Справа № 11a - 1099 2007 рік                                                       Головуючий в 1-й інстанції Павленко Л.М.

Категорія ч. 1 ст. 115 КК                                                            Доповідач Калашников В.М.

України

УХВАЛА Іменем   України

24 квітня 2007 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого                  - Калашникова В.М.

суддів                             - Ковалюмнус Е.Л., Черкащина М.В.

з участю прокурора    - Красної К.О.

з участю засудженого - ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Київського районного суду м. Донецька від 16 листопада 2006 року,

встановила:

Вироком Київського районного суду м. Донецька від 16 листопада 2006 року засуджений

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Донецька, громадянин України, який має на утриманні неповнолітню дитину 2000 року народження, на підставі ст. 89 КК України не судимий, що мешкає за адресою: м. Донецьк-4, АДРЕСА_1,

за ч. 1 ст.115 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі.

Згідно з вироком, 11 серпня 2006 року, приблизно о 12 годині, в спальній кімнаті буд. 2, розташованого на вул. Дмитра Гуліа у Київському районі м. Донецька, між ОСОБА_1. та ОСОБА_2, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, на грунті особистих неприязнених стосунків виникла сварка, під час якої ОСОБА_1., умисно завдав останньому дерев'яною ніжкою від табуретки чисельні удари в область голови, тулуба й кінцівок. В результаті дій ОСОБА_1. потерпілому були спричинені тілесні ушкодження, від яких він помер.

Засуджений в своїй апеляції та доповненнях до неї просить вирок суду змінити, перекваліфікувавши його дії з ч.1 ст.115 КК України на ст.116 КК України та призначити йому відповідне покарання із застосуванням ст.ст. 66, 69 КК України, посилаючись на однобічність, упередженість та неповноту як досудового, так і судового слідства. Зазначає, що суд не врахував тієї обставини, що скоєне ним було наслідком протиправних дій самого потерпілого. Крім того, просить врахувати те, що на його утриманні знаходиться неповнолітній син, він не судимий, має поганий стан здоров'я.

Заслухавши доповідача по справі, засудженого, який підтримав доводи апеляції, думку прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає.

Висновки суду про винність ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за який він засуджений, при встановлених судом обставинах, підтверджений зібраними у встановленому законом порядку доказами, перевіреними в судовому засіданні та наведеними у вироку.

Так, сам засуджений ОСОБА_1. в суді себе визнав винним повністю, підтвердив свої показання на досудовому слідстві і пояснив, що ніжкою від табуретки під час сварки зі своїм батьком наніс тому удари по голові, тулубу та кінцівкам, після чого пішов з дому і розпивав спиртні напої, а коли повернувся, узнав, що батько помер.

Оскільки ОСОБА_1. не оспорював фактичні обставини справи, суд, узгодивши це питання зі всіма учасниками процесу, на підставі ст. 299 КПК України, обмежився дослідженням висновків судових експертиз та матеріалами, які характеризують засудженого.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи потерпілому при обставинах, на які засуджений вказував при відтворенні обстановки та обставин події, завдана комбінована травма тіла, яка стала причиною смерті ОСОБА_3.

Під час проведення судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1. підтвердив обставини заподіяння тілесних ушкоджень своєму батькові.

Вказаними доказами спростовуються доводи засудженого про обставини заподіяння ним тілесних ушкоджень потерпілому, а тому суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за який він засуджений, правильно кваліфікував його дії.

При призначенні покарання ОСОБА_1. судом враховані тяжкість вчиненого, особа винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, що відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначене покарання, фактично мінімальне, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.

Колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_1., оскільки при даних конкретних обставинах справи вважає його справедливим.

З матеріалів справи встановлено, що ні досудовим слідством, ні судом не допущено істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які є підставою для скасування вироку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення.

Вирок Київського районного суду м. Донецька від 16 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.