ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
18 вересня 2006 р. | № 9/388 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу
“Спорттовари”
на постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 08.06.2006р.
у справі №9/388/05
за позовом Акціонерного товариства відкритого типу “Первомайськдизельмаш”
до Акціонерного товариства закритого типу “Спорттовари”
про розірвання договору оренди,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство закритого типу “Спорттовари” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р. у справі №9/388/05, водночас заявивши клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання.
Звертаючись з клопотанням про відновлення пропущеного строку, скаржник вказує на те, оскаржувана постанова від 08.06.2006р. була надіслана скаржнику простим листом 13.06.2006р. та отримана ним лише 16.06.2006р.
Подане клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає відхиленню, а касаційна скарга –поверненню скаржнику з таких підстав.
В силу ч.2 ст.50 ГПК України, строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу.
Згідно ст.51 ГПК України строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Відповідно до ст.110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання судовим актом законної сили.
З огляду на ст.105 ГПК України оспорювана АТЗТ “Спорттовари” постанова Одеського апеляційного господарського суду набрала законної сили 08.06.2006р., отже останній день строку, встановленого для оскарження її в касаційному порядку, - 10.07.2006р. (понеділок), оскільки 08.07.2006р. припадав на неробочий день –суботу.
Дана касаційна скарга, згідно доданого до неї поштового конверту, відправлена скаржником на адресу Одеського апеляційного господарського суду 13.07.2006р., тобто з пропуском встановленого ст.110 ГПК України процесуального строку.
Таким чином, встановлений строк оскарження у касаційному порядку постанови Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р. у даній справі скаржником пропущено.
Відповідно до ст.53 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що копія оскаржуваної постанови направлена сторонам, у тому числі скаржнику –13.06.2006. за вихід.№996, тобто з дотриманням встановленого ст.87 ГПК України п’ятиденного строку.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об’єктивно непереборними і пов’язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Оскільки відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, яких у даному випадку не вбачається, то колегія суддів не вбачає підстав для відновлення скаржнику пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги, так як він пропущений з неповажних причин.
Відхилення клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги є підставою для її повернення.
Окрім того, основні вимоги, що пред’являються до форми і змісту касаційної скарги, викладені у статті 111 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України. Так, зокрема, відповідно до ч.4 названої статті, до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.
Розмір ставок державного мита визначений ст.3 вказаного Декрету. Зокрема, відповідно до підпункту “г” п.2 вказаної норми, ставка державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови встановлена у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Так, в силу підпункту “а” п.2 ст.3 Декрету, з позовних заяв майнового характеру ставка державного мита встановлена у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а відповідно до підпункту “б” п.2 ст.3, з позовних заяв немайнового характеру –5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Отже, до касаційної скарги скаржником мали бути додані докази сплати державного мита, обчисленого виходячи із ставок державного мита з касаційних скарг, з урахуванням ставок державного мита, встановлених для позовів немайнового характеру –50 відсотків ставки, що підлягала сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції (85,0 грн.), тобто за подання даної касаційної скарги державне мито підлягало сплаті у розмірі 42, 50 грн.
Разом з тим, із доданої до касаційної скарги квитанції від 11.07.2006р. вбачається, що скаржником сплачено державне мито лише у сумі 42,0 грн., тобто менше ніж необхідно.
Допущене скаржником порушення є окремою підставою для повернення касаційної скарги.
Керуючись п.п.4, 5 ч.1 статті 1113 ГПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
1. Відмовити у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу “Спорттовари” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р. у справі №9/388/05 та додані до неї документи повернути скаржнику.
3. Видати Акціонерному товариству закритого типу “Спорттовари” довідку на повернення з державного бюджету 42,0 грн. державного мита, перерахованого відповідно до квитанції від 11 липня 2006р.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій