Справа № 1-449\11
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2011 р. Рівненський міський суд в складі
головуючого судді Кучиної Н.Г.
при секретарі Швець А.Л.
з участю прокурора Романовського О.М.,Станкевича О.К.,
потерпілого ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця с. Омеляна, Рівненського району, Рівненської області, громадянина України, українця з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1
у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 121, ч.1 ст.263 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
06 грудня 2010 року, біля 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 під час конфлікту із своїм батьком, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп’яніння, маючи умисел на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, наніс один удар правою рукою в обличчя ОСОБА_1, від чого останній впав. Після цього, взявши зі столу кухонний ніж, завдав ОСОБА_1 один удар ножем в живіт, спричинивши йому проникаюче ножове поранення черевної порожнини з пораненням брижі тонкої кишки, що ускладнилось внутрішньо-черевною кровотечею легкого ступеня, яке відносяться до тяжкого тілесного ушкодження по критерію небезпечними для життя в момент заподіяння.
Крім того, ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу в кінці листопада 2010 року, працюючи на ринку «Дикий»в м. Рівне, знайшов в смітнику обріз мисливської рушниці, яка являється бойовою нестандартною кримінальною вогнепальною зброєю, виготовленою саморобним способом, після чого переніс його до підвального приміщення будинку АДРЕСА_1,де сховав та зберігав до моменту виявлення його працівниками міліції. 18 січня 2011 року під час огляду підвального приміщенн, за адресою АДРЕСА_1, працівниками міліції виявлено та вилучено обріз мисливської рушниці, який ОСОБА_2 зберігав там без передбаченого законом дозволу.
Будучи допитаним в якості підсудного ОСОБА_2 визнав повністю свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. Вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.1 ст. 263 КК України не визнав.
Суду показав, що 06 грудня 2010 року, він з 09 години ранку до 16 години збирав макулатуру в районні автовокзалу, який знаходиться по вул. Київській в м. Рівне. Зібравши макулатуру, потім її здав і пішов до магазину придбати продукти, а потім до квартири, а саме на АДРЕСА_1. Прийшовши на квартиру, за вище вказаною адресою,там перебував його батько в стані алкогольного сп’яніння, з собою він приніс ковбасу, хліб, оселедець та пляшку горілки об’ємом 0,5 літра. Приблизно через 20 хвилин він разом із батьком пішов до кафе «Жаровня», що знаходиться на ринку «Андріївський»в м. Рівне. Перебуваючи в даному кафе він замовив 300 грамів горілки та обід для себе та батька. В кафе вони перебували приблизно 30 хвилин. Потім вони пішли до квартири, де він разом проживає з батьком. По дорозі, коли вони йшли до квартири, в нього з батьком виник словесний конфлікт з приводу, того, що його мама розвелась з ним та про те, що з мамою проживає його брат ОСОБА_3, який є з дитинства інвалідом і йому батько не допомагає. Прийшовши на квартиру де проживають, вони зняли верхній одяг та пішли до кімнати, сіли за стіл та почали розпивати пляшку горілки об’ємом 0,5 літра та продукти, які він приніс до того як йшли до кафе. Дома в них знову виник конфлікт і коли батько на нього замахнувся, він вдарив його правою рукою по обличчю і той впав на підлогу. Потім він взяв ніж зі столу та поки батько лежав на підлозі він наніс йому один удар в область живота, після чого втік. Ніж був довжиною близько 18 сантиметрів з однорідного металу.
Свою вину у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 визнає повністю та щиро розкаюється.
Щодо незаконного придбання та зберігання вогнепальної зброю, заперечив свою причетність до вчинення вказаного злочину, суду показав, що даний злочин він не скоював, а під час досудового слідства вину визнав, оскільки оперуповноважений Рівненського МВ УМВС ОСОБА_4 попросив, його взяти вказаний злочин на себе. Зброю у підвальне приміщення він не переносив, а це працівники міліції вказали на вказане місце, яке він в подальшому показав.
