Справа № 2-37/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2007 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі: головуючого судді Скуртова М. І.
при секретарі Личман Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ананьєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивач посилається на те, що з відповідачем по справі знаходиться у зареєстрованому шлюбі з 11 жовтня 1997 року.
Від указаного шлюбу мають одну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
їх сімейне життя не склалось у зв'язку з тим, що мають різні характери та різні погляди на сім'ю та сімейні стосунки, із-за чого виникають неодноразові сварки, в сім'ї відсутнє взаєморозуміння, тривалий час проживають окремо, сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, шлюб носить виключно формальний характер.
При таких обставинах позивач приходить до висновку, що збереження сім'ї у подальшому неможливе, шлюб носить виключно формальний характер, а тому просить розірвати їх шлюб, поклавши всі судові витрати на відповідача.
У попередньому судовому засіданні та при розгляді справи позивач повністю підтримала свої позовні вимоги.
Відповідач, ОСОБА_2, з позовними вимогами не був згоден, хотів зберегти сім'ю та просив надати строк для примирення, однак за наданий час для примирення стосунки в сім'ї не відновилися, на даний час у кожного інша сім'я, тому просить їх шлюб розірвати, всі витрати покласти на нього.
Судом 13.09.2006 року було винесено ухвалу (а.с. 10) про відкладення розгляду справи та призначення подружжю строку для примирення - шість місяців. Однак позивач звернулася до суду з тим, що чоловік на шлях виправлення не став, тому просить шлюб розірвати, поклавши всі судові витрати на відповідача.
Вислухавши позивача, відповідача та вивчивши документи справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. ст. 110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя, тоді суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя і постановлює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Із пояснень позивача, відповідача та матеріалів справи видно, що позивач, ОСОБА_1, перебуває у шлюбі з відповідачем по справі, ОСОБА_2, з 11 жовтня 1997 року, зареєстрованому відділом реєстрації актів громадянського стану Ананьївського району Одеської області, запис акту №66, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 6, 7). Від шлюбу мають одну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження (а.с. 13). Приймаючи до уваги, що збереження сім'ї неможливе, збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них, оскільки в сім'ї відсутнє взаєморозуміння, створені умови, в яких не можливе нормальне існування сім'ї, спільне проживання та виховання дитини, постійно виникають сварки, скандали, за наданий час для примирення для збереження сім'ї нічого не було зроблено, тому суд вважає можливим їх шлюб розірвати при цьому всі витрати по справі покласти на відповідача, посилаючись на матеріальне становище сторін.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 109, 110, 111, 112 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 191, 209, 212-215, ЦПК України, суд, -
2
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, Відділом реєстрації актів громадянського стану Ананьївського району Одеської області, по актовому запису від 11 жовтня 1997 року № 66, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 державне мито в прибуток держави при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в розмірі 17 гривень, звільнивши від сплати ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 2 95 ЦПК України.