приєднано довідку про виключення з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України спільного підприємства українське-польське «Польський будинок» (а.с. 24).

 Сторони в судовому засіданні факт ліквідації підприємства не заперечували. Згідно зі ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Як вбачається припинення підприємства відбулось через ліквідацію за рішенням суду в зв'язку з банкрутством. Відповідно до ст. 111 ч. 5 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. З припиненням (ліквідацією) юридичної особи всі правовідносини з цим суб'єктом припиняються.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Таким чином, відмовляючи в задоволенні цієї частини позовних вимог суд враховує, що позивач не має права на позов в матеріальному сенсі (тобто є неналежним позивачем), а будь-які спірні відносини пов'язані діяльністю підприємства припинились.

Щодо позовних вимог до ОСОБА_3, то їх аналіз призводе суд до висновку, що підставою для виникнення спірних правовідносин була також господарська діяльність юридичної особи та факт можливого завдання шкоди ОСОБА_3 майну підприємства СП «Польський будинок» (викраденням обладнання), що не заперечувалось сторонами.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно зі ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про підприємства в Україні», який був чинний на момент створення підприємства, майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління. Аналогічні положення щодо правового режиму майна закріплені в ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», що була чинна на момент створення підприємства, та в ст. 115 ЦК України, ст. 66 ГК України. Таким чином право вимагати розмір відшкодування шкоди завданому майну має тільки його власник. Позивач не є власником майна-обладнання, а сам власник майна ліквідований.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Таким чином, що позивач не має права на позов в матеріальному сенсі (тобто є неналежним позивачем), а будь-які спірні відносини пов'язані діяльністю підприємства припинились.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10 Закону України «Про підприємства в Україні», в ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», ст. ст. 91, 104, 111, 115, 1166 ЦК України, ст. 66 ГК України, ст. ст. 3 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.