Справа №  2 - 39/6 2007 p.

РІШЕННЯ

Іменем    України

16 квітня 2007 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді   -   Нежури В.А.

при секретарі             -   Тищенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкоди в здійсненні права власності на будівлю і зустрічний позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1., ОСОБА_5., ОСОБА_6, 3-ті особи КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна", Київська міська рада про визнання права власності на будівлю та заборону відповідачам вчиняти дії, що перешкоджають визначенні на місцевості меж земельною ділянки

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1. в липні 2004 р. звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2. про зобов'язання її, а також осіб, що проживають разом із нею звільнити времянку (не житлову будівлю), розташовану по АДРЕСА_1. В подальшому позивачка змінила свої вимоги і просить разом із ОСОБА_6. відповідачів - ОСОБА_2., ОСОБА_3. і ОСОБА_4. усунути перешкоди в здійсненні ними права власності належним домоволодінням та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, а також стянута з відповідачів солідарно витрати, пов'язані з приведенням господарсько-побутових будівель та земельної ділянки до попереднього стану (а.с- 83).

ОСОБА_2. пред'явила до ОСОБА_1. зустрічний позов про визнання права власності на будівлю під літ. "Б-1" та прибудову під літ. "б" по АДРЕСА_1, які ухвалою суду від 10.01.2005 р. були об'єднані в одному провадженні (а.с- 84).

В подальшому ОСОБА_2 доповнила свої вимоги і просить також заборонити ОСОБА_1., ОСОБА_6 і ОСОБА_5. вчиняти дії, що перешкоджають визначенню на місцевості меж земельною ділянки, яка була виділена ОСОБА_2. рішенням Київської міської ради від 28.12.2004 р. за № 1127X2537 (т. 2 а.с-100).

Представники ОСОБА_1., ОСОБА_6. а також ОСОБА_5. підтримали заявлені ними позовні вимоги, вказуючи на те, що 12.01.1978 р. ОСОБА_1. разом із чоловіком придбала житловий будинокАДРЕСА_1. Наприкінці 80-років вони дозволили ОСОБА_2. тимчасово використовувати літню кухню для кустарного виробництва, але згодом остання переобладнала літню кухню під житлове приміщення, куди переселися і стала постійно проживати разом із колишнім чоловіком, рідним братом ОСОБА_1., а і своїм співмешканцем ОСОБА_4. ОСОБА_2 почала робити різні добудови до літньої кухні, встановила металевий гараж, що створює різні проблеми у користуванні позивачами своєю власністю, крім того між ними часто виникають конфліктні ситуації, для розв'язання яких неодноразово викликалися співробітники міліції. На даний час відповідачі фактично звільнили незаконно займані ними приміщення, але на території земельної ділянки залишається їх майно.

Зустрічний позов не визнали вказуючи на безпідставність і неправомірність, оскільки ОСОБА_2 самовільно вселилася у літню кухню, яка є власністю позивачів за первісним позовом.

ОСОБА_2 не визнала пред'явленні до неї вимоги за первісним позовом і підтримала свій позов посилаючись на те, що приміщення, яке позначено на офіційних документах як літня кухня, в дійсності є жилим приміщення, в якому вона проживає з 1986 року, збудоване нею за

власні кошти і зі згоди ОСОБА_1. Конфлікти між нею і ОСОБА_1. почалися з 2002 року, коли вона дізналася, що будинок у 2001 року був введений ОСОБА_1. в експлуатацію як "літня кухня" і є власністю останньої.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, але суд вважає за можливим розглянути справ без їх участі.

Оскільки відповідачі за первісним позовом не з'явилися в судове засідання 16.04.2007 р. будучи при цьому повідомленими належним чином про час і місце слухання справи суд, в порядку частини 4 ст. 169 ЦПК України, вважає можливе вирішити справу у їх відсутності за наявними у справі доказами, постановивши заочне рішення.

Вислухав пояснення сторін і їх представників, дослідивши матеріали справи суд вважає, що обидва позови не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 376, пунктів 1-3 ЦК України (в ред. 2003 p.), житловий будинок, будівля ... вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані... на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена їх для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Встановлено, що 12.01.1978 року, згідно з актом прилюдних торгів, проведених і затверджених судовим виконавцем Московського районного народного суду м. Києва та свідоцтва про право власності, посвідченого Першою Київською державною нотаріальною конторою від 03.02.1978 року за реєстровим N 2-2577, ОСОБА_1. набула право власності на домоволодіння - житловий будинок АДРЕСА_1, жилою площею 42,2 кв. м., з належними до нього всіма надвірними будівлями, який розташовано на земельній ділянці 2000 кв. м. (т.1 а.с-6,207).

Розпорядженням Харківської районної в м. Києві державної адміністрації № 525 від 23.07.2001 року, був прийнятий в експлуатацію замість знесеного старого новий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 загальною площею 93, 2 кв.м., у зв'язку з чим за ОСОБА_1. набула право власності на вказане будинковолодіння (т. 1 а.с- 5, 10).

Згідно даних БТІ м. Києва, на час розгляду справи у фактичному користуванні ОСОБА_1. знаходиться земельна ділянка площею 1 1294 кв.м. (т. 2 а.с. - 55, 57).

ОСОБА_2 пред'явила позов до ОСОБА_1. про визнання права власності на будівлю під літ. "Б-1" та прибудову під літ. "б" по АДРЕСА_1, вказуючи на те, що ці об'єкти збудовані нею за власні кошти і зі згоди власника будинку ОСОБА_1., який не підлягає задоволенню з тих підстав, що вказані будівлі є самочинним будівництвом в розумінні ст. 376 ЦК України, і визнання на них права власності можливо за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Доказів виділення земельної ділянки для будівництва об'єктів нерухомого майна, щодо яких ОСОБА_2 просить визнати за нею право власності, суду надано не було.

Крім того, постановою Апеляційного суду м. Києва від 07.09.2006 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1. і ОСОБА_6. до ОСОБА_2., Київської міської ради. Київської міської державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів КМДА про скасування рішення Київської міської ради і стягнення моральної шкоди рішення Київської міської ради від 28.12.2004 р. за № 1127V2537 в частині передачі ОСОБА_2. у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 визнано протиправним і скасовано. Скасована також і кадастрова справа № А 3766 про передачу ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки (т. 2 а.с-145).

За таких обставин суд прийшов до висновку про відсутність на час розгляду справи у ОСОБА_2; будь-якого правового зв'язку із земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1, що робить неможливим визнання за нею права власності на розташовані на цій земельній ділянці об'єкти нерухомого майна,  а також вимагати від

ОСОБА_1. вчиняти будь-які дії чи утримуватися від дій, що пов'язані із визнанням або набуттям права ОСОБА_2. на нерухоме майно і земельну ділянку, розташовані по АДРЕСА_1.

Слід також зазначити, що у ОСОБА_2., ОСОБА_3. і ОСОБА_4. відсутнє також і право користування (проживання) будівлями під літ. "Б-1" та прибудовою літ. "б" по АДРЕСА_1, так як, згідно розпорядження Харківської РДА м. Києва від 23.07.2001 р. № 525 літня кухні літ "Б-1" і прибудова до неї літ. "б" є надвірними спорудами (нежилими приміщеннями) до житлового будинку літ. "А", власником яких є ОСОБА_1., і крім того, діюче житлове законодавства передбачає можливість проживання лише в жилих приміщеннях.

Позовні вимоги за первісним позовом також задоволенню не підлягають, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3. і ОСОБА_4. фактично звільнили займані ними приміщення, а тому суд вважає в даному випадку відсутній предмет спору, а відносно вимоги про стягнення витрат пов'язаних із приведенням господарсько-побутових будівель та земельної ділянки до попереднього стану, то вони також не підлягають задоволенню, як такі, що не конкретизовані і не доведені позивачами в судовому засіданні належними чином.

Керуючись    ст.ст,    375,376, 386, 387    ЦК України,    ст. 12 Закону України    "Про власність", ст. ст. 10, 11, 58-60, 169, 212-215, 224 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкоди в здійсненні права власності на будівлю і зустрічний позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1., ОСОБА_5., ОСОБА_6, 3-ті особи КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна", Київська міська рада про визнання права власності на будівлю та заборону відповідачам вчиняти дії, що перешкоджають визначенні на місцевості меж земельною ділянки відимовити.

Рішення може бути переглянуто Голосіївським райсудом м. Києва за письмовою заявою відповідачів, яка подається до районного суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішеня. У разі не подання заяви, рішення набуває законної сили по закінченню вказаного строку.