Допитаний судом потерпілий ОСОБА_1 показав, що 06 грудня 2010 року близько 16 години, він прийшов до своєї квартири, що за адресою АДРЕСА_1. Через деякий час, як він прийшов, до квартири за вище вказаною адресою, прийшов його син ОСОБА_2. Потім через 20-25 хвилин він разом із сином ОСОБА_2 пішов до кафе «Жаровня», що знаходиться на ринку «Андріївський»в м. Рівне. Перебуваючи в даному кафе вони замовили 300 грамів горілки та два обіди. В даному кафе, вони перебували приблизно 35 хвилин. Потім вони випили горілку та пообідали. Після чого вони пішли з даного кафе до квартири, де разом проживають, а саме за адресою АДРЕСА_1. По дорозі додому в них виник словесний конфлікт. Прийшовши до квартири, де проживають разом із ОСОБА_2, сіли за стіл та почали розпивати пляшку горілки об’ємом 0,5 літра та продукти, які ОСОБА_2 приніс до того як йшли до кафе. Посидівши приблизно 15 хвилин у нього із ОСОБА_2 почався знову словесний конфлікт. Після чого, він замахнувся на ОСОБА_2 рукою, а той в свою чергу наніс йому правою рукою удар в обличчя від чого він впав. Потім, ОСОБА_2 взяв ніж зі столу та наніс удар ножем в область живота. Після чого ОСОБА_2 взяв із собою ніж та втік.
Показання потерпілого ОСОБА_1 повністю узгоджуються з показаннями допитаного в судовому засіданні підсудного ОСОБА_2 в частині місця, часу та способу вчинення злочину, та наслідків, які наступили. Покази потерпілого є послідовними і повністю узгоджуються з іншими фактичними даними, отриманими в ході судового слідства, а тому суд оцінює їх як достовірні.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що на початку грудня 2010 року, вона підіймалася в ліфту разом з ОСОБА_1, жителем АДРЕСА_1. Він на її погляд перебував в стані алкогольного сп’яніння. Також з ОСОБА_1 проживає його син, як його звати не знає, вони постійно вживали спиртні напої, ведуть антигромадський спосіб життя.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що 06 грудня 2010 року близько 20 години, вона перебувала за місцем проживання, за адресою АДРЕСА_2 в цей час до неї прийшов її сусід, з квартири №354, ОСОБА_1, в якого вона побачила, що в області живота з лівої сторони знаходиться рана, яку той їй показав та пояснив, що дане тілесне ушкодження йому наніс його син, ім’я не сказав. Тоді вона йому запропонувала викликати швидку допомогу, але він відмовився і сказав, що піде додому спати. Однак, вона викликала швидку допомогу та побачила, що по коридору пішов чоловік зростом 160 см., темне волосся, на її думку це був син ОСОБА_1, так як раніше його бачила. Коли приїхала швидка допомога, то ОСОБА_1 відмовлявся від госпіталізації, але його медичні працівники забрали в лікарня. Також ОСОБА_1 повідомив, що його син наніс йому тілесне ушкодження кухонним ножем.
Таким чином, показання свідка ОСОБА_8 підтверджують ту обставину, що на момент вчинення злочину підсудний та потерпілий перебували в стані алкогольного сп»яніння, та що ОСОБА_1 було заподіяно ножове поранення.
З оголошеного та оціненого в судовому засіданні протоколу огляду місця події від 6 грудня 2010 року та фототоблиці вбачається, що огляд проводився в квартирі АДРЕСА_1. В ході огляду працівниками міліції виявлено та вилучено на простині сліди речовини бурого кольору. Крім того, з фот отоблиці вбачається, що в квартирі вживали спиртні напої, що узгоджуєт ься з показаннями підсудного та потерпілого, що конфлікт виник під час вживання спиртних напоїв ( а.с. 6-14 ).
З оголошеного та оціненого в судовому засіданні протоколу огляду місця події від 06 грудня 2010 року та фото таблиці до нього вбачається, що в приміщенні приймального відділення Рівненської міської лікарні виявлено майку сірого кольору, светер, які належить ОСОБА_1 зі слідами пошкоджень та з плямами бурого кольору ( а.с.15-18).
З оголошеного та оціненого в судовому засіданні протоколу явки з повинною, вбачається, що ОСОБА_2 добровільно дав пояснення щодо обставин заподіяння ним тілесних ушкоджень ОСОБА_1 Зазначив, що тілесні ушкодження заподіяв ножем ( а.с.27)
В ході відтворення, яке супроводжувалось фотографуванням, протокол від 22 грудня 2010 року та фото, що були досліджені в судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_1 показав, місце, де відбувся конфлікт, та де йому завдав одне ножове поранення ОСОБА_2 а також показав яким саме чином він його наніс ( а.с.34-36)
З оголошеного та оціненого в судовому засіданні протоколу відтворення обставин та обстановки заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 за участю ОСОБА_2 від 17 грудня 2010 року, вбачається, що ОСОБА_2 добровільно вказав на місце, де розпочався конфлікт, вказав на місце розташування його та ОСОБА_1, розповів про обставини вчинення злочину та показав, як він завдав одне ножове поранення ОСОБА_1 та яким саме чином він його наніс.( а.с. 37-45)
З дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду предметів від 03 лютого 2011 року, вбачається, що вилучений шматок тканини з простирадла зі слідами речовини бурого кольору зовні схожу на кров під час огляду квартири АДРЕСА_1, майка сірого кольору та светер з відтінками зеленого кольору, які вилучені під час огляду в Рівненській ЦМЛ і належать ОСОБА_1 були оглянуті та прилучені до кримінальної справи в якості речового доказу постановою у відповідності до вимог чинного кримінально- процесуального законодавства ( а.с.68-69)
З оголошеного та дослідженого в судовому засіданні висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_1 № 171 від 08 лютого 2011 року, вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з пораненням брижі тонкої кишки, що ускладнилось внутрішньо-черевною кровотечею легкого ступеня, з приводу чого він перебував на стаціонарному лікуванні з 6 по 17 грудня 2010 року. Вказані тілесні ушкодження не суперечать відміченому в обставинах терміну виникнення. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії колюче-ріжучого предмету. Відмічені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя ( а.с. 49-51)
З дослідженого в судовому засіданні висновку судово-імунологічної експертизи № 1 від 26 січня 2010 року, вбачається, що кров потерпілого ОСОБА_1 належить О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, ізосерологічної системи АВО. На представлених для дослідження фрагменті тканини, чоловічій майці встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні на вказаних об’єктах встановлений антиген Н, та ізогемаглютинніни анти-А, анти-В. Дані ознаки властиві особам з групою О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, в тому числі потерпілому ОСОБА_1 ( а.с.65-66)
З оголошеного та оціненого в судовому засіданні висновку судово-психіатричної експертизи № 9/11 від 13 січня 2010 року ОСОБА_2 на момент вчинення інкримінованого йому діяння психічним захворюванням не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, даних за перебуванням в тимчасово хворобливому стані ( паталогічне сп’яніння, паталогічний афект, смерекові розлади свідомості і ін.) не вбачається. На даний час ОСОБА_2 ознак будь-якого психічного захворювання не виявляє, в застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує ( а.с.56-58)
В судовому засіданні було встановлено, що об’єкти, які були вилучені органами досудового слідства були оглянуті і долучені до матеріалів справи у встановленому чинним законодавством порядку, без будь - яких порушень і були направлені на проведення відповідних експертиз. В судовому засіданні не здобуто жодних даних, що докази були отримані незаконним шляхом чи з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини, чи не уповноваженою на це особою, чи з іншими порушеннями, передбаченими процесуальним законом. Тому, суд оцінює висновки вищевикладених експертиз, як належні і допустимі докази по справі.
З оголошеного та оціненого в судовому засіданні протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_2 вбачається, що в ході досудового слідства ОСОБА_2 давав добровільно показання щодо обставин придбання та зберігання вогнепальної зброї, а саме, що в кінці листопада 2010 року він неофіційно працював вантажником на ринку «Дикого»в м. Рівне розвантажував овочі. Точної дати не пам’ятає, в кінці робочого дня, він пішов викидати в смітник мерзлі огірки та листя з капусти, підійшовши до смітника він помітив стержень круглої форми, після того як він його вийняв із смітника, то помітив, що це обріз мисливської рушниці. Після чого він даний обріз мисливської рушниці замотав у свій власний світер сірого кольору та помістив в поліетиленовий пакет. Після чого він його взяв та переніс до підвального приміщення будинку АДРЕСА_1 та заховав його, щоб про нього ніхто не знав. Його показання були послідовними, а також були перевірені в ході досудового слідства ( а.с.81,141, 149)
Таким, чином, показання підсудного ОСОБА_2, які він дав під час судового слідства щодо вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, суд розцінює як позицію підсудного щодо реалізації ним права на захист, з метою уникнути кримінальної відповідальності за вказаний злочин.
Дані показання підсудного повністю спростовані в ході судового розгляду справи.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що 18 січня 2011 року, приблизно о 16 годині він повертався додому, проходячи поблизу будинку АДРЕСА_1, до нього підійшли працівники міліції, котрі показали службові посвідчення та запросили його побути присутнім, в якості понятого при проведенні огляду, на що він погодився. Після чого, вони пройшли до підвального приміщення будинку АДРЕСА_1. Підійшовши до підвального приміщення вищевказаного будинку біля нього стояв невідомий йому громадянин, який представився ОСОБА_2, та запропонував пройти до підвального приміщення вищевказаного будинку. Пройшовши в дане приміщення, ОСОБА_2 показав, на місце де зберігав вогнепальну зброю-обріз, який був загорнутий в светер сірого кольору та поліетиленовий пакет білого кольору та пояснив, що він його знайшов в кінці листопад 2010 року в смітнику на ринку «Дикого»в м. Рівне. Після цього, працівники міліції вилучили виявлений предмет, схожий на вогнепальну зброю-обріз, загорнутий в светер сірого кольору та білий поліетиленовий пакет, помістивши його в поліетиленовий пакет. Потім він поставив свій підпис у складеному працівниками міліції протоколі огляду, який був зачитаний працівником міліції вголос. ОСОБА_2 добровільно показав місце, де знаходилась зброї, він сам проходив до вказаного місця, працівники міліції йому нічого не підказували та не пояснювали, тиску на нього не чинили.
