Справа №2-295/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 квітня 2011 року                                                                                м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді  Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання  - Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кузнецовськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

          04 серпня 2009 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 уклали між собою шлюб у відділі РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за №152 та видано подружжю свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1. За час цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син –ОСОБА_3, який на теперішній час є малолітньою дитиною. Наведені обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим відділом РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 08 вересня 2009 року, та  актовим записом №455, вчиненим 08 вересня 2009 року.

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зазначивши, що одруження з відповідачем виявилось невдалим, оскільки між сторонами виникли неприязні відносини і на теперішній час відсутнє взаєморозуміння. Згідно доводів позивачки сімейно-шлюбні відносини з відповідачем припинені в грудні 2010 року і відтоді подружжя проживає окремо і спільного господарства не веде. За таких обставин проживати із відповідачем однією сім’єю ОСОБА_1 не бажає. З цих мотивів позивачка просить суд розірвати шлюб, укладений із ОСОБА_2, залишивши їй малолітню дитину ОСОБА_3 на виховання до досягнення повноліття.

У судове засідання сторони не з’явилися, надали суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність.

У письмовій заяві від 08 квітня 2011 року позивачка ОСОБА_1 повністю підтримала позовні вимоги та просить суд розірвати шлюб, укладений з ОСОБА_2, а малолітню дитину: сина -  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити їй на виховання.

Відповідач ОСОБА_2 повністю визнав позовні вимоги ОСОБА_1, про що вказав у письмовій заяві від 08 квітня 2011 року.

Дослідивши і оцінивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Зі змісту позову і доводів ОСОБА_1 слідує, що спільне життя між подружжям не склалося. З грудня 2010 року до теперішнього часу сторони проживають окремо, не підтримують сімейно-шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства. Вказані обставини відповідачем не спростовані. Сторони обоюдно бажають розірвати шлюб, примирення вважають неможливим.

Отже, судом встановлено, що сім’я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 фактично не існує, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, так як це суперечить інтересам обох сторін, що має істотне значення.

Згідно з вимогами, передбаченими ч.1 ст.24 СК України, шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Ч.ч.1, 4 ст.55 СК України передбачають, що дружина та чоловік зобов’язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім’ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, а також зобов’язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім’ї.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв’язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст.112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З наведених підстав суд вирішив розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, оскільки вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, так як суперечить інтересам  обох сторін.

Враховуючи наведене, на підставі ч.1 ст.24, ч.ч.1, 4 ст.55, ч.ч.3, 4 ст.56, ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110, ст.112 СК України, керуючись ст.ст.4, 60, ч.1 ст.61, ч.1 ст.88, ч.4 ст.174, ч.3 ст.208, ч.ч.1, 2 ст.209, ст.ст.212-215, ч.1 ст.218, ч.3 ст.222, ч.1 ст.223, ч.1 ст.294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити повністю.

Шлюб, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, який зареєстрований у відділі РАЦС Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області 04 серпня 2009 року, актовий запис за №152, - розірвати.

Малолітню дитину сторін: сина –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на виховання його матері –ОСОБА_1 до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 38 (тридцять вісім) гривень 50 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий суддя:                                                                                О.І.Горегляд