Справа № 2-3639/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2009 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання - Шер - Алієвій В.В., Алманової І. г. розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, з зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

В Малиновський районний суд звернувся з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та розподіл майна.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Дрішлюком А.І. від 24 січня 2008 року провадження по справі № 2-2710/08 було відкрито.

В процесі судового розгляду судом було прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, поділ майна.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеса від 17 червня 2008 року було виділено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу в самостійне провадження, яке було завершено прийняттям по суті рішення про розірвання шлюбу від 17 червня 2008 року (справа № 2-5604/08).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 4 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини були виділити в самостійне провадження та присвоєний реєстраційний номер № 2-3639/09.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини було виділено з цивільної справи № 2-955/09 (№ 2-2710/08) та приєднані для розгляду в межах цивільного провадження № 2-3639/09.

В процесі судового розгляду позивач подав заяву про згоду на те, щоб місце проживання дитини було визначено з його колишньою дружиною - відповідачкою по справі. Дитина, опитана в судовому засіданні підтвердила, що вона бажає мешкати разом з матерю.

Згідно з ч. 3 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

 Заява подана позивачем про його згоду на визначення міста проживання дитини разом з відповідачкою оцінюється судом як визнання зустрічного позову.

Згідно зі ст. 11 Закону України „Про охорону дитинства" сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з ч.2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Відповідно до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Визначаючи місце проживання малолітньої ОСОБА_3, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я, згоду позивача на проживання дитини з відповідачкою.

Таким чином, суд вважає, що місце проживання малолітньої ОСОБА_3 повинно бути визначено з матерію. Такий висновок суду не противорічить зібраним по справі доказам та змісту та сенсу висновку Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, приєднаного до матеріалів справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 29 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 160-161 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 130, 208, 209, 212, 213-215, 217 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання місця проживання дитини відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання місця проживання дитини задовольнити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. з ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.