Справа № 2-2314/11

Р І  Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 року                                                                                                     м.Рівне

Рівненський міський суд

в особі судді  Ковальов І.М.

при секретарі –Гоменюк О.А.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Універсал Банк»як правонаступник ВАТ «Банк Універсальний»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просить суд їх задоволити та стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором від 26 квітня 2007 року №06-206-КФ-2007 та договором поруки від 26 квітня 2007 року в загальній сумі 41804,03 грн., з яких: прострочена заборгованість по сумі кредиту в розмірі 8305,52 грн.; комісія в розмірі 4440,12 грн. та пеня в розмірі 29058,39 грн. та судові витрати по справі, а саме сплачене державне мито в розмірі 418,04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав частково. Не заперечив проти задоволення позовних вимог в частині стягнення простроченої заборгованості по сумі кредиту та комісії. В частині стягнення пені просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на тяжке матеріальне становище.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про отримання судової повістки рекомендованим листом. Причин своєї неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.

          Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до  часткового задоволення.

Судом встановлено, що 26 квітня 2007 року між Відкритим Акціонерним товариством «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» (надалі - позивач) та ОСОБА_1 (надалі –відповідач) було укладено кредитний договір №06-206-КФ-2007, за умовами якого, відповідач отримав кредит в розмірі 15000,00 грн. з процентною ставкою –0,001% річних та датою погашення 25 квітня 2010 року.

Відповідно до п.6.1.1. Кредитного договору позичальник зобов’язується своєчасно сплачувати проценти, комісію за користування кредитом, повернути кредит у визначені даним договором терміни, а також виконувати інші свої зобов’язання згідно даного договору.

Відповідно до п.3.8. кредитного договору, сплата позичальником заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно рівними частинами, в термін до 25 числа кожного місяця, в сумі 641,67 грн.

Виконання позичальником зобов’язань за даним договором, відповідно п.4.1. кредитного договору, забезпечується також всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

          Відповідно до п.10.3 кредитного договору,банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені даним договором, а також відшкодування збитків, завданих банку, власні док невиконання або неналежного виконання позичальником умов даного договору, а позичальник зобов’язаний повернути банку всю суму заборгованості по кредиту, що залишилася, сплатити проценти, комісію та штрафи, а також відшкодувати збитки, завдані банку в наступних випадках:

          п.10.3.1. якщо позичальник порушує терміни платежів, що встановлені даним договором;

          п.10.3.2. якщо інформація та документи, що підлягають поданню позичальником банку у відповідності, або в зв’язку з даним договором, представлені позичальником несвоєчасно, в неповному обсязі, або якщо така інформація та документи або їх частина не відповідає дійсності;

          п.10.3.3. при виникненні обставин, які викликають загрозу своєчасному погашенню заборгованості по кредиту та/або сплаті процентів, комісій.

          Відповідно до п.1 договору поруки від 26 квітня 2007 року поручитель –відповідач по справі ОСОБА_2 зобов’язується перед кредитором відповідати по зобов’язаннях ОСОБА_1, що випливають з кредитного договору №06-206-КФ-2007 від 26 квітня 2007 року, укладеного між кредитором та боржником, за яким останній зобов’язаний до 25 квітня 2010 року повернути кредит у розмірі 15000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 0,001% річних, комісію, штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

          Відповідно до п.3 договору поруки, відповідальність поручителя наступає у випадку, коли боржник не виконує або не належним чином виконує свої грошові зобов’язання за кредитним договором.

          Відповідно до п.4 договору поруки, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

          Відповідач в терміни, передбачені кредитним договором, кошти не повернув.

          Крім того, відповідно до п.9.1. кредитного договору, при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів, комісії за користування кредитними коштами, він додатково сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі 0,5% від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення платежу.

          Станом на 08 листопада 2010 року загальна сума заборгованості відповідачів перед позивачем становить 41804,03 грн., з яких: прострочена заборгованість по сумі кредиту –8305,52 грн.; заборгованість по сумі кредиту –0,00 грн.; відсотки –0,00 грн.; комісії –4440,12 грн.; пеня –29058,39 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний  повертати позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов”язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором. А позичальник зобов’язується  повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності та те, що у добровільному порядку відповідачі вчасно кошти згідно кредитного договору не сплачують, тому позовні вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості по сумі кредиту в розмірі 8305,52 грн. та комісії в розмірі 4440,12 грн. знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими, доведеними, а дана заборгованість підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача у судовому порядку.

          Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності та те, що відповідачі вчасно не повернули кошти згідно кредитного договору у зв’язку з тяжким матеріальним становищем, розмір заявленої пені на думку суду є не доведеним та не обґрунтованим, а також те, що в судовому засіданні представник позивача не зміг довести з якої саме суми нарахована пеня, яка в декілька разів перевищує розмір простроченої заборгованості по сумі кредиту та комісії, що є не спів розмірним, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві –пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

          Оскільки при подачі позову до суду представником позивача було сплачено державне мито на користь держави в розмірі 418,04 грн. згідно платіжного доручення №1780/3 від 21 грудня 2010 року, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн. згідно платіжного доручення №1780/4 від 21 грудня 2010 року, рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід солідарно стягнути з відповідачів на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,88,212,213,215,294 ЦПК України, ст.ст.526,549,551,590,612,1049,1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства «Універсал Банк»як правонаступник ВАТ «Банк Універсальний»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_2)  солідарно на користь Публічного Акціонерного Товариства «Універсал Банк»як правонаступник ВАТ «Банк Універсальний»заборгованість за кредитним договором від 26 квітня 2007 року №06-206-КФ-2007 та договором поруки від 26 квітня 2007 року в розмірі 12745,64 грн. (дванадцять тисяч сімсот сорок п’ять гривень 64 копійки) з яких: прострочена заборгованість по сумі кредиту в розмірі 8305,52 грн. та комісія в розмірі 4440,12 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_2)  солідарно на користь Публічного Акціонерного Товариства «Універсал Банк»як правонаступник ВАТ «Банк Універсальний»та судові витрати по справі, а саме сплачене державне мито в розмірі 127,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Рівненського

міського суду                                                                                  Ковальов І.М.