Справа №  2-а-218/11

ПОСТАНОВА

Іменем   України

04 квітня 2011 року                                                                        м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі судді Крикуна М.П. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області про визнання відмови виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни протиправною та про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни,

встановив:

24 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до суду, в якому просить визнати протиправною недоплату належних їй як дитині війни сум щомісячної державної соціальної допомоги згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і відмову відповідача у нарахуванні і виплаті їй цієї щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.08.2010р. по 31.01.2011р., а також зобов’язати відповідача провести перерахунок призначених виплат згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і виплатити йому недоплачені як дитині війни суми щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.08.2010р. по 31.01.2011р. і до дати набрання сили постановою суду.

Вважаючи відмову відповідача в нарахуванні доплати до пенсії у розмірі встановленому ст.6 вищевказаного Закону незаконною тому, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позивачка посилається на те, що невиплата їй державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі встановленому ст. 6 Закону є протиправною.

Ухвалою суду від 28.02.2011 року в справі відкрито скорочене провадження. Вимоги позивачки в частині визнання відмови відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.08.2010 року по 23.08.2010 року протиправною та зобов’язання відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 01.08.2010 року по 23.08.2010 року ухвалою суду залишено без розгляду.

Заперечення відповідача на адміністративний позов надійшли до суду 28.03.2011 року і у цих запереченнях представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суддя, вивчивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни -  це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни ”, що підтверджується копією її паспорта громадянина України та копією її пенсійного посвідчення з відповідною відміткою.

Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Враховуючи викладене, в контексті положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру належного позивачеві щомісячного підвищення до пенсії розмір прожиткового мінімуму, встановлений на відповідні періоди, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Оскільки при розгляді справи було встановлено, що відповідач нараховував та виплачував позивачці щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни всупереч вимогам ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” (протягом 2010 року у розмірі 49,80 грн щомісячно), тому відповідача має бути зобов’язано провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“ за період із 24.08.2010р. по дату винесення постанови суду –04.04.2011р. –в межах шестимісячного строку звернення до суду за захистом свого права та виходячи з позовних вимог позивача. Оскільки позивачка просила зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії з 01.08.2010р. по 31.01.2011р. і до дати набрання сили постановою суду, то позов підлягає частковому задоволенню, оскільки суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені за період з 24.08.2010 року по 04.04.2011р. –дату винесення постанови суду, а не дату набрання постановою суду законною сили, оскільки у цьому випадку суд мав би зобов’язати відповідача вчинити певні дії на майбутнє, а даних про те що у майбутньому відповідач буде порушувати права позивача у суду немає. З цих же підстав не підлягає задоволенню вимога позивачки про необхідність зобов’язання відповідача нараховувати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком довічно.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“, ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування “, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. по справі № 10-рп/2008 року, керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 14, 158-163, 183-2, 256 КАС України, –    

постановив:

  адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області про визнання відмови виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни протиправною та про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області щодо відмови виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 24.08.2010 року по дату винесення постанови, тобто по 04.04.2011 року, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 3 гривні 40 копійок.     

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі Одеської області виконати постанову негайно.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Арцизький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії з надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду є остаточною, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, у разі ж оскарження її в апеляційному порядку ухвала суду апеляційної інстанції по цій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Арцизького районного суду                                                                       М.П. Крикун