Такі показання свідка ОСОБА_9 спростовують показання підсудного ОСОБА_2 в тій частині, що це працівники міліції показали йому місце, де знаходиться зброя, та в тій частині, що на нього чинили тиск.
З оголошених судом показань свідка ОСОБА_10, судом встановлено, що останній також був запрошений в якості понятого, і що ОСОБА_2 добровільно показав місце де знаходилась зброя ( а.с. 89)
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду показав, що з СІЗО -24 в місті Рівне надійшло повідомлення, що ОСОБА_2 може бути причетний до незаконного придбання та зберігання зброї. Ним було проведено перевірку, в ході якої ОСОБА_2 добровільно розказав, що в кінці листопада 2010 року він неофіційно працював вантажником на ринку «Дикого»в м. Рівне розвантажував овочі. Точної дати не пам’ятає, в кінці робочого дня, він пішов викидати в смітник мерзлі огірки та листя з капусти, підійшовши до смітника він помітив стержень круглої форми, після того як він його вийняв із смітника, то помітив, що це обріз мисливської рушниці. Після чого він даний обріз мисливської рушниці замотав у свій власний світер сірого кольору та помістив в поліетиленовий пакет. Після чого він його взяв та переніс до підвального приміщення будинку АДРЕСА_1 та заховав його, щоб про нього ніхто не знав. Вони запросили понятих і провели огляд місця події в присутності понятих, під час вказаної слідчої дії ОСОБА_2 добровільно показав місце де знаходиться зброя, яка була вилучена у відповідності до вимог закону.
Такі показання свідка ОСОБА_4 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_9 в тій частині, що ОСОБА_2 добровільно розповідав та показав місце зберігання зброї, та спростовують показання підсудного в тій частині, що саме працівники міліції повідомили йому, де знаходить ся зброя.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що він працює слідчим, в його провадженні перебувала кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 Під час проведення досудового слідства ОСОБА_2 добровільно давав показання, як в частині пред»явленого обвинувачення за ч.1 ст.121 КК України так і за ч.1 ст. 263 КК України. Будучи допитаним в якості обвинуваченого за ч.1 ст. 263 КК України давав показання, що в кінці листопада 2010 року він неофіційно працював вантажником на ринку «Дикого»в м. Рівне розвантажував овочі. Точної дати не пам’ятає, в кінці робочого дня, він пішов викидати в смітник мерзлі огірки та листя з капусти, підійшовши до смітника він помітив стержень круглої форми, після того, як він його вийняв із смітника, то помітив, що це обріз мисливської рушниці. Після чого він даний обріз мисливської рушниці замотав у свій власний світер сірого кольору та помістив в поліетиленовий пакет. Після чого він його взяв та переніс до підвального приміщення будинку АДРЕСА_1 та заховав його, щоб про нього ніхто не знав. Показання давав без будь- якого тиску, жодних скарг на дії працівників карного розшуку йому не подавав, та в прокуратуру міста Рівне не скаржився. Навпаки на його запитання чи дійсно він вказаний злочин вчиняв, показував, що даний злочин вчиняв і саме при цих обставинах.
