Справа № 1-131 2007 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

4 квітня.,2007 року                                                . Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді                               Ковганича С.В.

при секретарі                                                      Крецу Т.О.

з участю прокурора                                            ГрималюкаВ.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина

кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр. України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта неповна середня, розлучений, не працює, не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 20.01.2004 року громадянин ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь громадянки ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 1999 року народження в розмірі 1А частини всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 20.01.2004 року і до його повноліття.

Однак, ОСОБА_1 замість добросовісного виконання рішення суду та батьківських обов'язків, участі у вихованні дитини не приймає, злісно ухиляється від сплати аліментів, хоча про відповідальність за ухилення від сплати аліментів неодноразово був попереджений державним виконавцем відділ)^ ДВС у Тульчинському районі.

З метою ухилення від сплати аліментів ОСОБА_1 на роботу не влаштовувався, на облік в Тульчинський районний центр зайнятості населення не став, із отриманих тимчасових заробітків, сплачувати аліменти відмовлявся, внаслідок чого виникла заборгованість по їх виплаті, яка в даний час становить 2476,75 грн.

Підсудній ОСОБА_1 свою вину в скоєні інкримінованого йому злочину визнав повністю і суду показав, що в 1998 році він одружився з гр. ОСОБА_2, і від спільного шлюбу в них народився син ОСОБА_3, 1999 р.н. У 2003 році вони з дружиною шлюб свій розірвали, і відповідно до рішення суду, починаючи з 12.12.2003 року він повинен був сплачувати аліменти на утримання дитини. На протязі всього періоду він аліменти майже не сплачував, намагався уникнути від їх сплати. Лише 15.02.2007 року він сплатив 200 грн. аліментів. На роботу він влаштовуватись не бажає, проживає на пенсію, яку отримує його мати. У вчиненому щиро кається та просить суд суворо не карати.

Крім визнання підсудним своєї вини, його вина також підтверджується матеріалами справи: поданням ДВС у Тульчинському районі /а.с. 4-5/, довідкою-розрахунком /а.с. 6/, копією виконавчого листа /а.с. 8-9/ та іншими матеріалами справи.

У відповідності до вимог ст. 299 КПК України, суд обмежив дослідження доказів допитом підсудного та оголошенням матеріалів справи.

Дослідивши зібрані докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 в умисному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), доведена в судовому засіданні в повному обсязі і його дії слід кваліфікувати за ст. 164 ч. 1 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу підсудного, який характеризується позитивно.

До обставин, що пом'якшують відповідальність підсудного, суд відносить щире каяття в скоєному злочині.

Обтяжуючих обставин судом не встановлено.

Враховуючи наведене, а також те, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без реального відбуття покарання, суд вважає за можливе застосувати відносно нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбуття покарання з випробуванням.

Вирішуючи питання про цивільний позов суд вважає, що його слід залишити без розгляду, в зв'язку з тим, що крім довідки обвинувального висновку, сам цивільний позов в справі не заявлений.

Стосовно запобіжного заходу, суд вважає, що до вступу вироку в законну силу запобіжний захід обраний відносно підсудного необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321-324, 330, 337, 338 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік.

На підставі до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням встановивши іспитовий термін строком на один рік.

Цивільний позов залишити без розгляду.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписка про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.