Справа № 2-159/2007 p.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2007 року                                       Ананьївський районний суд Одеської області

в складі:  головуючого судді Скуртова М. І.

при секретарі     Личман Л.М.  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач посилається на те,  що з відповідачем по справі перебуває у шлюбі з 10 серпня 1991 року.

Від указаного шлюбу мають одну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

їх сімейне життя не склалося у зв'язку з тим,  що мають різні характери та різні погляди на сім'ю та сімейні стосунки,  із-за чого виникають неодноразові сварки,  в сім"ї відсутнє взаєморозуміння,  тривалий час відповідач зловживає спиртними напоями,  не ночує вдома,  тому рішення продумала добре і вважає,  що термін на примирення недоцільний,  питання стосовно розірвання шлюбу обмірковано в достатній мірі і є остаточним.

При таких обставинах позивач приходить до висновку,  що збереження сім' ї у подальшому неможливе,  шлюб носить виключно формальний характер,  а тому просить розірвати їх шлюб,  поклавши всі судові витрати на відповідача.

У попереднє судове засідання позивач не з"явилася,  однак надала заяву (а.с. 16) про розгляд справи у її відсутність,  свої позовні вимоги повністю підтримує.

Відповідач,  ОСОБА_2,  у судове засідання не з"явився,  однак надав заяву (а.с. 14),  позовні вимоги визнає,  згоден на розірвання шлюбу,  питання стосовно місця проживання дитини вирішено у добровільному порядку.

Вивчивши документи справи суд приходить до висновку,  що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі  ст.  ст. 110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред"явлений одним із подружжя,  тоді суд з"ясовує фактичні взаємини подружжя,  дійсні причини позову про розірвання шлюбу,  бере до уваги наявність малолітньої дитини,  дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя і постановлює рішення про розірвання шлюбу,  якщо буде встановлено,  що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей,  що мають істотне значення.

Із матеріалів справи видно,  що позивач,  ОСОБА_1,  перебуває у шлюбі з відповідачем по справі,  ОСОБА_2,  з 10 серпня 1991 року,  зареєстрованому Ананьївським райвідділом ЗАГС Одеської області,  актовий запис №51,  що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 7). Від шлюбу мають одну неповнолітню дитину - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 8). Приймаючи до уваги,  що збереження сім'ї неможливе,  збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них,  оскільки в сім"ї відсутнє взаєморозуміння,  створені умови,  в яких не можливе нормальне існування сім"ї,  спільне проживання,  постійно виникають сварки та скандали,  відповідач зловживає спиртними напоями,  питання відносно проживання дити вирішено сторонами,  тому суд вважає можливим їх шлюб розірвати при цьому всі витрати по справі покласти на відповідача,  посилаючись на матеріальне становище сторін.

Сторонам  роз"яснено  вимоги   ст.   174  ЦПК  України  й  наслідки  відповідних процесуальних дій.

Керуючись  ст.  ст. 104, 105, 109, 110, 112 СК України,   ст.  ст. 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України,  суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1,  Ананьївським райвідділом ЗАГС Одеської області,  по актовому запису від 10 серпня 1991 року №51,  розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито в прибуток держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в розмірі 17 гривень,  звільнивши від сплати ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на сплату державного мита при подачі позовної заяви в розмірі 8 гривень 50 копійок,  на оплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 7 гривень 50 копійок,  та витрати на отримання юридичної допомоги в розмірі 150 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.