З оголошеного та оціненого в судовому засіданні протоколу огляду місця події, під час якого проводилось фотографування від 18 січня 2011 року вбачається, що ОСОБА_2 в присутності понятих показав місце, де він зберігав зброю та дав показання з приводу придбання даної зброї. Протокол огляду було складено слідчим, у відповідності до вимог за кону, а тому суд оцінює його як належний та допустимий доказ у справі
З оголошеного та оціненого в судовому засіданні протоколу огляду предметів від 02 лютого 2011 року, вбачається, що обріз мисливської рушниці ИЖ-18Е, б/н, 16-го калібру, вилучений у підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_2, оглянутий та прилучений до кримінальної справи як речовий доказ постановою від 02 лютого 2011 року, в порядку передбаченому криміналь но- процесуальним законодавством ( а.с.90)
З дослідженого в судовому засіданні висновку судово-балістичної експертизи № 47 від 31 січня 2011 року, вбачається, що обріз мисливської рушниці, виявлений та вилучений 18.01.2011 року в підвальному приміщенні по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 являється бойовою нестандартною кримінально вогнепальною зброєю, виготовленою з одноствольної мисливської рушниці заводського виготовлення моделі «ИЖ 18-Е», б/н. 16-го калібру, шляхом укорочення ствола до залишкової довжин 338 мм та відпилювання приклада до шийки ложі саморобним способом. Даний обріз мисливської рушниці придатний для стрільби(а.с.98-102)
З оголошеного та оціненого в судовому засіданні висновку фізико-хімічної експертизи №69 від 31.01.2011 року, вбачається, що на протирці каналу ствола обріз мисливської рушниці, що вилучений 18.01.2011 року у підвальному приміщенні по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 - продуктів пострілу «бездимним (нітроцелюлозний)»та «димним (чорний)»порохами не виявлено ( а.с.109-112)
В п.19 ч.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996р. " Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя " зазначається, що згідно ст. 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально - процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
Так, в судовому засіданні не здобуто жодних даних, що докази були отримані незаконним шляхом чи з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини, чи не уповноваженою на це особою, чи з іншими порушеннями, передбаченими процесуальним законом.
Аналізуючи вищевикладені докази в їх сукупності, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.1 ст. 121 КК України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Також, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.1 ст. 263 КК України, як незаконне при дбання, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу
Визначаючи вид та міру покарання підсудного суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, обставини та наслідки їх вчинення, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання, особу підсудного, дані, що його характеризують.
Обтяжуючою обставиною покарання підсудного суд визнає, у відповідності до ст.67 КК України, вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує, що він раніше не судимий ( а.с. 155), на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває ( 158, 160), характеризується за місцем реєстрації –посередньо, проживає разом із матір»ю та братом, який є інвалідом з дитинства ( а.с. 156)
При обранні міри покарання, суд вважає, що примусове лікування, згідно акту медичного освідчення № 4 від 13 січня 2011 року, щодо підсудного застосовувати не слід, оскільки відповідно до ч.1 ст.96 КК України примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання до осіб, які вчинили злочин та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб. Згідно з "Основами Законодавства України про охорону здоров'я" від 19 листопада 1992 року психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю до таких хвороб не належить і є соціально небезпечним захворюванням. Крім того, оскільки з часу проведення медичного огляду ОСОБА_2 пройшов значний проміжок часу, він перебуває в слідчому ізоляторі і даних щодо вживання ним алкоголю з санітарної частини вказаного закладу не поступало, суд приходить до висновку, що примусове лікування не може бути застосовано.
За ст. 91 КПК України судовими витратами є витрати, зроблені при провадженні справи органом дізнання, органом досудового слідства та судом. Стягнення безпосередньо із засудженого коштів на користь експертної установи законодавством не передбачене і є недопустимим. Порядок фінансування експертних установ встановлений ст.15 Закону України "Про судову експертизу". У випадку витрат органу досудового слідства чи суду на проведення експертиз, коли експертиза проведена на договірних засадах, ці витрати стягуються на користь державного бюджету.
За таких підстав, в матеріалах справи відсутні підстави та обґрунтування для стягнення з засудженого судових витрат за проведення експертиз.
Речові докази по справі: шматок тканини з простирадла зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожу на кров, майку сірого кольору, светер з відтінком зеленого кольору, обріз мисливської рушниці моделі «ІЖ 18-Е»бн 16 го калібру - у відповідності до вимог ст. 81 КПК України - знищити.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
З’явлення зі зізнанням, повне визнання вини за ст.121 ч.1 КК України, щире каяття у вчиненому, сприяння слідству у розкритті злочину, суд розцінює, як обставини, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів підсудному слід призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ч.1 ст. 121 КК України.
Оцінюючи зазначені обставини в сукупності, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 121 та ч.1 ст. 263 КК України та призначити покарання:
- за ч.1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді двох років шести місяців позбавлення волі
- за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді двох років позбавлення волі
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 2 ( двох ) років шести місяців позбавлення волі
Запобіжний захід до набрання чинності вироком ОСОБА_2 залишити попередній –тримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 17 грудня 2010 року.
Речові докази по справі:
- шматок тканини з простирадла зі слідами речовини бурого кольору, зовні схожу на кров, майку сірого кольору, светер з відтінком зеленого кольору, обріз мисливської рушниці моделі «ІЖ 18-Е»бн 16 го калібру - знищити;
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом 15- ти діб з моменту його проголошення а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії.
Суддя Н.Г.Кучина