Справа № 2-4620/09

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2009 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І.,

за участю секретаря - Шер-Алієвой В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «СоцКом Банк» про стягнення грошових коштів та моральної шкоди, спричиненої порушенням прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до ТОВ комерційний банк «СоцКом Банк» про стягнення грошових коштів та моральної шкоди, спричиненої порушенням прав споживача. Свої позовні вимоги позивач обгрунтував тим, що між ним та ТОВ комерційний банк «СоцКом Банк» в особі його відділення № 19 М. Маріуполя був укладений договір від 07 жовтня 2008 року за № 19-08-Р/0030 банківського вкладу фізичної особи в національної валюті «Пенсійний», 11 жовтня 2008 року позивачем з ТОВ комерційний банк «СоцКом Банк» була укладена «Додаткова угода № 1 до договору банківського вкладу фізичної особи». Позивачем були виконані умови договору та внесено не депозитний рахунок 40000 грн.

11 березня 2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про дострокове повернення вкладу в зв'язку з необхідністю нести додаткові, непередбачені при укладанні договору, витрати. В зв'язку з тим, що відповідачем до теперішнього часу вклад не повернуто та не надано письмової відповіді щодо обгрунтування причин відмови в достроковому розірванні договору, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач подав заяву про проведення відкритого судового засідання без його особистої участі, надав згоду на заочний розгляд справи та прийняття по справі заочного рішення у разі неявки відповідача.

Представник відповідача у попередньому судовому засіданні заявила клопотання про відкладення слухання справи для ознайомлення з матеріалами справи та просила надати час для підготовки заперечень на позовну заяву. В наступне судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Суд у зв'язку з неявкою представника відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що пред'явлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ комерційного банку «СоцКом Банк» був укладений договір від 07 жовтня 2008 року за № 19-08-Р/0030 банківського вкладу фізичної особи в національної валюті «Пенсійний» та «Додаткова угода № 1 до договору банківського вкладу фізичної особи» від 11 жовтня 2008 року. Позивачем були виконані умови договору та внесені на депозитний рахунок 40000 грн., що підтверджується квитанціями № TR.36937.1 від 07.10.2008 року на суму 10000 грн. Ta№ TR.36937.1 від 11.10.2008 року на суму 30000 грн.(а.с. Ю).

11 березня 2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про дострокове повернення вкладу в зв'язку з необхідністю нести додаткові, непередбачені при укладанні договору, витрати по лікуванню тяжкого хворого батька ОСОБА_1, ці обставини він підтвердив довідкою лікувально-консультаційної комісії комунального закладу «Міська поліклініка № 1» М. Маріуполя, що свідчить про необхідність постійного медикаментозного лікування та обстеження ОСОБА_1(а.с. 15). Позивач також посилався на те, що він, звільнившись зі служби у відставку по вислузі років, не може працевлаштуватись, в зв'язку з тяжкою хворобою батька, окрім якого у нього на утримані перебуває ще двоє неповнолітніх дітей, отже крім пенсії інших джерел існування у нього немає (а.с. 15-17). Не одержавши будь-якої відповіді на своє звернення позивач був змушений повторно звернутися до відповідача з тією ж самою заявою про дострокове повернення вкладу (а.с. 11-13). До теперішнього часу відповідач не повернув позивачу вклад та не надав письмової відповіді щодо обгрунтування причин відмови в достроковому розірванні договору.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В зв'язку з тим, що відповідач відмовив позивачу в достроковому розірванні договору та безпідставно утримує грошові кошти, які належать позивачу, вважається, що він в односторонньому порядку відмовився від зобов'язань та порушив принцип рівності сторін.

Позивач просив стягнути на його корить з відповідача моральну шкоду у розмірі 15000 грн. Свої позовні вимоги позивач обгрунтував тим, що він не маючи змоги належним чином організувати лікування та медичне обстеження близької для нього людини, втратив душевний спокій, оскільки безсилля перед життєвими обставинами та неможливість, із-за відсутності грошей, рятувати батька породили великі страждання та хвилювання. Крім цього в теперішній час позивач змушений змінити звичайний для себе уклад життя та витрачати багато особистого часу на відвідування банку, для з'ясування обставин виконання договору, для звернення за правовою допомогою до юристів, за захистом своїх прав - до суду.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає як у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, так і у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що при задоволені вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Оскільки грошові кошти, які знаходяться у відповідача, є власністю позивача, то їх своєчасне неповернення, порушує умови укладеного між сторонами договору, а також завдає позивачу та його родині моральні страждання. За наведених обставин суд задовольняє позов в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 525, 1060 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 118, 119, 120 ЦПК України, ст. ст. 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», СУД -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «СоцКом Банк» про стягнення грошових коштів та моральної шкоди, спричиненої порушенням прав споживача - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «СоцКом Банк» (65026, м. Одеса, вул. Грецька, 5, к/р 32003103200 в територіальному управлінні НБУ в Одеській області) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 40000 гривень, та відсотки за період з 07.10.2008 року до 14.05.2009 року із розрахунку 2% річних за фактичну кількість днів перебування коштів у відповідача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «СоцКом Банк» на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкодив розмірі 15000 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «СоцКом Банк» на користь ОСОБА_1 компенсацію витрат ІТЗ судового процесу в сумі 30 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «СоцКом Банк» на користь держави судовий збір в сумі 550 гривень,

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.