ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
18 вересня 2006 р. | № 11/282-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
Науково-виробничого підприємства “Українська паливна компанія”
на постанову Житомирського апеляційного господарського суду
від 22.06.2006р.
у справі №11/282-05
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтохімпром”
до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП
“Українська паливна компанія”
про стягнення 13 904,0 грн.
та за зустрічним позовом ТОВ НВП “Українська паливна компанія”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтохімпром”
про стягнення 36 111,51 грн. збитків,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю НВП “Українська паливна компанія” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.2006р. у справі №11/282-05.
Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржникові з таких підстав.
Основні вимоги, що пред’являються до форми і змісту касаційної скарги, викладені у статті 111 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України. Так, зокрема, відповідно до ч.4 названої норми, до скарги додаються докази сплати державного мита.
Згідно ч.1. п.3 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається і повертається без розгляду якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а порядок сплати –Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15. Доповідач: Палій В.М.
Відповідно до п.14 названої Інструкції при перерахуванні державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал останнього примірника платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в дохід бюджету ___грн. (дата)”, скріпленим першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Додане скаржником до касаційної скарги платіжне доручення №65 від 17 липня 2006р. на суму 180,56 грн. не відповідає вимогам названого пункту, а тому не може бути прийняте судом в якості належного доказу сплати державного мита.
Окрім того, відповідно до підпункту “г” п.2 статті 3 Декрету ставка державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови встановлена у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
У даній справі заявлено два позови (первісний та зустрічний) майнового характеру:
про стягнення заборгованості у сумі 13 904,0 грн. (первісний позов);
про стягнення 36 111,51 грн. збитків (зустрічний позов).
Відповідно до рішення господарського суду Вінницької області від 23.12.2005р. у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.
Згідно оскаржуваної постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.2006р. рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову скасовано та ухвалено нове рішення про стягнення з ТОВ НВП “Українська паливна компанія” 13 904,0 грн. В решті рішення залишено без змін.
Як вбачається з поданої скарги, ТОВ НВП “Українська паливна компанія” оспорює постанову суду апеляційної інстанції у повному обсязі та просить її скасувати, а також оспорює рішення суду першої інстанції і просить його скасувати в частині відмову у задоволенні зустрічного позову та прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову ТОВ НВП “Українська паливна компанія” про стягнення з ТОВ “Нафтохімпром” 36 111,51 грн. збитків.
Отже, до касаційної скарги, скаржником мали бути додані докази сплати державного мита, обчисленого виходячи із ставок державного мита з касаційних скарг, з урахуванням ставок державного мита, встановлених для двох позовів майнового характеру, а саме у сумі 69,52 грн. (оспорювана сума 13 904,0 грн.) та 180,56 грн. (оспрювана сума 36 111,51 грн.).
Разом з тим, до касаційної скарги скаржником додане доручення №65 від 17.07.2006р., відповідно до якої до державного бюджету сплачено державне мито лише у сумі 180,56 грн. за один позов майнового характеру, тобто менше ніж необхідно.
Допущені скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.
Керуючись п. 4 ч.1 статті 1113 ГПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НВП “Українська паливна компанія” на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.2006р. у справі №11/282-05 та додані до неї документи повернути.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій