Справа № 22а-152/2006 Категорія 38

Головуючий у 1 інстанції Чмель О.Л. Доповідач Баркова Л.Л.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8  серпня  2006  року       колегія суддів судової палати  у  цивільних  справах Апеляційного суду  Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

суддів Трушкова М.М., Власенко Л.І.,

при секретарі : Долговій С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації міста Маріуполя   про перерахунок та стягнення разової грошової допомоги

за апеляційною скаргою   позивача ОСОБА_1 на  рішення      Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від    4 липня 2006 року

встановила :

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя 4 липня 2006 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної адміністрації міста Маріуполя про перерахунок разової грошової допомоги та стягнення з відповідача 2802 грн.25 коп.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким стягнути на його користь з відповідача 2802 грн.25 коп., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача, його представника ОСОБА_2, які просили задовольнити апеляційну скаргу, представника відповідача Балабанові Н.М., яка просила її відхилити, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Розглядаючи справу і відмовляючи в задоволення позову суд виходив з того, що розмір щорічної грошової допомоги позивачу, як інваліду війни 3-ї групи визначено відповідачем у розмірах відповідно до Законів України „Про Державний бюджет" на 2003-2005 роки, що права позивача не порушено оскільки відповідач діяв в межах своїх повноважень.

Цей   висновок   суду      є   правильним   ,   відповідає   обставинам   справи   і положенням закону.

Згідно з положеннями п.27 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року з наступними змінами, інвалідам війни третьої групи щорічно виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Відповідно до ст.ст.17, 17-1 зазначеного Закону фінансування витрат здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів до 5 травня відповідного року органами праці і соціального захисту населення.

Згідно з положеннями ст.95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Згідно з п.9 ст.87 Бюджетного кодексу України щорічна разова допомога віднесена до видатків, які здійснюються згідно з Державним бюджетом.

Як встановлено судом, і це не заперечувалось позивачем, останній отримав в період 2003-2005 років щорічну разову допомогу у визначених Державним бюджетом розмірах : 100 грн. згідно зі ст.28 ЗУ „Про Державний бюджет на 2003 рік"; 130 грн. згідно зі ст.44 ЗУ „Про Державний бюджет" на 2004 рік" та 270 грн. згідно зі ст.34 ЗУ „Про Державний бюджет на 2005 рік"

Із пояснень представника відповідача вбачається, що фінансування разових виплат інвалідам війни провадиться в межах бюджетних програм, тому УТСЗН діяла в межах своїх повноважень, за відсутністю коштів для задоволення вимог позивача.

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача є обгрунтованими.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції і не приводять судову колегію до висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які г підставами для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Керуючись ст. 195,198,200,205-206 КАС України,   колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_1   відхилити.

Постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 4 липня 2006 року    залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, може бути оскаржена протягом одного місяця з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України .