Справа № 1-79 2007 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 березня 2007 року                                               Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді                                     Ковганича С.В.

при секретарі                                                           Крецу О.В.

з участю прокурора                                                 Грималюка В.В.

адвоката                                                                    ОСОБА_2

законного представника                                         ОСОБА_3

потерпілого                                                              ОСОБА_4

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду місті Тульчині кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, гр. України, уродженець с. Деркауци, Сорочинського району, республіка Молдова, житель АДРЕСА_1, освіта неповна середня, не працює, не одружений, судимий 9.12.2004 року Тульчинським р/с по ст. 185 ч.З КК України до 3 років п/в, ст. 75, 104 КК України з іспитовим строком на 1 рік, у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 189 ч.І, 186 ч.2 КК України

ВСТАНОВИВ:

1.12.2006 року біля 15 год. в м. Тульчині, на території автовокзалу, неповнолітній ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_5 і з погрозою застосування до нього насильства вимагав в останнього гроші в сумі 2 грн. Коли ОСОБА_5 не погодився на його вимогу, то ОСОБА_1 відвів його за приміщення магазину, де продовжував свої вимоги про передачу йому грошей в сумі 2 грн., а після чого побачивши у ОСОБА_5 кросівки, наказав йому щоб той передав їх йому, при цьому ж погрожував йому нанесенням тілесних ушкоджень із застосуванням ножа. Злякавшись дій ОСОБА_1, ОСОБА_5 передав йому свої кросівки

вартістю 70 грн., отримавши взамін старі туфлі. Після цього ОСОБА_1 наказав ОСОБА_5 принести йому на автовокзал 4.12.2006 року кошти в сумі 10 грн.

10.12.2006 року біля 3 год. ночі в с Тиманівка Тульчинського району, ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зайшов в будинок АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_4, щоб попросити в останнього цигарку. Знаходячись в будинку ОСОБА_4, ОСОБА_1 побачив в шафі дублянку і в нього виник умисел на заволодіння нею. З цією метою він повторно, відкрито викрав дублянку вартістю ПО грн. та вийшов на вулицю, де його наздогнав власник будинку. На вулиці ОСОБА_4 почав забирати дублянку, а ОСОБА_1 із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я ОСОБА_4 наніс останньому кулаком руки удар в область обличчя, причинивши йому тілесні ушкодження у вигляді ссадн в області обличчя, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 433 від 25.12.2006 року відносяться до легких тілесних ушкоджень без розладу здоров'я. Від отриманих ударів ОСОБА_4 упав на землю, а ОСОБА_1 викрадену ним дублянку викинув через паркан сусіднього домогосподарства. ОСОБА_4 забравши дублянку направився додому. В цей час ОСОБА_1 знову підбігши до ОСОБА_4, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_4 відкрито викрав у нього дублянку, спричинивши йому матеріальну шкоду на суму ПО грн. Через деякий час ОСОБА_1 повернувся до домогосподарства ОСОБА_4 і викрадену ним дублянку залишив на паркані.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєні злочинів передбачених ст.ст. 189 4.1 та 186 ч.2 КК України визнав повністю і суду, дав покази аналогічні тим, що і на досудовому слідстві. У вчиненому щиро кається. Завдані збитки відшкодував.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 повністю підтвердив покази підсудного, зазначивши, що ним заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 400 грн. та матеріальних збитків в сумі 650 грн. Це кошти, які були в нього в кишені дублянки.

Крім визнання підсудним своєї вини, його вина також підтверджується матеріалами справи:

Протоколом огляду речового доказу /а.с. 16/, висновком судово-медичної експертизи /а.с. 59-60/ та іншими матеріалами справи.

У відповідності до вимог ст. 299 КПК України, суд обмежив дослідження доказів допитом підсудного, потерпілого та оголошенням матеріалів справи.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим доведена в судовому засіданні в повному обсязі і його дії слід кваліфікувати за ст. 189 ч.І КК України. Також доведена вина підсудного ОСОБА_1 і у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно і його дії слід кваліфікувати за ст. 186 ч.2 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує суспільну небезпеку скоєних злочинів і особу підсудного, який характеризуються посередньо, частково відшкодував завдані збитки, злочин вчинив будучи неповнолітнім.

До обставин, що пом'якшують відповідальність підсудного, суд відносить щире каяття в скоєних злочинах, часткове відшкодування завданого збитку, вчинення злочину неповнолітнім.

До обтяжуючих обставин суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведене, покарання ОСОБА_1 необхідно призначити на підставі ст. 70 ч. 1 КК України, призначивши покарання за кожен злочин окремо і остаточне покарання призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Беручи до уваги фактичні обставини справи, а також те, що підсудний вчинив злочини середньої тяжкості будучи неповнолітнім, частково відшкодував завдані збитки, його виправлення можливе без реального відбуття покарання, суд вважає за доцільне застосувати відносно ОСОБА_1 ст.ст. 75, 104 КК України і звільнити його від відбуття покарання з випробуванням.

Стосовно цивільного позову, суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню. Так, підлягає стягненню завдана потерпілому моральна шкода в сумі 400 грн. В частині позовних вимог про стягнення 650 грн. слід залишити без розгляду, так як матеріали про крадіжку грошей із дублянки виділенні органами досудового слідства в окреме провадження.

Вирішуючи питання про речові докази, суд вважає, що вони підлягають поверненню потерпілому.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 189 ч.І, 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання:

по ст. 189 ч. 1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на два роки;

по ст. 186 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст. 70 ч.І КК України ОСОБА_1 призначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.

У відповідності до ст. 75, 104 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим терміном на два роки.

Цивільний позов задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4, АДРЕСА_2, завдану йому моральну шкоду в сумі 400 (чотириста) гривень. В частині стягнення матеріальної шкоди, цивільний позов залишити без розгляду.

Речові докази, дублянку повернути потерпілому.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписка про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.