Справа №2-158/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2007 року Ананьївський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судці - Скуртова М. І.
при секретарі - ЛичманЛ.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу „Україна", розташованого в с Коханівка Ананьївського району Одеської області, про стягнення вартості зерна,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 16 січня 2007 року звернувся до суду про стягнення вартості зерна з СВК „Україна". Позивач посилається на те, що між фермерським господарством „Юпітер" та КСП „Україна" було укладено договір зберігання від 16.08.1998 року, згідно якого ф/г „Юпітер" по накладній №37 від 16.08.1998 року передано на зберігання КСП „Україна" с Коханівка Ананьївського району Одеської області зерно пшениці 3-го класу в кількості 65560 кг. За договором відступлення права вимоги від 25.12.2002 року право вимагати оплату вартості переданого товару ф/г „Юпітер" передало позивачу.
Позивач також пояснив, що 28.12.2002 року позивач сповістив відповідача про поступку права вимоги та пред'явив вимогу про сплату вартості зерна переданого за вищенаведеною накладною, однак до теперішнього часу відповідач товар не повернув, відповідний платіж не здійснив. Так, згідно діючого законодавства, відповідач повинен відшкодувати збитки з урахуванням ринкових цін на день пред'явлення позову 65560 кг * 780 грн. = 51136, 80 грн.. Вказані обставини змусили його звернутися з вказаним позовом до суду.
У судовому засіданні при розгляді справи представник позивача, діючий за дорученням від 25.12.2006 року (а.с. 14) повністю підтримав позовні вимоги, просить стягнути з СВК „Україна" вартість зерна в сумі 51136, 80 гривень.
Представник відповідача позовні вимоги визнав повністю, згоден з тим, що дійсно по договору зберігання, укладеного між КСП „Україна" та ф/г „Юпітер", за накладною було отримано зерно у вказаній кількості. На даний час право вимоги за вказаним договором передано позивачеві та до теперішнього часу не було проведено розрахунку з ним з-за ряду перешкод. Згоден на виплату вартості зерна в сумі 51136, 80 гивень.
Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача та вивчивши документи справи приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Так, відповідно до наданого договору зберігання від 16 серпня 1998 року, укладеного між фермерським господарством „Юпітер" та КСП „Україна", дійсно було укладено угоду про передачу відповідачу на зберігання зерно пшениці 3 класу в кількості 65560 кг, а відповідач зобов'язувався прийняти його, зберігати і повернути в тій же кількості, обумовлено також строк, відповідальність сторін, а також інші умови (а.с. 5).
Відповідно до накладної №37 від 16.08.1998 року (а.с. 6), ф/г „Юпітер" було передано на зберігання КСП „Україна" с Коханівка Ананьївського району Одеської області зерно пшениці 3-го класу в кількості 65560 кг на підставі договору зберігання. Суду також надані акти звірки взаєморозрахунків (а.с. 7, 8) між СВК „Україна" та ф\г „Юпітер", які підтверджують вказаний факт.
Згідно договору відступлення права вимоги від 25.12.2002 року право вимагати оплату вартості переданого СВК „Україна" зерна ф/г „Юпітер" передало ОСОБА_1(а.с. 9), який про даний факт повідомив СВК „Україна" і пред'явив вимогу
2
оплатити надану продукцію (а.с. 10). Також надані акти звірки розрахунків (а.с. 11, 12), між СВК „Україна" та ОСОБА_1
Відповідно до довідки Жеребківського елеватору (а.с. 13), вартість пшениці 3 класу станом на 22 грудня 2006 року складає 780 гривень.
Так, згідно ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігай) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Статтею 949 ЦК України, передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Згідно ст. ст. 950, 951 ЦК України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;
Відповідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. ст. 517 ЦК України передбачає, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному об'ємі та стягнення з СВК „Україна" на користь ОСОБА_1 вартість зерна у розмірі 51136, 80 гривень.
Вирішуючи питання стосовно судових витрат, суд приходить до висновку що вони повинні бути покладені на відповідача, оскільки з його сторони не виконувалось зобов'язання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 516, 517, 936, 949, 950, 951, 953 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Україна", розташованого в с Коханівка Ананьївського району Одеської області, на користь ОСОБА_1 вартість зерна в сумі 51136, 80 гривень.
Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Україна", розташованого в с Коханівка Ананьївського району Одеської області, на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на сплату державного мита при подачі позовної заяви до суду в сумі 511, 37 гривень та оплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 30 гривень, а всього 541, 37 гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.