УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

09 серпня 2006 року                                                                   м. Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Бочарникова С.О.

суддів  Шпоньки В.П., Буленко О.Л.

прокурора Гончара Д.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3.. захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2. на вирок Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 5 червня 2006 року

ВСТАНОВИВ

Цим вироком, - ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Запоріжжі і проживаючого там же по вулиці АДРЕСА_1 (прописаного за адресою: місто Запоріжжя, вулиця АДРЕСА_2), водія ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, -

засуджено за частиною 2 статті 121 КПК України на 7 років позбавлення волі, частиною 2 статті 296 КПК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі:

статті 70 КПК України України, за сукупністю злочинів, засудженому ОСОБА_3. визначено остаточне покарання 7 років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання, з зарахуванням попереднього ув'язнення, засудженому ОСОБА_3 обчислено з 29 серпня 2005 року.

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року в місті Запоріжжі і проживаючого в цьому місті по вулиці АДРЕСА_3 (прописаного за адресою: місто Запоріжжя, вулиця АДРЕСА_4) не працюючого, раніше не судимого, -

засуджено за частиною 2 статті 296 КПК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі статті 75 КПК України засудженого ОСОБА_4. звільнено від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк йому встановлено тривалістю 2 роки, у зв'язку з чим звільнено з-під варти в залі суду.

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року в місті Запоріжжі і проживаючого в цьому ж місті по вулиці АДРЕСА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого, -

засуджено за частиною 2 статті 296 КПК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

№ 1 - 124/2006              головуючій у 1 інст.-суддя Махіборода Н.О.

№11- 1436/2006       доповідач в апеляційній інстанції- суддя Шпонька В.П.

 

2

На підставі статті 75 КПК України засудженого ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк йому встановлено тривалістю 1 рік.

Питання про речові докази вирішені у вироку відповідно до вимог статті 81 КПК України України.

ОСОБА_3., ОСОБА_4. і ОСОБА_5 визнано винними у вчинені групою осіб хуліганства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, ОСОБА_3, крім того, у нанесенні ОСОБА_6 умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого.

Згідно з вироком, 25 серпня 2005 року, ввечері, в кафе „ІНФОРМАЦІЯ_5", яке розташоване в місті Запоріжжі на вулиці Зачіняєва, між „ОСОБА_6 і ОСОБА_3 сталася сварка" під час якою, ОСОБА_3., з „особливою зухвалістю", наніс ОСОБА_6. один удар кулаком в обличчя. Він же, кулаком, наніс удар ОСОБА_7., який спробував допомогти ОСОБА_6, продовжив бити лежачого на підлозі ОСОБА_7 ногами. З „хуліганських спонукань", разом з ОСОБА_3 ., лежачому на підлозі ОСОБА_7, удари ногами сталим наносити ОСОБА_4 - по голові і тулубу потерпілого, ОСОБА_5 - по тулубу.

ОСОБА_6, який спробував допомогти ОСОБА_7., ОСОБА_3., пивним бокалом наніс „удар у скроневу частину голови" від якого той впав і на деякий час знепритомнів. Після того, як ОСОБА_6  опритомнів і знову спробував допомогти ОСОБА_7., ОСОБА_3., наніс йому удар кулаком в обличчя від якого „ при падінні на підлогу, той відносно вдарився об край столу ".

В цей же час, ОСОБА_4 . продовжував наносити удари ОСОБА_7, а після того, як ОСОБА_4 . і ОСОБА_5 . витягли ОСОБА_7 на вулицю, вони ж нанесли потерпілому ще по декілька ударів по тулубу.

„В результаті хуліганських дій підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, потерпілому ОСОБА_7 було спричинено легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я... ОСОБА_6 ., діями ОСОБА_3, спричинено тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого 26.08.2005 р. о 1 год. 45 хв.".

