Справа № 22-815/2006             Головуючий у 1 інстанції Кузьмін О.В.

Категорія 40                                                     Доповідач Баркова Л.Л.

УХВАЛА

ІМІНЕМ   УКРАЇНИ

25 липня 2006 року     колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

суддів Трушкова Н.М., Власенко Л.І.

при секретарі : Стрілецькій О.В.

розглянувши    у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі    справу за

позовом   ОСОБА_1   до    Державного    підприємства

„Шахтоуправління „Південнодонбаське"№1" / до реорганізації „Донецька вугільна енергетична компанія"/ про визнання незаконними наказів, поновлення за місцем роботи, стягнення недоотриманої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди"

за апеляційною скаргою відповідача на рішення Волноваського "районного суду Донецької області від 24 травня   2006 року

Встановила:

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 24

травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнані

неправомірними накази     Державного     підприємства     „Шахтоуправління

„Південнодонбаське №1": за НОМЕР_1 про закріплення за ОСОБА_1 автомобіля МАЗ -5337 державний номер НОМЕР_1ЕВ; за НОМЕР_2 про закріплення за останнім легкового автомобіля ВАЗ-2105 державний номер НОМЕР_2 ЯНА; за НОМЕР_3 та за НОМЕР_4 про закріплення за ОСОБА_2. автомобіля ЗИЛ ММЗ-4505 державний номер НОМЕР_4 ДОР.

Зобов'язано Державне підприємство „Шахтоуправління Південнодонбаське №1" поновити ОСОБА_1 попередні умови праці - закріпити за ним автомобіль ЗИЛ ММЗ-4505, державний номер НОМЕР_4 ДОР. Сгягнуто з Державного підприємства на користь ОСОБА_1  771 грн.95 коп. недоплаченої заробітної плати за станом на 1 квітня 2006 року та на користь держави судовий збір 51 грн.

Визнані незаконними та скасовані накази:   НОМЕР_5, п.1 наказу НОМЕР_6, НОМЕР_7  про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. У задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати в частині задоволення позову щодо закріплення за позивачем автомобіля ЗИЛ ММЗ-4505. державний номер НОМЕР_4 ДОР та визнання незаконним наказу  НОМЕР_4 про переміщення водія ОСОБА_2 з автомобіля ГАЗСа-3307 на автомобіль ЗИЛ-ММЗ-4505,    посилаючись на те, що      висновки суду    не

відповідають    обставинам    справи,     порушено    норми            матеріального    і

процесуального права.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1 Ігнатова С.С. який просив задовольнити апеляційну скаргу, позивача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_3, які просили її відхилити, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи позивача та заперечення відповідача, правильно застосував норми матеріального і процесуального права і прийшов до обгрунтованого висновку про те, що перевід позивача з закріпленого за ним вантажного автомобіля ЗИЛ-МАЗ-4505, який був закріплений за ним і на якому він працював на інші автомобілі є неправомірним, що на час видання наказів про закріплення позивача за іншими автомобілями та водія ОСОБА_2 за автомобілем ЗИЛ-МАЗ 4505, змін в організації виробництва і праці па підприємстві не відбувалося, що внаслідок переводу у позивача істотно змінилися попередні умови та оплати праці водія і про це він не повідомлявся в установлений законом строк.

Цей висновок підтверджений дослідженими в судовому засіданні доказами, які надані сторонами.

Зі справи вбачається, що ОСОБА_1 за наказом НОМЕР_8 був прийнятий на роботу до відповідача водієм . /а.с.11/

Після  прийняття  на роботу             відповідач     закріпив           позивача     за

автомобілем ЗИЛ ММЗ-4505, державний номер НОМЕР_4 ДОР, а у жовтні 1995 року у зв'язку з видачею на підприємстві ліцензій на автомобілі пере закріпив його за цим же автомобілем на підставі наказу НОМЕР_9 /а.с.12/

На автомобілі ЗИЛ ММЗ-4505 позивач постійно працював до вересня 2005 року.

Як вбачається із пояснень сторін та наказів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 позивача, без його згоди і повідомлення, було закріплено за іншими автомобілями: МАЗ 5337 державний номер НОМЕР_11ІВ в цілях забезпечення своєчасного ремонту цього автомобіля та ВАЗ-2105. державний номер НОМЕР_2 ЯНА в цілях безперебійної роботи автотранспорту і забезпечення роботоздатності автотранспорту./а.с.14,16/

Із позовної заяви, пояснень позивача вбачається, що автомобілі МАЗ та ВАЗ тривалий час перебувають у технічно несправному стані, що у підприємства не має коштів на їх    ремонт    і вони знаходяться у простої. У

зв"язку з цим він отримував заробітну плату не в повному розмірі та виконував роботу автослюсаря, а не водія.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційною суду не заперечував, що у зв'"язку з закріпленням позивача за автомобілями МЛЗ і ВАЗ у останнього змінилися умови та оплата праці, що адміністрація підприємства про ці зміни його в установлений законом строк не повідомляла, чим порушила положення трудового законодавства.

Посилання представника відповідача на те, що поновляючи позивачу попередні умови праці, суд в порушення вимог закону закріпив за ним автомобіль ЗИЛ ММЗ-4505 с безпідставними і такими, що суперечать обставинам справи і положенням закону.

Доводи апеляційної скарги щодо обмеження судом прав підприємства в частині розпорядження автотранспортом в інтересах виробництва внаслідок закріплення позивача за конкретним автомобілем є неспроможними, оскільки цей автомобіль був місцем його роботи.

Доказів тому, що закріплення позивача за іншим автомобілем було обумовлено інтересами виробництва      апеляційному суду не надано .

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження суду першої інстанції і на правильність висновків суду не впливають.

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, положенням ст.ст.21,31,32 КЗпП України, п.31 постанови Пленуму Верховного Суду України ..Про практику розгляду судами трудових спорів", що містяться в постанові №9 від 16 листопада 1992 року, положенням процесуального закону, ст.43 Конституції України і підстав для його часткового скасування або зміни не має.

Керуючись ст.ст. 303. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну     скаргу        Державного  підприємства  „Шахтоуправління „Південно донбаське №1"   відхилити.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 24 травня 2006   року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий

Судді