Справа №2-101/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2007 року                                                      Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судці    Скуртова М. І.,

при секретарі                         Личман Л.М. ,

з участю прокурора    Опалько О.М.  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до   прокуратури   Ананьївського   району   Одеської   області   про виключення майна з-під арешту та повернення його власнику,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13 грудня 2006 року звернувся до суду з позовом до прокуратури Ананьївського району Одеської області про виключення майна з-під арешту та повернення його власнику. У позовній заяві посилається на те,  що він є засновником приватного підприємства „Гуляєво" Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області. Дане підприємство орендує земельні паї у їх власників,  обробляє їх,  засіває і збирає урожай. Однак,  12 жовтня 2006 року з полів №4,  №15 було зібрано урожай людьми за дорученням ОСОБА_2. і завезено в с.  Мардарівку Котовського району Одеської області. Позивач також зазначив,  що збір належного йому урожаю був проведений самоправно,  без його відома,  про що він повідомив прокуратуру Ананьївського району Одеської області та Ананьївський райвідділ міліції. В ході перевірки,  працівниками міліції було виявлено в с Мардарівка Котовського району Одеської області на елеваторі соняшник в кількості 50 тон та 10 тон в с Жеребкове Ананьївського району Одеської області в підприємстві „БІ енд ВАЙ" на ім'я СПД „Тонаканян". Позивач мав наміри забрати урожай соняшнику,  але йому було відмовлено,  мотивуючи тим,  що він знаходиться під арештом по кримінальній справі по звинуваченню його батька, ОСОБА_3.

ОСОБА_1 вказав,  що він не має ніякого відношення до кримінальної справи по обвинуваченню його батька, ОСОБА_3,  не є підозрюваним чи обвинуваченим по цій справі; також те,  що ніхто не повідомляв йому про накладення арешту на урожай,  не знайомив з постановою про накладення арешту і не надав можливості дати якісь пояснення стосовно того,  хто є власником цього майна. Вже згодом йому була надана

постанова слідчого прокуратури Ананьївського району Одеської області Хайнак В.Д. від 26.08.2006 року про накладення арешту,  однак в ній іде мова лише про ОСОБА_3 і не стосується позивача,  вони з батьком проживають окремо,  у кожного своя сім'я.

У судовому засіданні при розгляді справи представник позивача,  діючий на підставі доручення від 14.11.2006 року (а.с. 4) повністю підтримав позовні вимоги,  просить суд виключити з акту опису та арешту майна зерно урожаю соняшника в кількості 50 тон,  яке зберігається на елеваторі в с.  Мардарівка Котовського району Одеської області та зерно соняшнику в кількості 10 тон,  яке зберігається в підприємстві „БІ енд ВАЙ" на ім'я СПД „Тонаканян",  звільнити його з-під арешту та передати ОСОБА_1,  як його власнику.

Представник прокуратури Ананьївського району Одеської області пред'явлений позов визнав частково та пояснив,  що дійсно постановою слідчого прокуратури від 06.10.2004 року було накладено арешт на посіви соняшнику урожаю 2004 року,  які розташовані на території Романівської сільської ради Ананьївського району Одеської області,  на полі №15,  площею 80 га. Позов визнають частково,  так як за прокуратурою району значиться тільки зерно соняшника що зберігається в підприємстві „БІ енд ВАЙ" на ім'я СПД „Тонаканян",  на зерно в с Мардарівка арешт на зерно накладено не було. Визнають,  тому просять в цій частині позову відмовити.

Суд,  заслухавши пояснення сторін та перевіривши матеріали справи,  прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено,  що дійсно за прокуратурою Ананьївського району значиться 9 370 кілограм

зерна соняшника що зберігається в підприємстві „БІ енд ВАЙ" на ім'я СПД „Тонаканян" в с Жеребково (а.с. 3, , 11),  яке було вилучено працівниками міліції згідно з окремим дорученням прокуратури Ананьївського району від 12.102006 року. Що стосується іншого зерна соняшника в кількості 41200 кілограм (а.с. 8-10).,  що знаходиться на Мардарівському ХПП,  то прокуратура ніякого арешту на накладала на нього і воно за нею не рахується.

Згідно  ст.  126 КПК України,  забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади,  цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб,  які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії,  де б ці вклади,  цінності та інше майно не знаходилось,  а також шляхом вилучення майна,  на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 15, 16) арешт був накладений на майно не позивача,  а на його батька,  сам же позивач не є підозрюваним чи обвинуваченим по справі,  тому підстав на накладення арешту на його майно в прокуратури Ананьївського району не було

Таким чином,  зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині повернення зерна соняшника в кількості 9370 кілограм що зберігається в підприємстві „БІ енд ВАЙ" на ім'я СПД „Тонаканян".

Керуючись  ст.  126 КПК України,   ст.  ст.  10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Звільнити з під арешту 9370 кілограм зерна соняшника,  що зберігається в підприємстві „БІ енд ВАЙ" на ім'я СПД „Тонаканян" с Жеребкові Ананьївського району Одеської області,  передавши його власникові ОСОБА_1.

В іншій частині в позовних вимогах відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.