Справа №22-864/2006                                              Головуючий у 1 інстанції Ястребова Л.В.

Категорія 39                                                                                        Доповідач Баркова Л. Л.

УХВАЛА Іменем України

17  серпня 2006     року колегія     суддів судової палати у  цивільних  справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Баркової Л. Л.

суддів Власенко Л.І., Трушкова М.М.

при секретарі Дмитрієвій К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського музичного училища про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул і відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивачки на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 21 червня 2006 року,

встановила:

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 21 червня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського музичного училища про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул, відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення скасувати, постановити нове рішення, яким її позов задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що висновки суду не підтверджуються матеріалами справи, порушені норми матеріального права, не враховано, що відповідач, безпідставно зменшивши педагогічне навантаження, не повідомив її про зміну умов праці.

Заслухавши суддю доповідача, позивачку ОСОБА_1, яка підтримала доводи апеляційної скарги і просили рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги, представника відповідача Маріупольського музичного училища Дюпіна О.В., який заперечував проти скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи справу, суд правильно встановив її обставини, дав оцінку наданим доказам і прийшов до обгрунтованого висновку про те, що позивачка не має права на поновлення на роботі з педагогічним навантаженням за минулий рік, стягнення середнього заробітку за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Згідно до положень ст.49 Закону України „Про вищу освіту" встановлений конкретизований норматив робочого часу і максимальне педагогічне навантаження педагогічних працівників, який складає 720 годин в рік.

Відповідно до п.63 Інструкції про порядок числення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 року. №102. зареєстрованої в Міністерстві юстиції 27 травня 1993 року №56, учбове навантаження між

вчителями, викладачами і іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за узгодженням з профспілковим комітетом, залежно від кількості годин, передбачених учбовими планами, наявності відповідних педагогічних кадрів і інших конкретних умов, які склалися в закладі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. прийнята в Маріупольське музичне училище згідно наказу №НОМЕР_1 викладачем спеціального фортепіано. У 1991 році їй всіановлеиа кваліфікація викладача фахівця периюї категорії, концертмейстера вищої категорії.

Наказом по училищу № НОМЕР_2 про навантаження на 2005-2006 рік, узгодженим з профспілковим комітетом, позивачці визначено 739 педагогічних годин, що складає, 1,02 ставки та 431 концертмейстерських годин, або 0,44 ставки.

Як вбачається із пояснень представника відповідача, педагогічне навантаження визначено з урахуванням контингенту набраних студентів, кількості педагогічних годин. викладачів. їх стажу та інше.

Як вбачається із довідок та пояснень сторін педагогічне навантаження позивачки за час роботи в училищі щорічно було різним: у навчальному 2003-2004 року складало педагогічних годин -1041, концертмейстерських - 530 годин; у 2004-2005 року відповідно 1071 та 360 годин.

Позивачка не заперечувала, що і в попередні роки педагогічне навантаження в училищі щороку змінювалося, що перед навчальним 2005-2006 роком вона за власним бажанням відмовилася від концертмейстерських годин і в зазначений рік зменшилась кількість набраних студентів.

Тому суд першої інстанції законно і обгрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог.

Посилання позивачки на те, що відповідач порушив її права, був зобов^,,язаний повідомити її про зменшення педагогічного навантаження за два місяці до початку навчального року не відповідають встановленим обставинам та положенням закону.

Підстав погодитись з доводами позивачки, що зміну навантаження слід було провадити пропорційно, що вона викликана упередженим ставленням до неї адміністрації училища, не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не приводять судову колегію до висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які є підставами для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів.

Ухвалила   :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 21 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена протягом

двох місяців з дня набрання чинності щляхом подання касаційної скарги безпосередньо до

Верховного Суду України .