В апеляціях на вирок захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_3. та його самого стверджується про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи за якими декілька ударів, у т.ч. ногами і стільцем по голові ОСОБА_6 були нанесені підсудним ОСОБА_4 ", чому сприяла однобічність та неповнота судового слідства, оскільки не були допитані свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 для підтвердження вищезазначених обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Також, в апеляціях стверджується про порушення права на захист підсудного ОСОБА_3 під час розгляду справи в суді, що виразилося у наступному. На порушення вимог статті 255 КПК України суд безпідставно залишив без задоволення клопотання захисника ОСОБА_1, якого допустив до участі у справі і не надав йому можливості ознайомитися з матеріалами справи до допиту потерпілих і свідків 16 лютого 2006 року. Захисникам підсудного ОСОБА_3., 'на порушення вимог статті 277 КПК України не було вручено копію постанови про

 

з

зміну обвинувачення підсудним. За твердженнями апелянтів, перешкодою суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок, стало й те, що суд сам порушував правила допиту потерпілих, свідків і підсудних, яких під час допиту їх - спочатку допитував сам, а потім інші учасники судового розгляду тощо.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, вислухавши доповідь судді щодо суті вироку, ким і в якому обсязі він був оскаржений, та основних доводах апеляцій і заперечень інших учасників процесу: захисники підтримали доводи своїх апеляцій, прокурор, за доводами апеляцій, не вбачив істотних порушень вимог кримінально процесуального закону, а тому знайшов вирок законним й обгрунтованим.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вбачає такі підстави до задоволення апеляцій засудженого ОСОБА_3 та його захисників, скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд.

За змістом постанов про притягнення ОСОБА_3., ОСОБА_4. і ОСОБА_5. у якості обвинувачених та обвинувального висновку, органами досудового слідства обвинуваченим було пред'явлено наступне обвинувачення:

„25.08.2005 р. ... у стані алкогольного сп'яніння ... ОСОБА_3.. ... з особливою зухвалістю, наніс ОСОБА_6  удар кулаком у ... обличчя.

... ОСОБА_7 ужив спробу припинити хуліганські дії ОСОБА_3. ... ОСОБА_3.., не реагуючи на його вимогу, наніс ОСОБА_7 удар рукою по носу обличчя ....

ОСОБА_3.. ... з умислом на спричинення тяжкого тілесного ушкодження ... наніс ... пивним бокалом удар по голові ОСОБА_6. ... бокал розбився ... ОСОБА_6 А.А. впав на підлогу і на декілька хвилин знепритомнів.

ОСОБА_6 ., опритомнівши, ... став вимагати припинення хуліганських дій, але ОСОБА_4 ., продовжуючи свої злочинні дії, діючи узгоджено з ОСОБА_3 ., з умислом на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, наніс удар по обличчю ОСОБА_6. від якого останній впав і при падінні вдарився головою об край столу, а коли ОСОБА_6  спробував підвестися, ОСОБА_4  наніс йому удар стільцем по голові...".

Обґрунтовуючи пред'явлене обвинувачення ОСОБА_3. і ОСОБА_4. у співвиконанні спричинення ними умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_6, яке спричинило його смерть, слідчий послався на такі докази їх винуватості:

показання ОСОБА_3. при допиті обвинуваченим 26 жовтня 2005 року, який після опису первинних подій у кафе показав - „...побачив, що ... лежав ОСОБА_7, а ОСОБА_6 знаходився поряд з ним на колінах ... ОСОБА_4, який стояв за спиною ОСОБА_6 брав в руки стілець і піднімав його над ОСОБА_6, я зрозумів що він збирається вдарити стільцем ОСОБА_6 або ОСОБА_7 ... я ... підбіг до

 

4

ОСОБА_4 і спробував вирвати в нього стілець, в цей час ...до нас підійшла ОСОБА_8 ... випустив з рук стілець .... Повернувшись знову в бік ОСОБА_4, я побачив, що він наносить удар стільцем зверху по ОСОБА_6, в область голови і спини, після чого ОСОБА_6 впав. ..." (т.2, а.с. 166-169-171, т.2, а.с.258, обвинувальний висновок);

