Судове рішення #14691883

     

Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

20 квітня 2011 року                                                                                           м. Рівне

   Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду  Рівненської області в складі суддів Буцяка З.І., Мельника Ю.М., Ковальчук Н.М.,

        розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі на постанову Сарненського районного суду від 31 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії,  

                                                  

ВСТАНОВИЛА :

Постановою Сарненського районного суду від 31 грудня 2009 року  вказаний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в Сарненському районі щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”.

Зобов’язано відповідача провести нарахування та виплату позивачу до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік” та Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік” за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, враховуючи раніше виплачене підвищення до пенсії за відповідні періоди.

В поданій апеляційній скарзі відповідач вказує, що оскаржувану постанову вважає незаконною, так як вона винесена із порушенням норм матеріального і процесуального права.

Просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заявленого позову відмовити повністю.

          Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії дітей війни і знаходиться на обліку у відповідача.                                                            

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії  підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" відповідно до п. 12 ч.1 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено на 2007 рік.             Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".          

Аналогічні правовідносини склалися в 2008 році, оскільки зміни до ст. 6 вищезазначеного Закону, що внесені п. 41 р. 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр/2008.                                                            

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.                    

Отже, в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та в період із 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати  надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Окрім того, виходячи із змісту ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.          Положення ч.3 ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.                                                  

Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.                    

Колегія суддів  апеляційної інстанції  погоджується із рішенням місцевого суду стосовно того, що відповідач, не здійснив  нарахування та виплату надбавки до пенсії, чим порушив вказане право позивача. Тому правильними є висновки місцевого суду про протиправну бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.          

Що стосується посилань апелянта на пропуск строку для звернення до суду з позовом, то такі доводи не заслуговують на увагу. Відповідно до ст. 87 Закону України „Про пенсійне забезпечення” суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.                                        

Керуючись  ст. ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 206, ч. 10 ст. 254 КАС України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі відхилити.

Постанову Сарненського районного суду від 31 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.


          Головуючий

          


Судді:









Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація