Справа 2- 1944\6 2007 р.
РІШЕННЯ
Іменем України
18 квітня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Нежури В. А.
при секретарі Тищенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за ОСОБА_1 до ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Україна" про визнання права власності на об'єкт інвестування
ВСТАНОВИВ
В лютому 2007 року ОСОБА_2. звернувся в суд із позовом ЗАТ "Науково-виробниче об'єднання "Україна" про визнанні права власності на житлове приміщення - АДРЕСА_1 та зобов'язати переадти протягом трьох календарних днів на вказану квартиру ОСОБА_1.
В подальшому ОСОБА_1. була притягнута до участі в справі в якості належного позивача замість свого чоловіка ОСОБА_2., який представляв її інтереси в судовому засіданні.
Представник позивачки підтримав заявлені вимоги в судовому засіданні, зазначивши, що 30 грудня 2003 року між ОСОБА_1. та НВО "Україна" був укладений договір про інвестування у житлове будівництво, за умовами якого НВО "України" зобов'язалося за рахунок залучених від позивачки коштів забезпечити будівництво однокімнатної квартири у будинку АДРЕСА_1.
На виконання своїх зобов'язань, у становленні договорами строки, позивачка передала відповідачу кошти в сумі 64 020 гр. 00 коп., що становить 100 % вартості квартири, яка була об'єктом інвестування, але відповідач до цього часу не передав квартиру інвестору, у зв'язку з чим позивачка вимушена звернутися до суду для захисту свого права.
Представники відповідача з позовом погодився, посилаючись на те, що будинок до цього часу ще не зданий в експлуатацію.
Дослідивши матеріали справи, вислухав пояснення сторін суд вважає, що всі позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 5 ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність", інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій... відповідно до законодавства України".
Встановлено, що 30.12.2003 року між НВО "Україна" та ОСОБА_1 був укладений договір № 29 про інвестування у житлове будівництво, за умовами якого НВО "Україна" зобов'язалося за рахунок залучених від інвестора коштів забезпечити будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с- 13).
Виконуючи свої договірні зобов'язання, позивачка у становленні договором строки передала кошти в сумі 64 020 гр. 00 коп., які становлять 100 % вартості квартири, що була об'єктом інвестування (а.с-14,16).
НВО "Україна" в свою чергу, в порушення вимог п. 2.2 укладеного із позивачкою інвестиційного договору, до цього часу не передало позивачці квартиру, яка була об'єктом інвестування і не ввело будинок в експлуатацію.
Проти цих обставин сторони в судовому засіданні не заперечували.
Як встанвлено судом на підставі наданих суду доказів, а також пояснень сторін будівництво будинку на час розгляду справи фактично завершено.
Оскільки, згідно умов інвестиційної угоди (п. 2.2.), відповідач зобов'язався передати позивачці квартиру у власність, не виконання цього обов'язку у добровільному порядку дає суду підстави для визнання за позивачкою права власності на проінвестовану нею квартиру.
Разом із тим, вимоги щодо зобов'язання передачі спірної квартири позивачці не підлягають задоволенню, оскільки за умовами договору (п. 2.2), квартира може бути передана власнику після введення будинку в експлуатацію, в установленому законом порядку, і тому вирішення цього питання можливо лише після введення будинку в експлуатацію.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 203, 331 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність", ст. ст. 10,11, 58-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10 - денного строку для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження подано, але апеляційна скарга не була подана у 20 - денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.