ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

18 вересня 2006 р.

№ 03/918

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    М.В.Кузьменка,

судді                                        І.М.Васищака,

судді                                        В.М.Палій,

розглянувши    касаційну скаргу Сільськогосподарського ВАТ

                        “Христинівський завод комбікормів і круп”

на                       постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду

                         від 05.07.2006р.

у справі           №03/918

за позовом      Державного підприємства “Марилівський спиртовий завод”

до                     Сільськогосподарського ВАТ “Христинівський завод комбікормів і круп”

3-ті особи          1) ТОВ “Грейн Експорт ЛТД”;

                    2) ЗАТ НВО “Хлібосоюз”

                    3) ТОВ “Золоті зерна”

про                    стягнення 3 500 тонн кукурудзи фуражної,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське ВАТ “Христинівський завод комбікормів і круп” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на  постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.07.2006р.  у справі №03/918.

Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржникові з таких підстав. Доповідач: Палій В.М.

Основні вимоги, що пред’являються до форми і змісту касаційної скарги, викладені у статті 111 Господарського процесуального кодексу  (ГПК) України. Так, зокрема, відповідно до ч.4 ст.111 ГПК України до  касаційної скарги мають бути додані докази сплати державного мита.

Згідно п. 4 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

В силу ст.46 ГПК України, державне мито сплачується в доход держаного бюджету у порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а порядок сплати –Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р.  №15.

Так,  відповідно до підпункту “г” п.2 ст.3 вказаного Декрету,  ставка державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нановиявленими обставинами  встановлена у розмірі 50 відсотків ставки,  що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

В силу підпункту “а” п.2 ст.3 Декрету (у редакції від 25.03.2005р., що набрала законної сили 31.03.2005р.), із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно позовної заяви Державне підприємство “Марилівський спиртовий завод” просило суд стягнути з СВАТ “Христинівський завод комбікормів і круп” 3 500 тонн кукурудзи фуражної. Ціна позову складає 2 485 000,0 грн. –вартість зерна.

Як вбачається з поданої скарги, скаржник оспорює постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.07.2006р., якою скасовано рішення господарського суду  Черкаської області від 18.08.2005р. та ухвалено нове рішення про задоволення позову про стягнення з відповідача 3 500 тонн кукурудзи фуражної.

Отже, до касаційної скарги скаржником мали бути додані докази сплати державного мита, обчисленого виходячи із ставок державного мита з касаційних скарг, з урахуванням ставок державного мита, встановлених для позовів майнового характеру –50 відсотків ставки з оспорюваної суми, з врахуванням ст.3 Декрету  у редакції від 25.03.2005р.

Таким чином за подання даної касаційної скарги державне мито підлягало сплаті у розмірі 12 425,0 грн., обчисленого виходячи із  ціни позову та з врахуванням ст.3 Декрету у редакції від 25.03.2005р.

Разом з тим, із доданого до касаційної скарги платіжного доручення №105 від 28.07.2006р. вбачається, що скаржником сплачено державного мита лише у сумі 850,0 грн., тобто менше ніж необхідно.

Допущене скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.

Керуючись п.4    статті 1113 ГПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського ВАТ “Христинівський завод комбікормів і круп” на  постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.07.2006р.  у справі №03/918  та додані до неї документи повернути.

2. Видати Сільськогосподарському ВАТ “Христинівський завод комбікормів і круп””   довідку на повернення з державного бюджету 850,0 грн. державного мита, перерахованого відповідно до платіжного доручення №105  від 28 липня  2006 року.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                І.М.Васищак

Суддя                                                                                В.М.Палій