показання обвинуваченого ОСОБА_3. на очній ставці зі свідком ОСОБА_4. 4 жовтня 2005 року згідно з якими він, відволікшись від ОСОБА_8., робив спроби запобігти нанесенню ОСОБА_4 удару металевим стільцем по ОСОБА_6, але той все ж наніс такий удар ОСОБА_6 в область спини і голови від якого ОСОБА_6 впав на підлогу (т.2, а.с. 142-144-145, т.2, а.с.264, обвинувальний висновок);

показання потерпілого ОСОБА_6. батька ОСОБА_6, про те, що зі слів потерпілого ОСОБА_7 йому відомо про нанесення ударів обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 потерпілим, - його сину ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (т.1, а.с.122-123, т.2, а.с.261, обвинувальний висновок);

показання свідка ОСОБА_9., бармена кафе „ІНФОРМАЦІЯ_5", при допиті 29 серпня 2005 року - „ ... ОСОБА_6 ...знаходився рядом з ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, \ які наносили удари ОСОБА_7 і казав, щоб ті припинили свої дії. Оскільки він забере ОСОБА_7 і вони залишать кафе.

Далі, ОСОБА_4, який повернувся у бік ОСОБА_6а, наніс йому один удар кулаком по обличчю. Від нанесеного удару ОСОБА_6 впав на підлогу. Коли падав ОСОБА_6 вдарився головою об кут п 'ятого від борної стойки столу. Після чого ОСОБА_6 робив приблизно 5 спроб підвестися на ноги, але кожного разу падав на підлогу, оскільки сильно вдарився при падінні' (т.1, а.с. 145-146-147, т.2, а.с.262, обвинувальний висновок);

показання свідка ОСОБА_8.., відвідувачка кафе „ІНФОРМАЦІЯ_5", при допиті 10 жовтня 2005 року, яка після опису первинних конфліктних дій, показала -„ ...Підбігши до ОСОБА_6, ОСОБА_4 наніс йому один удар кулаком у обличчя. Від нанесеного удару ОСОБА_6 впав на підлогу і при падінні вдарився головою об лаву. Впав ОСОБА_6 між столом і лавою передостаннього столу. Цю обставину - падіння ОСОБА_6а мені було гарно видно ... Після падіння я бачила, що ноги у ОСОБА_6 трусяться. ОСОБА_4 в цей час почав наносити удари ногами по всьому тілу ОСОБА_6, який лежав на підлозі. ... ОСОБА_5 став відтягувати ОСОБА_4 від ОСОБА_6. ... Я повернулася у бік ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_7. При цьому рядом з ними вже знаходився ОСОБА_3, ...

... я побачила, що ОСОБА_4 взяв у руки стілець, ... ОСОБА_3, висловлюючись на адресу ОСОБА_4 нецензурною лайкою, спробував вихопити у ОСОБА_4 стілець. При цьому ОСОБА_3 запитував у ОСОБА_4 на що йому це все потрібно.

... до ОСОБА_3 підійшла я ... ОСОБА_4 ОСОБА_3 у цей час обидва трималися за стілець ...

... побачив мене, ОСОБА_3, кинув стілець ... почав мене потрохи відштовхувати від того місця, де знаходилася ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_4.

 

5

ОСОБА_6 у цей час, стоячи на „корточках", нахилився над ОСОБА_7 і допомагав йому підвестися на ноги.

У цей час я побачила, як ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 удар по голові стільцем,

який він до цього тримав у руках. ...

Від нанесеного удару ОСОБА_6 впав на підлогу ... ." (т.1, а.с.185-189, т.2, а.с.263, обвинувальний висновок)

т.2, а.с.262-263, обвинувальний висновок);

показання свідка ОСОБА_8. на очній ставці з ОСОБА_5 . при допиті останнього ще у якості свідка 13 жовтня 2005 року, якими вона підтвердила свої показання, які вона дала при допиті її 10 жовтня 2005 року (т.1 а.с.196-197, т.2, а.с.264, обвинувальний висновок);

показання свідка ОСОБА_12., офіціантки кафе, згідно з якими, від удару ОСОБА_3, ОСОБА_6, при падінні вдарився головою об край столу (т.1, а.с.167-168, т.2, а.с.263, обвинувальний висновок);

показання свідка ОСОБА_12. на очній ставці з обвинуваченим ОСОБА_3 . згідно з якими „... я бачила, як ОСОБА_3 наніс один удар ОСОБА_6 кулаком у область голови. Чи впав від удару ОСОБА_6 чи ні, я не пам'ятаю. Крім того, я також пам'ятаю, що ОСОБА_6 було нанесено ще одного удару в область голови. Від нанесеного удару ОСОБА_6 впав на підлогу і при падінні вдарився головою об кут столу. Але я не можу сказати від удару кого впав ОСОБА_6, оскільки на той час біля ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_3 знаходилися ОСОБА_4 і ОСОБА_5 і події розвивалися стрімко. ... " (т.2 а.с.154-155-156, т.2, а.с.264, обвинувальний висновок);

показання потерпілого ОСОБА_7. на очній ставці з свідком ОСОБА_8. 12 жовтня 2005 року, коли він показав, що показання ОСОБА_8., у тому числі про те, що „... ОСОБА_4 взяв у руки стілець ... ОСОБА_3 ...спробував вихопити у ОСОБА_4 стілець ... підійшла я ... ОСОБА_3 відпустив стілець. ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 удар по голові стільцем ... Від нанесеного удару ОСОБА_6 впав на підлогу ... ", - він „не може підтвердити чи спростувати" (т.1 а.с. 190-191-192, т.2, а.с.264, обвинувальний висновок).

Крім того, під час досудового слідства, слідчим було отримано й такі докази по справі:

за показаннями, 16 листопада 2005 року, свідка ОСОБА_11 , знайомої ОСОБА_7., від останнього, у день події, їй стало відомо, що „ ... 25.08.2005 р. ... між ОСОБА_3 і ОСОБА_6 почався конфлікт ... втрутилося ще двоє хлопців. Удари йому і ОСОБА_6 наносилися ногами, пляшкою, а також стільцем. Але хто, кому саме, і по яким частинам тіла і в якій кількості наносив удари ... " їй невідомо (т.1 а.с. 169-170-171);

за показаннями, 1 листопада 2005 року, свідка ОСОБА_13., знайомої ОСОБА_5 О.В., про бійку в кафе „ІНФОРМАЦІЯ_5" 25 серпня 2005 року під час якої, ОСОБА_7. і ОСОБА_6 . були спричинені тілесні ушкодження, їй стало відомо на початку вересня 2005 року (а.с.224-226).

 

6

При розгляді справи:

суд першої інстанції безпосередньо не допитав свідків ОСОБА_9 ОСОБА_8., ОСОБА_13 і ОСОБА_11, чим порушив вимоги статті 257 КПК України щодо безпосередності, усності судового розгляду;

за даними протоколу судового засідання, обмежився лише простим оголошенням протоколів допитів свідків, протоколів очних ставок, інших доказів, але на порушення вимог ст. 16-1 Кримінально-процесуального кодексу України суд, при збереженні об'єктивності і неупередженості, не створив необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав, зокрема щодо з'ясування всіх фактичних обставин справи, яких наведено свідками (ОСОБА_8, ОСОБА_11 та іншими) у протоколах допиту; мотивів, мети і характеру вчинених дій обвинуваченими та наслідками, що настали.

  За таких обставин, коли не були допитані певні особи і належним чином не досліджені докази щодо з'ясування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, судове слідство в усякому разі повинно бути визнано однобічним і неповним і саме таким, за результатами розгляду справи в суді апеляційної інстанції, визнається апеляційним судом виходячи з положень статті 368 КПК України.

  Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції в порядку статті 277 КПК України -

 у постанові від 5 квітня 2006 року про зміну обвинувачення підсудним, підтвердив обвинувачення ОСОБА_4. в частині спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 і вказав у постанові:

„ ...ОСОБА_4 ., продовжуючи свої злочинні дії, діючи узгоджено з ОСОБА_3 ., з умислом на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, наніс удар по обличчю ОСОБА_6. від якого останній впав і при падінні вдарився головою об край столу, а коли ОСОБА_6 . спробував підвестися, ОСОБА_4 наніс йому удар стільцем по голові...";

у постанові від 19 квітня 2006 року, той же прокурор, повторно змінив обвинувачення підсудним і, в частині спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6, виклав його таким чином:

щодо ОСОБА_3. - „ ...ОСОБА_7 ужив спробу припинити хуліганські дії ОСОБА_3. ... ОСОБА_3.А., не реагуючи на його вимогу, наніс ОСОБА_7 удар рукою по обличчю від якого той впав на підлогу.

ОСОБА_3. ... з умислом на спричинення тяжкого тілесного ушкодження ... наніс ... пивним бокалом удар по голові ОСОБА_6 . ... бокал розбився ... ОСОБА_6 впав на підлогу і на декілька хвилин знепритомнів.

В результаті спричинених ОСОБА_3 . тілесних ушкоджень 26.08.2005 р. о 01 год. 45 хвилин настала смерть потерпілого ОСОБА_6 . ...

Своїми умисними діями ОСОБА_ 3 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 121 КК України ...";

 

7

щодо ОСОБА_4. визнав його причетним лише до вчинення хуліганства з особливою зухвалістю зі спричиненням ОСОБА_7 легкого тілесного ушкодження;

щодо ОСОБА_5  обвинувачення, за своєю суттю, залишилося без зміни.

В обох випадках, мотивуючи зміну обвинувачення, прокурор послався на таке: „Під час судового слідства встановлено, що ОСОБА_4 . не бив ОСОБА_6 . і тому не міг спричинити йому ніяких тілесних ушкоджень. Наведене підтверджується показаннями усіх свідків, які були допитані в судовому засіданні, а також: показаннями підсудного ОСОБА_5 . і показаннями самого ОСОБА_4 У зв 'язку з чим, обвинувачення, яке пред 'явлено останньому, необхідно змінити, виключити з нього епізод за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . ".

Судовий розгляд справи, хоча і здійснено в межах зміненого обвинувачення підсудним, не означає того, що суд виконав завдання кримінального судочинства, передбачені статтею 2 КПК України, вимоги статті 16-1 КПК України щодо розгляду справи на засадах змагальності, вимоги статті 257 КПК України в тій частині, що суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.

Тому, висновок суду апеляційної інстанції про те, що здійснене судове слідство є однобічним і неповним, залишається відповідним матеріалам справи.

За таких обставин, вже тільки з наведених підстав, вирок підлягає скасуванню.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта №НОМЕР_1 від 14 жовтня 2005 року, тяжкі тілесні ушкодження, які потягли смерть ОСОБА_6., утворилися від впливу тупих предметів у область голови, які потягли закриту внутрічерепну травму з крововиливами під оболонки і у речовину головного мозку. При судово-медичній експертизі трупа виявлені, у числі інших, такі ушкодження: крововиливи тім'яній області справа, у лобної області ліворуч, у проекції скроневої м'язи праворуч.

Також експертом зазначено, що для деталізації механізму утворення ушкоджень   йому необхідні матеріали справи (т.1 а.с.131-133).

Згідно з вимогами частини 1 статті 311 КПК України експертові можуть задаватися питання для роз'яснення і доповнення його висновку - після оголошення висновку і порядку передбаченому частиною 2 цієї статті, за яким: питання експертові спочатку задає прокурор, потім потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники, захисник, підсудний та суддя.

Відповідно до змісту протоколу судового засідання, експерту ОСОБА_14., яким було дано висновок №НОМЕР_1 від 14 жовтня 2005 року, без оголошення цього

 

8

висновку, були задані питання суддею а потім іншими учасниками процесу. При цьому, на порушення вимог частини З статті 311 КПК України, питання, поставлені експертові, не занесені до протоколу судового засідання.

Виходячи зі змісту відповідей експерта, занесених до протоколу судового засідання, останнім вже були дані не роз'яснення і доповнення його висновку №НОМЕР_1 від 14 жовтня 2005 року, а висновки, - без проведення експертизи в суді (т.2 а.с.370-371-383).

У ч. З ст. 62 Конституції зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Таким чином, порушення судом вимог статтей 310 і 311 КПК України, виключає можливість обгрунтовання поясненнями експерта, які не є джерелом доказів (стаття 65 КПК України), - спричинення ушкоджень ОСОБА_6у, які потягли його смерть, лише від удару пивним бокалом. Тим більше, що у відповідях експерт не виключав нанесення удару стільцем по голові ОСОБА_6а (т.2 а.с.370-371-383). Суд не врахував, що відповіді експерта в суді відрізняються від його ж відповідей слідчому (т.1 а.с.137-13 8) і не дав цим фактам оцінки. Так, 17 листопада 2005 року, при допиті експерта слідчим, він показав: „ ...Визначити, яким саме предметом були спричинені ушкодження не представляє можливості, оскільки їх характеристики не відображені. Виключити можливість спричинення тілесних ушкоджень кулаком, бокалом, ніжкою стільця не представляє можливості" (т.1 ах. 137-13 8).

На порушення вимог статті 334 КПК України, суд не навів у вироку мотиви відкидання ним можливості спричинення ушкоджень ОСОБА_6 й від впливу інших тупих предметів.

Більш того, показання свідка ОСОБА_9., яких викладено у вироку на обгрунтовання винуватості ОСОБА_3. не відповідають змісту її показанням, даним нею при допиті слідчим (т.1, а.с.145-146-147, т.2, а.с.262, обвинувальний висновок).

Так, свідок ОСОБА_9 ., бармен кафе „ІНФОРМАЦІЯ_5". при допиті її слідчим 29 серпня 2005 року показала: „ ... ОСОБА_6 ...знаходивсярядом з ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які наносили удари ОСОБА_7 і казав, щоб ті припинили свої дії. Оскільки він забере ОСОБА_7 і вони залишать кафе.

Далі, ОСОБА_4, який повернувся у бік ОСОБА_6, наніс йому один удар кулаком по обличчю. Від нанесеного удару ОСОБА_6 впав на підлогу. Коли падав ОСОБА_6 вдарився головою об кут п 'ятого від барної стойки столу. Після чого ОСОБА_6 робив приблизно 5 спроб підвестися на ноги, але коленого разу падав на підлогу, оскільки сильно вдарився при падінні" (т.1, а.с.145-146-147, т.2, а.с.262, обвинувальний висновок);

Показання свідка ОСОБА_9., з посиланням на її ж показання слідчому, у вироку викладено таким чином: „ ...Потім, ОСОБА_6, отямившись, піднявся і знову підійшов до ОСОБА_3, намагаючись допомогти ОСОБА_7, але ОСОБА_3 знову

 

 

9

наніс йому удар кулаком у обличчя від якого той впав на підлогу і при падінні вдарився головою об край столу. Після чого підсудні припинили бійку ...".

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6 один раз вдарявся головою об край столу при падінні.

Тому, і з цих підстав, коли судом порушено вимоги статтей 323, 334 КПК України та роз'яснень, яких надано у постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року N 5 „Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку", при викладені у вироку досліджених показань свідка ОСОБА_9., - перевіряє мий вирок не може бути визнаним законним й обгрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 47 КПК України, підсудний вправі запросити собі кількох захисників. Про допуск захисника до участі в справі, суддя виносить постанову, а суд - ухвалу (частина 5 статті 44 КПК України).

Як убачається зі змісту протоколу судового засідання, 16 лютого 2006 року, суд допустив адвоката ОСОБА_1. до участі у справі другим захисником підсудного ОСОБА_3., хоча відповідну ухвалу з цього приводу не постановив.

