Справа № 2-872/2011

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"23" березня 2011 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:  

головуючого судді            Ластовки Н.Д.   

при секретарі                    Лєвєнцовій К.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом  Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

 В С Т А Н О В И В    

    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок ДТП ( в порядку регресу), посилаючись на те, що  20.04.2007р. між ОСОБА_2 та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, у відповідності з умовами якого було застраховано автомобіль «Мітсубіші лансер», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

   05.12.2007 року по вул. Черняховського в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода  за участю автомобіля «Мітсубіші лансер», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «ВАЗ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1. Внаслідок вищезазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «Мітсубіші лансер», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2. Згідно до висновку спеціаліста з визначення матеріального збитку, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мітсубіші лансер», в результаті пошкодження автомобіля при ДТП, становить 86290,39 грн.. Оскільки  між позивачем та власником  автомобіля «Мітсубіші лансер», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 було укладено договір добровільного страхування, предметом якого був вказаний автомобіль, позивач ВАТ „УСК “Дженералі Гарант”, виконуючи свої договірні зобов’язання перед страхувальником ОСОБА_2, виплатив страхове відшкодування за письмовою заявою страхувальника в сумі 38746,13грн.. Крім того, позивачем було сплачено вартість проведення експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 350,00грн..

На момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди від 05.12.2007 р. цивільну відповідальність відповідача ОСОБА_1 було застраховано у УАСК “АСКА”, яка 10.03.2009 року в порядку регресу відшкодувала шкоду у розмірі 24990,00грн.

Таким чином,  відповідач ОСОБА_1 має повернути суму у розмірі: 39096,13грн. - 24990,00грн.=14106,13грн.

Для врегулювання даного спору в досудовому порядку, позивач надіслав до відповідача ОСОБА_1 претензію з вимогою про відшкодування збитків у сумі 14 106,13грн., проте  відповіді на зазначену претензію не отримував, що і змусило позивача звернутися до суду за захистом його порушених прав та інтересів про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»матеріальної шкоди в сумі 14 106,13 грн. та понесені ним судові витрати у розмірі 261,06 грн..

       Представник позивача, уповноважена за довіреністю, в судове засідання не з’явилася, але до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд їх задовольнити.

      Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи  повідомлявся належним чином, шляхом направлення телеграми на адресу, вказану в позовній заяві, про причини неявки суд не повідомив.

         На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.   

       Виходячи з вищенаведеного та зі згоди представника позивача судом вирішено питання про ухвалення рішення у заочному провадженні справи.   

       Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності суд приходить до наступного.   

      Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.   

      Судом встановлено, що 20.04.2007р. між ОСОБА_2 та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»було укладено договір добровільного страхування автотранспорту, оформлений полісом №19G-0019200. У відповідності з даним договором було застраховано автомобіль «Мітсубіші лансер», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. Страхування проводилось згідно з Правилами добровільного страхування транспортних засобів /КАСКО/ №119. Відповідно до умов даного договору, позивач зобов’язаний виплатити страхове відшкодування у випадку пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок дорожньо-транспорної пригоди.

      Так, 05.12.2007 року по вул. Черняховського в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Мітсубіші лансер», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, що належить на праві приватної власності страхувальнику ОСОБА_2 та автомобіля «ВАЗ», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1.

    Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_1, який порушив п. 2.1 дод. 1 ПДР України, що підтверджується матеріалами складеними співробітниками Відділу ДАІ з обслуговування Шевченківського району м. Києва при РВГУ МВС України, а також постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.02.2008 року (справа №3-604/08р.).

      Відповідно до частини третьої ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.   

     Як вбачається з матеріалів справи, в результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Мітсубіші лансер», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що належить страхувальнику ОСОБА_2, яким керував ОСОБА_3.

      Для визначення вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Мітсубіші лансер», ЦФ ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»замовила у ТОВ «Декра Експерт»проведення автотоварознавчого дослідження. Згідно до Висновку спеціаліста з визначення матеріального збитку №464/12/07 від 25.12.2007р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мітсубіші лансер», в результаті пошкодження автомобіля при ДТП, становить 86290,39 грн..

   Згідно ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно –правової  відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров’ю та майну третіх осіб під час ДТП.   

    ВАТ „УСК “Дженералі Гарант”, виконуючи свої договірні зобов’язання перед страхувальником, виплатила страхове відшкодування за письмовою заявою страхувальника в сумі 38746,13грн. (ВКО №83 від 15.01.2008р.) та 350,00грн. витрати за проведення автотоварознавчої експертизи (п/д№435 від 18.01.2008р.).

    За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.   

     Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

   Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який фактично виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.    

   За нормою ст.1191 Цивільного кодексу України та п.38.2.1 ст.38 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

   Таким чином, оскільки позивач сплатив своєму страхувальнику страхове відшкодування, то до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

 Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована у УАСК “АСКА”, згідно полісу ВВ/3279227 від 28.11.2007 року, яка 10.03.2009 року в порядку регресу відшкодувала шкоду у розмірі 24990,00грн.

Таким чином, до стягненню з відповідача підлягає сума у розмірі: 39096,13грн. - 24990,00грн.=14106,13грн.

Позивач ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” в особі Центральної філії зверталось в досудовому порядку з претензією до Відповідача, проте  відповіді на зазначену претензію не отримували і на теперішній момент.

     Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” в особі Центральної філії про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування підлягає задоволенню в повному обсязі.  

      В порядку ст.  88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача  підлягає стягненню судовий збір в сумі 141,06 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., що підтверджується залученими до справи квитанціями про їх  оплату.   

      Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, Законом України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Законом України «Про страхування» ст. ст. 10, 58, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 232  Цивільного процесуального кодексу України, суд, -   

вирішив:

     Позов  Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити.   

     Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 14 106 (чотирнадцять тисяч сто шість) грн. 13 коп.           

      Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»судовий збір в сумі 141,06 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн.

      Копію рішення надіслати відповідачу для відома.

      Заочне рішення може бути переглянуто Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача.

      Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

     Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя: