Справа № 22-649/2006               Головуючий у 1 інстанції Голуб Т.І.

Категорія 5                             _____ Доповідач Баркова Л.Л.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18    липня    2006 року    колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду   Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

суддів Кочегарової Л.И., Трушкова М.М.

при секретарі : Стрілецькій О. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на майно

за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 28 грудня 2005 року

встановила :

У квітні 2004 року ОСОБА_1   звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. про поділ меблі на загальну суму 8500 гривень, яку вважає їх спільною сумісною власністю. Зазначала,   що меблі:   стінку „Сенатор",    диван „Презедент",    прихожу „Стел", спальню „Кім",   РТВ „Монте-Карло",   РТВ „Лондон" .   м"яку „Акула"   вони   купили у період знаходження у шлюбних відносинах та   просила надати їй у власність м"яку меблі „Акула" та спальню „Кім" на суму 4300 гривень.

У червні 2005 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спірне майно, посилаючись на те, що меблі купувалися нею і чоловіком за власні кошти у новий будинок, який належав їм на праві власності .

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 28 грудня 2005 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2. про поділ майна відмовлено. За ОСОБА_3 визнано право власності на м"яку меблі „Акула", диван ..Президент", прихожу „Стел", спальню „Кім". РТВ „Монте-Карло". РТВ „Лондон" на суму 8480 грн. та стягнуто з ОСОБА_1 на її користь судовий збір 84 грн.80 коп.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким виділити їй в натурі 1/2частку меблі, а саме: м"яку меблі „Акула", вартістю 2200 грн., спальню „Кім" - 2100 грн. ОСОБА_3. в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, пояснення відповідача, який просив скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду в частині визнання права власності за ОСОБА_3 на прихожу „Стел" скасуванню с таких підстав.

Вирішуючи позовні вимоги суд зазначив, що позивачкою ОСОБА_1 не надано доказів про те, що меблі належать їй з ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, що на їх купівлю вони коштів не мали, що власником меблі є ОСОБА_4

Між тим, з висновком суду погодитися повністю не можна, оскільки він не відповідає положенням закону та встановленим по справі обставинам, що призвело до неправильного вирішення спору .

Згідно з положеннями ст.ст. 60, 70 СК України у разі поділу майна, набутого подружжям за час шлюбу, або яке є об'єктом права спільної сумісної власності, їх частини є рівними, якщо інше не встановлено домовленісію або шлюбним договором.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу 31 серпня 2002 року проживали в будинку батьків ОСОБА_2. за адресою: АДРЕСА_1

В період проживання у шлюбі, батьками ОСОБА_2. в будинок були завезені меблі на суму 8480 грн. Факт купівлі меблі ОСОБА_1 підтверджується рахунком №НОМЕР_1 приватного підприємства.

У травні 2003 року ОСОБА_1 залишила будинок, вивезла із нього кухонний гарнітур, подарований на весілля, особисті речі та майно.

Посилання позивачки на те, що вона не вивозила спірну меблі, оскільки відповідач обіцяв переїхати з нею на квартиру, спростовуються поясненнями останнього і матеріалами справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що меблі вони купували з чоловіком для себе за особисті гроші: - 4000 грн., які їм подарували на весіллі, - 3500 грн., які вона отримала від продажу своєї квартири., та які вони заробили під час шлюбу.

Між тим, доказів про те, що всі спірні меблі набули подружжя під час шлюбу суду першої інстанції не надано.

Посилання позивачки ОСОБА_1 на те, що нею надано докази про наявність коштів на купівлю меблі на загальну суму 8480 грн., яким суд першої інстанції не дав оцінки і не прийняв до уваги суперечать обставинам справи та висновкам суду.

Доказів про те, що меблі : стінка „Сенатор¹', диван „Президент", спальня „Кім". м"яка „Акула", РТВ „Монте-Карло", РТВ „Лондон" є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 і ОСОБА_1. позивачкою не надано і апеляційному суду.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність позовних вимог ОСОБА_3 є безпідставними. Вони спростовуються матеріалами справи і поясненнями самої  ОСОБА_1., яка не заперечувала, що добровільно залишила будинок і їй ніхто не перешкоджав вивозити майно, що за меблі розплачувалася її свекруха, разом з нею остання вибирала меблі та розставляла по будинку па свій розсуд, що доказів, які б свідчили про те, що вона передавала ОСОБА_1 гроші на купівлю меблі вона надати не може.

Із пояснень ОСОБА_2., ОСОБА_3 в судових засіданнях вбачається, що позивачка передавала останній тільки 700 гривень на купівлю прихожої „Стел", що гроші від продажу квартири вона потратила на закінчення навчання у вищому закладі,   що на весілля було подаровано не більше 1600 гривень, які вони разом з заробітною платою витрачували на себе.

Відповідно до рахунку вартість прихожої складає 730 гривен.

З урахуванням зазначеного, обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно визнав право власності на прихожу „Стел" за ОСОБА_3 і відмовив в позові ОСОБА_1 ОСОБА_1. про її поділ.

За таких обставин, відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на прихожу „Стел" слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові останній в цій частині відмовити. Визнати за ОСОБА_1 ОСОБА_1. і ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на прихожу, залишивши її в натурі ОСОБА_2 і стягнути з нього на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 365 гривен.

У зв"зку з цим підлягає зміні рішення суду в частині стягнення витрат на судовий збір.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 28 грудня 2005 року в частині визнання права власності на прихожу „Стел" за ОСОБА_3 скасувати.

Визнати прихожу „Стел" спільною сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2, залишивши у власності ОСОБА_2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку вартості прихожої „Стел"-триста шістдесят п"ять гривень.

Рішення суду в частині стягнення судових витрат змінити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на судовий збір 77 грн.50 коп.

В решті частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.