Справа № 1-203/11

ПОСТАНОВА

судового засідання

12 квітня 2011 року

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Грищука В.О.

при секретарі           Слободян Н.А.

з участю прокурора Воронка Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові справу про обвинувачення

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Самбір Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого: ВП «Одеська дистанція колії»дорожній майстер, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ст.364 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в:

         ОСОБА_1, будучи службовою особою - начальником ВП «Підзамчівська дистанція колії»ДТГО «Львівська залізниця», в коло посадових обов'язків якого входило збереження майна, яке перебуває на балансі та у користуванні ПЧ-2, зловживаючи службовим становищем в інтересах третіх осіб та достовірно знаючи, що будинок по вул. Татарській, 4а в м. Львові не перебуває у власності ДТГО «Львівська залізниця», а його користування здійснюється на підставі договору оренди № 094 від 01.01.1992 року, в порушення вимог «Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян»затвердженого наказом №56 Державного комітету по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992 року, та всупереч вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»- завірив своїм підписом довідку «Про склад сім'ї наймача ізольованої квартири та займані ними приміщення в будинку по АДРЕСА_2 виданої на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4»від 21.09.2000 року і заяву ОСОБА_2 «Про приватизацію квартири АДРЕСА_2»від 21.09.2000 року.

         Крім того, ОСОБА_1 в порушення вищевказаних нормативно правових актів, завірив своїм підписом довідку «Про склад сім'ї наймача ізольованої квартири та займані ними приміщення в будинку по АДРЕСА_3 виданої на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7»від 08.06.2000 року і заяву ОСОБА_5 «Про приватизацію квартири АДРЕСА_3»від 08.06.2000 року.

         В подальшому, зазначені довідки та заяви, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 були передані начальнику бюро приватизації відомчого житла ДТГО «Львівська залізниця»ОСОБА_8, як підтвердження того, що зазначені громадяни мають право на приватизацію цього житла та будинок по АДРЕСА_2 є відомчим житлом ДТГО «Львівська залізниця». На підставі зазначених довідок та заяв ОСОБА_8 видала розпорядження органу приватизації № 7738 від 14.06.2000 року про передачу у власність ОСОБА_9 квартири АДРЕСА_3 та розпорядження органу приватизації № 7885 від 25.09.2000 року про передачу у власність ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2. Зазначені розпорядження органу приватизації ДТГО «Львівська залізниця»стали підставою для оформлення Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації свідоцтва про право власності № 7738 від 15.06.2000 року на АДРЕСА_3 ОСОБА_5 та свідоцтва про право власності № 7885 від 03.10.2000 року на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_2 В результаті чого зазначені квартири вибули з комунальної власності громади м. Львова та були передані у приватну власність.

      Згідно висновку про вартість майна складеного ТЗОВ «ГАЛ-СВІТ»від 01.07.2010 року - вартість квартири АДРЕСА_2 станом на 25.09.2000 року становила 25000 грн, а вартість квартири АДРЕСА_3, згідно висновку про вартість майна складеного ТЗОВ «ГАЛ-СВІТ»від 01.07.2010 року - станом на 14.06.2000 року становила 27900 грн. Таким чином, в наслідок незаконних дій ОСОБА_1 зазначені квартири вибули з комунальної власності громади м. Львова та були передані у приватну власність, чим заподіяно громаді м. Львова в особі Львівської міської ради збитки на суму 52 тис. 900 грн.

В судовому засіданні підсудний вину визнав, просить звільнити від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

          Прокурор не заперечує проти звільнення підсудного від кримінальної відповідальності за ст.364 ч.2 КК України

           Заслухавши підсудного, представника цивільного позивача, прокурора, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення ним в 2000 році злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України що є тяжким злочином , а справу закрити, оскільки з часу вчинення злочину по час закінчення розслідування справи, під час якого правопорушник не ухилявся від слідства і суду, закінчився строк давності –10 років, передбачений ч.4 ст.49 КК України.

        Цивільний позив по справі слід залишити без розгляду, роз»яснити представнику цивільного позивача право на звернення в суд в порядку цивільного судочинства.

          Керуючись ст.ст.7-1, 11-1 КПК України, ч.4 ст.49 КК України, суд-

п о с т а н о в и в:

          Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст.364 ч.2 КК України,

 Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.364 ч.2 КК України -  закрити.

         Запобіжний захід ОСОБА_1 підписку про невиїзд- скасувати.

         Цивільний позов по справі- залишити без розгляду.

         Речові докази /а.с.172/- залишити при справі.

          Постанова може бути оскаржена протягом 15 днів до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

                                    Суддя