Справа № 22ц-1738/2007 Головуючий у 1 інстанції Тітова Т.А.
Категорія - 16 Доповідач Ігнатова Л.Є.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Краснощокової Н.С.,
суддів Ігнатової Л.Є., Маширо О.П.
при секретарі Маслаковій М.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
встановив:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2006 року, яким їм у задоволенні позовних вимогах до ВАТ „Донецькобленерго" про визнання неправомірними дій представників енергопостачальника, скасування акту від 7 липня 2006 року про порушення правил користування електричною енергією та відшкодування моральної шкоди відмовлено. А додатковим рішенням від 15 грудня 2006 року суд зобов"язав ВАТ „Донецькобленерго" провести перерахунок розміру відшкодування збитків до суми 189,08 грн.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги у повному обсязі. Посилаються на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права; невідповідність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Крім того, вони не згодні з розрахунком розміру відшкодованих збитків.
Судом першої інстанції встановлено, шо згідно свідоцтва про право власності від 18.04.1996 року власником квартири за адресоюАДРЕСА_1 (на теперішній час АДРЕСА_2) є ОСОБА_2 З нею, як з власником квартири 30.03.2004 року був укладений договір на постачання та користування електроенергією. 07.07.2006 року
працівниками енергопостачальної організації при перевірки виконання вимог Правил користування електричною енергією для населення, у присутності власника квартири ОСОБА_2, були встановлені порушення Правил користування електричною енергією і відносно цього був складений акт.
18.07.2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про визнання дій представників енергопостачальної організації неправомірними; про скасування акту за № 068703 від 07.07.2006 року про порушення Правил користуванння електричною енергією для населення як незаконого та про стягнення з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 3 000 грн.
При цьому позивач посилався на те, що він проживає з дружиною ОСОБА_2 в АДРЕСА_2. Вони користуються послугами з енергопостачання, які надаються Добропільським РЕМ Кіровських ЕМ ВАТ „Донецькобленерго". Під час його відсутності представниками відповідача здійснена перевірка за місцем їх проживання і складений акт за № 068703 від 07.07.2006 року з яким він не згодний, бо ніяких дій, які приводять до заниження показів приладу обліку він не вчиняв і не міг цього робити. Також не погоджується і з розрахунком відшкодування збитків, який проведено на підставі зазначеного акту за збільшеною ніж передбачено договором, величиною потужності та за період 3 роки, а не від дня останнього контрольного зняття показів приладу обліку електроенергії.
17 серпня 2006 року судом прийнято рішення про притягнення по справі у якості другої позивачки ОСОБА_2, яка самостійно не зверталася до суду з позовною заявою (а.с.31-32).
В засіданні апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 та його представник підтримали доводи апеляційної скарги.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині визнання неправоміриними дій представників енергопостачальника та в частині скасування акту від 7 липня 2006 року про порушення правил користування електричною енергією, а також у відшкодуванні моральної шкоди, суд виходив із того, що згідно акту № 068703 від 07.07.2006 року, складеного і підписаного трьома представниками енергопостачальника, при перевірці споживача за вказаною вище адресою в присутності ОСОБА_2 виявлено порушення правил користування електричною енергією, а саме : оголення проводу. Тобто факт порушення правил користування електричною енергією з боку позивачів перевірено, він знайшов своє підтвердження. Згідно п.10 Правил користування електричною енергією для населення, прилади обліку встановлюються відповідно до вимог правил улаштування електроустановок. Тому порушення правил улаштування приладу обліку розглядається як порушення правил користування електричною енергією. Оскільки не було встановлено порушення прав позивачів при складанні акту про порушення правил користування електричеою енергією, то суд прийшов
до висновку, що відповідно до Закону України „Про захист прав споживача" немає підстав і для вирішення питання про відшкодування моральної шкоди. Що ж стосується розрахунку розміру відшкодування збитків, проведеного відповідачем на підстві акту, то суд з ним погодився частково і прийшов до висновку, що відповідно до вимог п.53,п.п 4 Правил та п.7 Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затвердженої постановою НКРЕ від 22.11.1999 року за № 1416, розмір відшкодування збитків повинен складати 189,08 грн.
Між тим, вирішуючи спір, суд не врахував, що ОСОБА_2 ні з якими позовними вимогами (і в тому числі і з вимогами, які вирішував суд) до суду не зверталася. І крім того не врахував, що Цивільним процесуальним Кодексом України не передбачено право суду притягувати по справі за своєю ініціативою особу у якості другого позивача.
Відповідно до вимог ст. ст. 15,118,119 ЦПК України, суди розглядають справи в поряду позовного провадження. Справи розглядаються судом на підставі поданої позивачем позовної заяви до суду першої інстанці, яка повинна за формою та змістом відповідати закону. Позовна заява подається до суду у письмовій формі.
Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1, то вони не грунтуються на законі, оскільки він не є стороною по договору про надання та користання електричною енергією, укладеного 30.04.2004 року між відповідачем та ОСОБА_2, як власницею квартири. І крім того, з матеріалів справи вбачається, що у позивача ОСОБА_1 відсутні повноваження на право звертатися до суду з таким позовом.
Як вбачається із матеріалів справи, акт від 07.07.2006 року складений представниками відповідача про порушення Правил користування електричною енергією для населення на ім"я ОСОБА_3, а не на ім"я ОСОБА_1 ОСОБА_2 цей акт не оспорює у відповідності з діючим законодавством, оскільки до суду з такими позовними вимогами не зверталася.
За таких обставин, суд першої інстанції безпідставно в порушення вимог діючого законодавства розглянув справу, а тому рішення суду є незаконним та подлягає скасуванню.
Оскільки ОСОБА_2 у відповідності з вимогами діючого законодавства з зазначеним позовом до суду не зверталася, а ОСОБА_1 є неналежним позивачем по справі, апеляційний суд вважає за необхідним в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Згідно ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст. ст. 309, 313 - 314,316 ЦПК України, апеляційний суд,-
вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 27 вересня 2006 року та додаткове рішення того ж суду від 15 грудня 2006 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ „Донецькобленерго" про визнання неправомірними дій представників енергопостачальника, скасування акту від 07.07.2006 року про порушення правил користування електричною енергією та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.