АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа № 10-232/2011 рік Головуючий у 1-й інстанції
Панченко В.М.
Доповідач у 2-й інстанції
Озарянська Л.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 року м. Запоріжжя
Судова колегія по кримінальним справам апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Гриценко С.І.,
Суддів Озарянської Л.О., Яцун С.Б.,
За участю прокурора Барановського Е.Н.,
Адвоката ОСОБА_3,
Заявника ОСОБА_4,
Розглянувши в апеляційному порядку, у відкритому судовому засіданні, матеріали справи за апеляцією адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4
на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 15 березня 2011 року,
якою скарга ОСОБА_4 на постанову Токмацького міжрайонного прокурора від 14.02.2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України –залишена без задоволення.
З постанови суду вбачається, що до Токмацького районного суду Запорізької області звернувся ОСОБА_4 зі скаргою, в якій просив скасувати постанову Токмацького міжрайонного прокурора від 14.02.2011 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ст. 172 ч.1 КК України, посилаючись на те, що при винесенні постанови у прокурора були відсутні достатні данні, які б свідчили про наявність в його діях ознак складу злочину. Також вказував, що відповідно до оскаржуваної постанови у описовій частині постанови про порушення кримінальної справи вказано, що підставою до порушення справи є те, що приватний підприємець ОСОБА_4 в період з 20.04.2010 року по 02.06.2010 рік у порушення вимог ст. 21 КЗпП України внкористовував працю найманого працівника ОСОБА_5, без укладення з ним трудового договору. В матеріалах перевірки додержання трудового законодавства відсутні докази, які б свідчили про наявність в його діях ознак грубого порушення трудової законодавства.
Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 15.03.2011 року скарга залишена без задоволення на тих підставах, що суд вважає, що органом досудового слідства було дотримано вимог КПК України при вирішенні питання про порушення кримінальной справи.
В апеляції адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 вважає постанову суду незаконною та необгрунтованною, так як суд дійшов неправильного висновку щодо наявності підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст. 172 КК України, оскільки перераховані у постанові документі, на які суд посилається як на підстави для порушення кримінальної справи не є достатніми даними, які б вказували на наявність в його діях ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України. Просить постанову суду скасувати, в порушенні кримінальної справи відмовити.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_4, які підтримали апеляцію, прокурора, який вважає, що апеляція є необґрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи викладені у апеляції, коллегія суддів вважає, що апеляція є обгрунтованою і підлягає задоволенню знаступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Токмацького міжрайонного прокурора від 14.02.2010 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України, в якій зазначено, що приватний підприємець ОСОБА_4 в період з 20.04.2010 року по 02.06.2010 рік у порушення вимог ст. 21 КЗпП України, використовував працю найманого працівника ОСОБА_5, без укладення з ним трудового договору. Відповідно до ст. 24 ч. 1 п. 6 КЗпП, на приватного підприємця покладається обов'язок укласти трудовий договір у письмовій формі з найманим працівником, та відповідно з вимогами ст. 24-1 КЗпП та п. 2 порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260, у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання. В порушення зазначених вимог ОСОБА_4 використовував працю найманого працівника ОСОБА_5. в період часу з 20.04.2010 року до 02.06.2010 року.
Відповідно до вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи на досудовій стадії процесу скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для ухвалення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для її ухвалення, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які суд вирішує під час розгляду справи по суті, давати оцінку доказів.
У відповідності до вимог ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена у тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Із змісту зазначеного закону вбачається, що достатність даних, що вказують на ознаки злочину, необхідно розглядати при застосуванні до їх характеру та об'єму. За своїм характером дані що є можуть бути визнані достатніми для прийняття рішення про порушення кримінальної справи, якщо вони свідчать про певне кримінально карне діяння або бездіяльність. Недопустимо порушення кримінальної справи на підставі будь-яких припущень або даних, достовірність яких викликає сумнів чи неясності.
Провівши вивчення постанови про порушення кримінальної справи та доданих матеріалів до них, суд дійшов висновку, що постанова відповідає вимогам ст. 98 КПК України, так як постанова про порушення кримінальної справи, крім відомостей, що наведені в ст. 130 КПК України, містять в описовій частині відомості про поводи і підстави до порушення кримінальної справи.
Так, за висновками суду першої інстанції приводом до порушення кримінальної справи була заява ОСОБА_5 про скоєння злочину приватним підприємцем ОСОБА_4, а підставами до порушення кримінальної справи стали наступні матеріали: пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. ОСОБА_9. ОСОБА_10, ОСОБА_11 відповідь Токмацької ОДПІ, відповідь Токмацького міськрайнонного центру зайнятості, відповідь УПФ в місті Токмаку, копія свідоцтва про державну реєстрацію ФОП, копія відповіді інспектора територіальної державної інспекції праці, пояснення інспектора праці ОСОБА_12, акт перевірки № 08-06-038/1977, договір поставки № 1, договір на виконання робіт, копія табелю та журналу інструктажа.
Коллегій суддів вважає, що суд першої інстанції не виконав вимоги ст. 236-8 УПК України, і передчасно прийшов до висновку про наявність підстав у прокурора до порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 172 КК України, як грубе порушення законодавства про працю, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванну з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді суду необхідно перевірити, чи містять у собі матеріали прокурорської перевірки достатні данні, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_4 ознак грубого порушення трудового законодавства, у чому полягає грубість його порушення та чому він, на розсуд прокурора, підлягає кримінальній відповідальності, і не підпадає під дію ст. 41 КупАП як аиміністративне правопорушення.
Нв підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 362, 366, 367 КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 15 березня 2011 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_4 на постанову Токмацького міжрайонного прокурора від 14.02.2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України –скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.
Судді:
Гриценко С.І. Озарянська Л.О. Яцун С.Б.