Фактично, надавши 16 лютого 2006 року адвокату ОСОБА_1 право здійснювати захист прав і законних інтересів підсудного ОСОБА_3., суд, всупереч виписам статті 48 КПК України, вимогам статті 255 КПК України, не забезпечив захисникові ОСОБА_1 можливість ознайомитися з матеріалами справи після її призначення до судового розгляду і, розв'язуючи відповідне клопотання захисника ОСОБА_1, постановив таке рішення: „Адвокату ОСОБА_1 у заявленому клопотанні про перенос справи розглядом відмовити, надавши йому можливість ознайомитися з матеріалами справи після судового засідання цього дня" (т.2 а.с.370-371-383).

За даними протоколу судового засідання, у судовому засіданні 16 лютого 2006 року було допитано потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_6 (батька померлого), свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19.

За наведених обставин, у зв'язку з порушенням права підсудного ОСОБА_3 на захист, в силу пункту 3 частини 2 статті 370 КПК України, перевіряє мий вирок в усякому разі підлягає скасуванню.

За результатами розгляду справи за апеляцією, порушеннями вимог Кримінально-процесуального кодексу України, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий

 

10

вирок, на думку суду апеляційної інстанції є й такі порушення вимог кримінально-процесуального закону.

На порушення положень статтей 300, 303, 308 КПК України допит підсудних, потерпілих і свідків здійснювався не у визначеному цими нормами порядку. Такі ж порушення суд припустив при допиті експерта. Цих учасників процесу спочатку допитував суд, а потім інші учасники судового розгляду.

Відступ суду від порядку допиту підсудних, потерпілих, свідків, експерта свідчить про порушення судом принципів змагальності і диспозитивністі та про те, що при розгляді справи в суді, на порушення вимог статті 16-1 КПК України, функції обвинувачення, захисту і вирішення справи суд прийняв на себе, що й обумовило постановлення ним незаконного й необгрунтованого вироку всупереч вимоґам статті 323 КПК України.

За зазначених обставин, суд апеляційної інстанції скасовує вирок і справу направляє на новий судовий розгляд.

Під час цього розгляду суд має усунути зазначені вище недоліки з урахуванням наведених у апеляційних скаргах доводів, повно і всебічно дослідити всі обставини, які можуть мати значення для правильного вирішення справи, вжити заходів для перевірки скарг засудженого ОСОБА_3. і його захисників про причетність інших обвинувачених до спричинення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_6у А., яке потягло смерть потерпілого та постановити законне й обгрунтоване судове рішення.

Суд відзначає, що підстави тримання ОСОБА_3. під вартою, про які зазначали органи досудового слідства за погодженням з прокурором у поданні про обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, відповідному судовому рішенні, вироку суду могли виправдовувати арешт ОСОБА_3. на початковому етапі, під час розгляду справи судом. У рішеннях про застосування і продовження арешту вказувалося на ризик того, що заявник ухилятиметься від слідства і суду, а також продовжуватиме злочинну діяльність. Проте поступово, з просуванням слідства і збором більшої кількості доказів, дослідження їх судом при розгляді справи, - ці підстави втрачали своє значення.

З урахуванням підстав скасування вироку, відношення ОСОБА_3. до висунутого йому обвинувачення, суд апеляційної інстанції вважає за можливе задовольнити клопотання захисників ОСОБА_3. про зміну йому міри запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу у розмірі 17000 гривен роз'яснивши підсудному ОСОБА_3. його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - ОСОБА_20 у вчинені якого злочину обвинувачується ОСОБА_3.. і що в разі невиконання ним своїх обов'язків застава буде звернена в доход держави.

 

11

Керуючись статями 362, 365, 366, КПК України України,   апеляційний суд

УХВАЛИВ

апеляції засудженого ОСОБА_3., захисників ОСОБА_1 і ОСОБА_2. задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 5 червня 2006 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 скасувати і справу направити на новий судовий розгляд в той же місцевий суд у іншому складу суду.

Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_3 змінити з тримання під вартою на заставу у розмірі 17000 гривен роз'яснивши підсудному його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - ОСОБА_20 у вчинені якого злочину обвинувачується ОСОБА_3.. і що в разі невиконання ним своїх обов'язків застава буде звернена в доход держави.

судді