Справа № 2-3898/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2009 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Дрішлюка А.І.,
при секретарі судового засідання - Шер - Алієвої В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до МРЕО-2 ВДАІ ГУМВС України в Одеської області, ВДАІ
ГУМВС України в Одеській області про визнання права власності, усунення перешкод в
користуванні власністю, зобов'язання поставити на реєстраційний облік автомобіль, -
ВСТАНОВИВ:
В Малиновський районний суд м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до МРЕО-2 ВДАІ ГУМВС України в Одеської області, ВДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання права власності, усунення перешкод в користуванні власністю, зобов'язання поставити на реєстраційний облік автомобіль (а.с. 5-6). В процесі судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги (а.с. 18-19). Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилався на те, що він є власником автомобіля марки «Тайота-Камри», кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, який він придбав у ОСОБА_3, але вже тривалий час він не має можливості володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, через неправомірні дії відповідачів, а тому просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що він не оспорює право власності відповідача, проте технічний паспорт був підроблений, а тому транспортний засіб було вилучено та поставлено на штраф майданчик (а.с. 12).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 26.12.2007 року ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_3 автомобіль марки «Тайота-Камри», кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2. Ця обставина підтверджується відмовними матеріалами, витребуваними судом, не оспорюється представником позивача. Договір було оформлено шляхом видачі довіреності на ім'я позивача, копія якої знаходиться в матеріалах справи.
08.01.2008 року позивач звернувся до МРЕО-2 ВДАІ ГУМВС України в Одеської області для постановки автомобіля на реєстраційний облік, але після перевірки документів технічний паспорт автомобіля викликав у працівників ДАІ підозри, що до його справжності.
Згідно висновку експерта технічний паспорт на автомобіль марки «Тайота-Камри», кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 не був виготовлений на підприємстві ПК «Україна», яке здійснює випуск аналогічної продукції (а.с. 8). Кримінальним розшуком ОУР Малиновського району було встановлено, що автомобіль марки «Тайота-Камри», кузов № НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2 в розшуку не значиться, номера кузова та двигуна змінам не подвергались, встановити особу, яка могла виготувати цей технічний паспорт не можливо (а.с. 9). Незважаючи на ці обставини автомобіль, який належав позивачу був вилучений та знаходиться на штрафмайданчику.
Представником відповідача були подані заперечення на позовну заяву у яких він посилався на те, що фактично укладена угода купівлі-продажу транспортного засобу, яка була оформлена видачею довіреності, не може бути підставою для реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ, оскільки в договорі правоустановчим документом на транспортний засіб вказано свідоцтво про реєстрацію, яке є сфальсифікованим, щодо сплати за час знаходження транспортного засобу на штраф майданчику Управління ДАІ, вона є обов'язковою (а.с. 32-34).
За клопотанням позивача 14.10.2008 року судом була призначена судова експертиза, на вирішення експертів були поставлені питання стосовно достовірності технічного паспорту (а.с. 43). 10.12.2008 року до суду були повернені матеріали цивільної справи № 2-3898/09 з повідомленням експерта про неможливість надання висновку в зв'язку з необхідністю надання зразка свідоцтва про реєстрацію ТЗ, виготовленого на підприємстві ТОВ «ЄДАПС», оскільки вони відсутні в експертній установі (а.с. 47-48). При цьому на запит суду ВДАІ ГУМВС в Одеської області вих. № 7/0-410 від 03.03.2009 р. підтвердило, що виробником свідоцтв про реєстрації ТЗ (на пластиковій основі) є консорціум «ЄДАПС».
Також до матеріалів справи було залучена відповідь НДЕКЦ ГУМВС України в Одеській області, в якому відсутня назва підприємства, зразки бланків яки використовує, експерти в своєї діяльності (а.с. 65), а в експертній довідці міститься посилання на те, що свідоцтво про реєстрацію ТЗ виготовлено не на підприємствах ПК «Україна» (а.с. 8).
В процесі судового засідання позивачем було заявлено клопотання про забезпечення доказів, в якому порушено питання про витребування з МРЕО - 11 м. Києва реєстраційно -облікову картку на автомобіль марки «Toyota Camry» державний номер НОМЕР_2, ідентифікатор ТЗ № НОМЕР_3, який був зареєстрований за ОСОБА_3.
25.02.2009 на адресу суду надійшла відповідь з МРЕО - 11 м. Києва, в якому було підтверджено факт видачі ВРЕР № 11 м. Київа свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС № НОМЕР_4 на автомобіль «Тайота Камри», дз НОМЕР_2, кузов НОМЕР_3 ОСОБА_3. Також з відповіді вбачається, що 25.10.2008 р. (тобто під час знаходження на штрафмайданчику) автомобіль був знятий з обліку для реалізації (а.с. 76).
30.03.2009 року на адресу суду надійшла відповідь з МРЕО - 11 м. Києва, на виконання ухвали суду від 13.02.2009 року, з копіями реєстраційно-облікових карток реєстрації та зняття з обліку автомобіля марки «Toyota Camry» державний номер НОМЕР_2, ідентифікатор ТЗ № НОМЕР_3, який був зареєстрований за ОСОБА_3 (а.с 78).
Таким чином, відповідачі, утримаючи ТЗ позивача на штрафмайданчику, не оспорюючи його права власності, не довели, що мають місце порушення позивачем встановленого порядку реєстрації ТЗ, а сам ТЗ знаходився на обліку в органах ДАІ в установленому законом порядку, що підтверджується відповіддю ДАІ та відповідними реєстраційними картками приєднаними до матеріалів справи (а.с. 77). Відповідно будь-які підстави для утримання на штрафмайданчику транспортного засобу після набрання законної сили рішення суду відсутні, а ТЗ підлягає поверненню позивачу без стягнення з нього плати за його зберігання. Вилучивши майно, що належить позивачу, відповідач створив перешкоди в реалізації права власності позивачу.
Надаючи позивачу судовий захист та задовольняючи позов, суд керується ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. При цьому згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Згідно зі ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Згідно зі ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Задовольняючи даний позов, суд також виходить з того, що відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності Таким чином, суд вважає можливим задовольнити уточнений позов в повному обсязі. Задоволення позову ОСОБА_1, крім відповідності вищенаведеним нормам діючого цивільного законодавства узгоджується з його загальними засадами, зокрема неприпустимістю позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, справедливістю, добросовісністю та розумністю ( ст. 3 ЦК України), оскільки особа не може бути позбавлена права власності суто з формальних міркувань, а органи відповідача створюють перешкоди в реалізації права власності шляхом не утримання майна та невиконання встановленої процедури.
Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може встановити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Оскільки у суду є підстави вважати, що власно рішення суду без додаткових заходів може бути не виконане відповідачами, то він вважає за необхідним встановити порядок виконання та вжити заходів по забезпеченню його виконання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 41 Конституції України, ст. ст. 3, 16, 60, 317, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 208, 209, 212, 213-215, 217 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до МРЕО-2 ВДАІ ГУМВС України в Одеської області, ВДАІ ГУМВС України в Одеській області про визнання права власності, усунення перешкод в користуванні власністю автомобіль - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки «Тайота-Камри», кузов № НОМЕР_1.
Зобов'язати ВДАІ ГУМВС України в Одеській області повернути ОСОБА_1 автомобіль марки «Тайота-Камри», кузов № НОМЕР_1 без оплати за час знаходження на штрафмайданчику.
Встановити порядок виконання рішення суду згідно з яким це рішення є підставою для постановки на облік та видачі свідоцтва про реєстрацію права власності на транспортний засіб автомобіль марки «Тайота-Камри», кузов № НОМЕР_1 за ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.