Справа № 22-ц-745/2007
Головуючий у першій інстанції СЕМЕНЧЕНКО О.М.
Категорія - цивільна Доповідач - ІВАНЕНКО Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 травня 2007 року м, Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: ІВАНЕНКО Л.В.,
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В., СТРАШНОГО М.М.,
при секретарі: ІВАНОВІЙ Н.Б.,
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2007 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про
визнання права власності на 1/2 частину спільної сумісної власності - будинку з господарськими будівлями, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2007 року та додатковим рішенням цього ж суду від 16 березня 2007 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_3 право власності на Уг частину будинку з господарськими будівлями, що розташований АДРЕСА_1 і зареєстрований в Прилуцькому МБТІ на ім"я ОСОБА_1, як частку у спільній сумісній власності подружжя, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 311 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення від 28 лютого 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт вказувала на те, що сам факт придбання майна в період шлюбу не є підставою визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, і таке тлумачення судом ст.. 60 СК України с неправильним. Апелянт посилалась на те, що кошти на придбання будинку були подаровані її батьками, а тому спірний будинок є її особистою власністю і не підлягає поділу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 2 вересня 1989р. по 14 липня 2006 року. Під час
2
перебування у шлюбі, 29 березня 1990 р., на ім'я ОСОБА_1, був придбаний будинок з господарськими будівлями, що розташованийАДРЕСА_1 (а. с. 8-9).
Відповідно до ст. 60, 70 СК України та ст. 22 КпШС України, яка діяла на час купівлі будинку, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належать дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. Частки майна, що є спільною сумісною власністю дружини та чоловіка, є рівними.
Задовольняючи позов в частині визнання права власності за ОСОБА_5 Уг частину будинку з господарськими будівлями, розташованого АДРЕСА_1, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що спірний будинок був придбаний під час шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю подружжя.
Доводи апеляційної скарги про те, що кошти на придбання будинку були подаровані батьками ОСОБА_1, а тому спірний будинок є її особистою власністю не можуть бути враховані апеляційним судом, оскільки апелянтом не представлено суду нотаріально посвідченого договору дарування коштів, як передбачалось приписами ст. 244 ЦК України, що діяв на той час.
Висновки суду відповідають обставинам справи та грунтується на нормах матеріального права і доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду.
Таким чином постановлене судом рішення відповідає матеріалам справи і вимогам матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 28 лютого 2007 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців, з дня її проголошення.