ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                   Справа №   

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Чус О.В., Павловського П.П.

при секретарі судового засідання       Гарбузенко О.В.

з участю представників сторін :

позивача –Пятигорець О.І., Богданчиков В.М.

відповідача –Вишневський А.Є.

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровська паперова фабрика” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2006р. у справі

за позовом      Відкритого акціонерного товариства ”Дніпротяжпапірмаш” ім. Артема”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровська паперова фабрика”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 58237,14гр.

В С Т А Н О В И В :

    9.03.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов відкритого акціонерного товариства ”Дніпротяжпапірмаш” (далі ВАТ ”Дніпротяжпапірмаш”) про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровська паперова фабрика” (далі Фабрика) 58237,14гр. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 4.04.2003р. між ВАТ ”Дніпротяжпапірмаш” та Фабрикою було укладено договір, за яким позивач надав відповідачу право використовувати залізничну колію для пересування вагонів, що надходять на ім’я Фабрики. Натомість, відповідач зобов’язався щомісячно сплачувати 1378,68гр. за користування залізничною колією. Додатковими угодами було встановлено строк дії договору –до 31.12.2004р. В 2005р. позивач неодноразово направляв відповідачу пропозиції укласти новий договір, але Фабрика ухилилась від його укладення. В той же час, Фабрика на протязі 2005р. продовжувала користуватися залізничною колією. На цій підставі позивач просив стягнути з відповідача збитки в розмірі 58237,14гр. та судові витрати.

    Під час розгляду справи позивач уточнив позов (а.с.37-39).    

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2006р. (суддя Манько Г.В.) позов задоволено.

    Не погодившись з рішенням Фабрика звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому апелянт зазначив, що суд безпідставно дійшов висновку про те, що діями відповідача позивачу було завдано збитки і що ВАТ ”Дніпротяжпапірмаш” є монополістом.

    У своєму відзиві на апеляційну скаргу ВАТ ”Дніпротяжпапірмаш” зазначило, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

___________________________________________________________________________

Під час розгляду справи оголошувалась перерва з 13.06. по 20.06.2006р.

     Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав :

    З матеріалів справи вбачається, що на підставі укладеного 4.04.2003р. між сторонами
договору, відповідач здійснював експлуатацію залізничних колій позивача, сплачуючи щомісячно обумовлену договором суму (а.с.8-11). Зазначений договір діяв до 31.12.2004р. На протязі 2005р. сторони здійснювали певні дії для узгодження умов договору про подальшу експлуатацію залізничних колій, в тому числі і шляхом звернення до суду (а.с.23-30,55-58,69-71), але договір на 2005р. укладено не було. Не зважаючи на те, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо умов нового договору, на протязі 2005р. Фабрика продовжувала експлуатувати залізничні колії, здійснюючи при цьому оплату виходячи із умов договору від 4.04.2003р., тобто 1378,68гр. в місяць (а.с.67-68) і на протязі 2005р. внесла 16544,16гр., що відповідає платі за 12 місяців. Зазначені платежі на протязі року приймались позивачем в якості оплати за експлуатацію його залізничних колій. Отримані від відповідача за цей період 16544,16гр. позивач повернув 14.12.2005р., як “помилково перераховані” (а.с.101).

    Таким чином, матеріалами справи встановлено, що експлуатація відповідачем залізничних колій позивача на протязі 2005р. здійснювалась без господарського договору, тобто між сторонами склались позадоговірні правовідносини. В той же час, позивачем в позовній заяві та доповненні до неї, в якості підстав позову, зазначено, що ВАТ ”Дніпротяжпапірмаш” вважає спірну суму збитками, завданими неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань, а тому позивач просить її стягнути з посиланням на ст.193,224,225 ГК України та ст. 526,611,623 ЦК України.

    Задовольнивши позов, суд першої інстанції без наявності передбачених ст.83 ГПК України підстав, вийшов за межі позовних вимог, розцінив спірну суму як упущену вигоду і стягнув її на підставі приписів ст.22 ЦК України, хоча позивач на ці правові підстави в позові не посилався. Самостійно визначивши замість позивача правові підстави для задоволення позову, суд тим самим порушив такі основні принципи судочинства як змагальність, рівність сторін та диспозитивність і надав перевагу одному суб’єкту господарювання над іншим, самостійно визначивши замість позивача правові підстави, які дозволяють стягнути спірну суму.

    Крім того, до матеріалів справи залучено копію рішення господарського суду Дніпропетровської області від 6.04.2006р.по справі №35/63 (а.с.69-71). Враховуючи, що сторони не надали суду доказів того, що вказане рішення оскаржене в апеляційному порядку, колегія суддів  вважає можливим, у відповідності до ст.35 ГПК України, вважати факти, встановлені цим рішенням, преюдиціальними. Рішенням суду по справі №35/63 встановлено, що запропонований ВАТ ”Дніпротяжпапірмаш” договір, в якому його вартість визначена на підставі розпорядження адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України (а.с.16-21) не може бути укладено в судовому порядку, в зв’язку з тим, що Фабрика не погоджується із запропонованими умовами договору і відсутні правові підстави для зобов’язання останньої укласти такий господарський договір. Таким чином, немає підстав при розгляді справи №28/100 використовувати розрахунки адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України для визначення суми, яку Фабрика повинна була сплатити за користування у 2005р. залізничними коліями ВАТ ”Дніпротяжпапірмаш”.

    Таким чином, в зв’язку з тим, що позивачем обрано не передбачений законом спосіб для захисту своїх інтересів, позов ВАТ ”Дніпротяжпапірмаш” задоволенню не підлягає.

    Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п4 ч1 ст.104 ГПК України в зв’язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровська паперова фабрика” задовольнити.

    Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2006р. скасувати.

    В задоволенні позову відмовити.

    Стягнути з відкритого акціонерного товариства ”Дніпротяжпапірмаш” ім. Артема” (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Белостоцького,98 код ЄДРПОУ 00218911) на користь відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровська паперова фабрика (49034 м. Дніпропетровськ, вул. Каспійська,2 код ЄДРПОУ 00278698) судові витрати –291гр. державного мита.

    Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

     Головуючий                                                                                                   А.О. Логвиненко

     Суддя                                                                                                                          О.В. Чус

Суддя                                                                                                           П.П. Павловський

Постанову оформлено у від

повідностідо вимог ст.84                                            

ГПК України 21.06.2006р.